В новій редакції статті кримінального кодексу вирішили цієї визначеності трошки додати через примітки до статті. Розписавши що таке особа, яка виконує функції держави, що таке активи, що таке законні доходи, як визначати суму незаконного збагачення, тощо. В цілому аж п'ять приміток (рекорд по статтях КК).
Ніби мало бути все добре, але ж ні.
Ось така редакція пропонується:
"Стаття 3685. Незаконне збагачення
1. Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на п'ятнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, –
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. 1. Особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".
2. Під набуттям активів слід розуміти набуття їх особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність чи володіння іншою фізичною або юридичною особою за рахунок, чи вказівкою особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
3. Під активами слід розуміти грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов’язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
4. Під законними доходами особи слід розуміти доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, зокрема визначених у пункті 7 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції".
5. При визначенні різниці між вартістю набутих активів та законними доходами не враховуються активи, які є предметом провадження у справах про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, а також активи, стягнуті в дохід держави в рамках такого провадження".
Очевидно, статтю для цілей правової визначеності (зрозумілості) - покращили. Тобто, нині мають карати за те, що в службовця майна більше ніж законних доходів на ~ 15 млн.грн.( з 2020 буде більше).
Нарешті почали прив'язувати понятійний апарат статей кримінального кодексу до норм права, які ці статті КК охороняють.
Можна було б сказати, що "незаконне збагачення - це збагачення в порушення норм ЗУ "Про запобігання корупції". Тобто класичне Право-Порушення. Коли є закон(и), які встановлюють заборони і обмеження і є стаття КК, яка карає за порушення цих заборон і обмежень. "Дотримуйся закону і не будеш покараний Кримінальним Кодексом".
Але пропонована редакція 368-5 КК лише частково використовує понятійний апарат антикорупційного законодавства, яке покликана охороняти. Такі поняття як "особи" і "доходи" прив'язані до ЗУ "Про запобігання корупції", а "активи" - ні. Тут вони співзвучні з поняттям "вигода", яке також є в примітках до інших статей КК.
Далі особливою фішкою буде примітка #5. Тобто різницю між активами і доходами не рахуватимуть, якщо НАБУ чи САП подасть цивільний позов про визнання частини цих активів необґрунтованими. А цивільні позови це вже строки і зупинки провадження через проведення експертиз з визначення вартості, та інші процесуальні штуки, на яких спеціалізуються адвокати. Словом тут почне діяти принцип: "або ішак здохне, або падишах помре".
Тож далі будемо підпирати примітками статті Кримінального кодексу, поки не навчимося формувати ієрархію права на міцному фундаменті Єдності Норм.
P.S. Пропонована редакція змін про незаконне збагачення + роз'яснення в примітках значно краще попереднього стану. Багато людей були б щасливі, якби наприклад до ст. 263 КК (незаконне поводження зі зброєю) були примітки про те, що таке "вогнепальна зброя", що таке "дозвіл на зброю" та зрештою що таке "закон" (так, з цим теж є серйозні проблеми навіть на рівні Верховного Суду).