Чому важливий Місяць гордості (Pride Month)
Кожного червня ЛГБТ-спільнота України й світу відзначає свободу бути собою та наголошує на важливості рівних прав незалежно від гендеру та сексуальної орієнтації. В Україні й досі гомосексуальні пари не можуть юридично оформити партнерство. Це зв’язує руки у критичних моментах. Наприклад, ви не маєте права на сімейне та медичне страхування. А якщо ваш партнер чи партнерка захворіли, або отримали травму — вас не пустять до реанімації. Під час війни це як ніколи актуально. Десятки ЛГБТ-людей відокремлені дверима реанімаційного відділення, коли хочеться тримати кохану людину за руку й вірити в її одужання.
Представники ЛГБТІК+ спільноти стикаються не лише з юридичними перепонами. Суспільний тиск і незахищеність у різних галузях, зокрема у медичній, теж мають наслідки. Лікарі й лікарки досі можуть стигматизувати сексуальну орієнтацію, спосіб життя та самосприйняття інших людей. Все це впливає на якість надання медичних послуг.
Команда громадської спілки «Твій сімейний лікар» з мільйонами українців й українок прагне бути частиною свідомого суспільства, де рівень доступу до медицини й інших послуг не визначається сексуальною орієнтацією чи гендерною ідентифікацією. Без свободи й справедливості для кожної людини немає свободи й справедливості для всіх. Ось чому так важливий Місяць гордості. Базові права, за які бореться ЛГБТ-спільнота, мають стати нормою для України, де кожна людина зможе відчувати рівність і захищеність.
Медицина та історія розвінчують більшість міфів пов’язаних з ЛГБТІК+
Деякий час у Міжнародній класифікації хвороб Всесвітньої організації охорони здоров’я гомосексуальність фіксували як психічне захворювання. Однак у 1970 році Американська психіатрична асоціація вирішила це переглянути. А вже у 1973 році вчені Массачусетського регіонального підрозділу АПА ухвалили резолюцію, у якій йшлося, що гомосексуальність — не хвороба. Її виключили з американського переліку психіатричних захворювань. А пізніше — і з Міжнародної класифікації хвороб ВООЗ. Науковці та науковиці довели, що будь-яка сексуальна орієнтація не може розглядатися як розлад психіки. Цьому передували численні дослідження сексологів та психологів.
Гомосексуальність існувала завжди. Перші згадки про неї зафіксовані у творах Геродота, Платона, Гомера та Ксенофонта. В античних фоліантах філософи описують одностатеві стосунки як природні відносини. Зокрема у поемі «Іліада» згадуються сексуальні зв’язки між Ахіллом і Патроклом. Гомер трактує цю близькість як норму, яка була поширена у давній Греції.
Згодом гомосексуальність з’являється у творах Шекспіра. Пише про неї й драматург Кристофер Марло. Одностатеве кохання можна зустріти на сторінках романів Артюра Рембо, Уолта Вітмена, Вірджинії Вулф, Оскара Уайльда, Марселя Пруста та у поетичних збірках Емілі Дікінсон. Сьогодні цих представників літератури сміливо називають першими ЛГБТ-активістами, які без стигматизації описували гомосексуальні стосунки й нерідко самі мали схожий досвід.
Авжеж, у консервативних країнах, особливо, де релігія домінувала у всіх сферах суспільства, гомосексуальних людей переслідували, цькували ув’язнювали та позбавляли права обіймати різні посади. ЛГБТ-спільнота була змушена проживати не своє життя. Геї одружувались з жінками, лесбійки виходили заміж за чоловіків і упродовж всього життя приховували свою сексуальну орієнтацію. Мільйони людей не мали права бути собою, а якщо ухвалювали рішення не зраджувати собі, то сплачували за це високу ціну.
А ціна була дійсно зависокою й іноді призводила до смерті. У минулому сторіччі гомосексуалів масово лікували. Однак така терапія була більше схожа на інквізицію. Під час сеансів використовували електрошок, лоботомію та гормональні ін’єкції. Від такого «лікування» потяг до людей протилежної статі не з’являвся. Натомість закатовані пацієнти й пацієнтки часто впадали у депресію чи закінчували життя самогубством.
Так сталося і з математиком Аланом Тюрінгом. Під час Другої світової війни він зламав код німецької шифрувальної машини «Енігма» — це дало вагомий внесок у перемогу над нацистами. Та невдовзі чоловіка заарештували за гомосексуальність і поставили перед вибором — в’язниця або гормональна терапія. Тюрінг обрав другий варіант. Це призвело до глибокої депресії, і зрештою він наклав на себе руки, отруївшись ціанідом.
ЛГБТІК+ зірки, політики, військові й мільйони інших людей мають право бути щасливими й захищеними законом
Сьогодні чимало геїв, лесбійок і трансгендерних людей — серед відомих особистостей у всьому світі. Єдина донька співачки Шер — Честіті Боно здійснила трансгендерний перехід і стала чоловіком. Акторка Синтія Ніксон, відома завдяки серіалу «Секс і місто», — відкрита лесбійка. Донька італійського актора Адріано Челентано — Розалінда публічно заявила про бісексуальність. Йоганна Сігурдардоттір з Ісландії стала першою в історії відкритою бісексуалкою, яка очолила уряд. Відкритими геями також є прем'єр-міністри Люксембурга та Ірландії — Ксав'є Беттель і Лео Варадкар.
Про свою гомосексуальність не мовчать і відомі попзірки, модельєри, комікеси, актори й акторки: Елтон Джон, Еллен Дедженерес, Том Форд, Стефано Габбана і Доменіко Дольче, Ніл Патрік Харріс, Джоді Фостер та інші.
Публічно заявили про свою орієнтацію та гендерну ідентичність й українські селебрітіз: травесті-діва та блогерка Монро, співак Меловін, шоумен Костянтин Гнатенко, телеведучий Анатолій Ярема та продюсер Володимир Заводюк. Про свою гомосексуальність говорять захисники й захисниці України: Віктор Пилипенко, Анастасія Конфедерат, Сергій Афанасьєв, Ярина Чорногуз, Василь Давиденко та інші.
За різними соціологічними дослідженнями, в Україні від 450 тисяч до 1,5 мільйона людей є представниками ЛГБТІК+. Це величезна частина населення, яка має право на юридичний захист, вільний доступ до медичних послуг й інші блага цивілізації. Ці люди гідні бути собою, жити своє єдине життя і любити кого захочуть. З цим погоджується 67% українців та українок опитаних Київським міжнародним інститутом соціології.
ЛГБТІК+ та ВІЛ. Чому «провину» у поширенні вірусу приписали гомосексуалам?
Під час епідемії ВІЛ у США (1983 рік) вірус називали GRID (gay-related immunodeficiency) тобто — імунодефіцит, пов'язаний з гомосексуальністю. Така назва виникла через гомофобію, що зростала у той час в Америці. Людей з ВІЛ, одразу підозрювали у гомосексуальності. Релігійні фанатики (й не лише вони) вірили, що поширення ВІЛ — це покарання за сексуальну революцію та одностатеві зв’язки. Спотворений образ хвороби породжував безліч соціальних проблем для людей, що жили з ВІЛ. Вони зазнавали гоніння й часто отримували відмову у медичній допомозі.
З того часу стигматизація хвороби спала, хоча повністю не зникла. Сьогодні відомо, що передача вірусу під час сексу найчастіше трапляється у гетеросексуальних парах. Запобігти передачі вірусу допоможе використання презервативів під час статевих контактів. Крім того, потрібно використовувати стерильні інструменти у хірургії, гінекології, стоматології, у тату салонах та б’юті-індустрії тощо.
На ВІЛ мають тестуватись усі, вірус не обирає людей за орієнтацією
В Україні з ВІЛ живуть понад 250 тисяч людей, кожна третя — не знає про свій позитивний статус. Щодня вірус руйнує здоров’я та впливає на якість життя українців та українок. Не відкладайте тестування на інший вдалий день. Протестуйтесь і збережіть своє життя вже сьогодні.
Якщо ВІЛ вчасно не виявити й не лікувати, це призведе до СНІДу — синдрому набутого імунодефіциту. Імунітет людини, що живе зі СНІДом, майже не функціонує. Імунна система не може чинити опір будь-яким збудникам. Хвороби тілі прогресують, з’являються нові інфекції, організм не витримує навантаження, через деякий час настає смерть.
Для лікування ВІЛ-інфекції використовують антиретровірусну терапію (АРТ). Вона пригнічує розмноження вірусу й зміцнює імунітет. АРТ зменшує концентрацію вірусу в організмі, а згодом — блокує можливість передавати збудника. Крім того, антиретровірусна терапія відновлює функції імунної системи, а також продовжує та підвищує якість життя. Сьогодні в Україні сотні тисяч людей приймають АРТ.
Детальніше про тестування на ВІЛ дізнавайтесь у свого сімейного лікаря чи лікарки або ж у кабінетах довіри. Знайти найближчий пункт тестування на ВІЛ можна у чат-боті #ТЕСТпоруч чи на сайті #ТЕСТпоруч. Де отримати АРТ під час війни читайте у цьому матеріалі.
Як толерантно говорити й писати про ЛГБТІК+
Громадська спілка «Твій сімейний лікар» працює з тисячами сімейних лікарів та лікарок, які розповідають, як нелегко їхнім клієнтам і клієнткам з ЛГБТ-спільноти. Дискримінація, стигматизація, відчуття меншовартості й непотрібності. Інколи це стосується й самих медиків та медикинь, які не приховують свою орієнтацію. Втім ці процеси поволі перероджуються. Суспільство й держава починають чути людей ЛГБТІК+, проте не так швидко, як хотілося б.
Команда «Твій сімейний лікар» підготувала довідник, що допоможе правильно говорити про ЛГБТІК+. Ці поради пом’якшать лексикон людей, що працюють у галузях медицини, освіти, юриспруденції, державних закладах, ЗМІ й в інших установах та організаціях.
Довідник толерантності
Повномасштабна війна росії проти України навчила нас об’єднуватись. Толерантність теж має навчити нас стояти пліч-о-пліч. Поважати вибір інших — важливий крок у наше спільне майбутнє. Жити у суспільстві, де ви можете бути собою — це свобода, яку ми можемо подарувати одне одному вже зараз.
Долучайтесь до громадської спілки «Твій сімейний лікар» у Viber, Facebook та YouTube. Разом збудуємо здорове й свідоме суспільство!