Сподівання на те, що відомий український рок-музикант Святослав Вакарчук стане таким новим обличчям, не справдилися після того, як він заперечив свій намір брати участь у виборах. На заваді успішній кампанії Вакарчука стояв би той факт, що його єдиний досвід перебування у політиці десять років тому тривав усього рік і завершився відмовою від депутатського мандату. Українські блогери зауважили, що очолювати державу у період війни куди важче, ніж обіймати депутатське крісло в мирному парламенті чи виступати на сцені перед екзальтованими фанатами. Вибір українців на президентських виборах 2019 р. буде здійснено на користь або президента Петра Порошенка, або когось із його чотирьох популістських конкурентів. З шести виборів президента в історії України долю чотирьох вирішили у другому турі. Скоріше за все, так трапиться і наступного року.
Опонентом Порошенка є перш за все Юлія Тимошенко, лідер лівоцентристської партії «Батьківщина», яка дивовижним чином входить до складу правоцентристської Європейської народної партії. До категорії популістських конкурентів чинного президента також належить Олег Ляшко – керівник Радикальної партії, яку вважають віртуальною політичною силою, створеною олігархами, аби відбирати голоси у Тимошенко та націоналістичних сил. Опитування, проведене минулого місяця, намалювало дуже тривожну картину, яка може чекати Україну: вихід до другого туру президентських виборів Тимошенко і Ляшка.
Два проросійські кандидати-популісти, Юрій Бойко і Вадим Рабінович, раніше входили до складу дискредитованої Партії регіонів («Опозиційний блок» є її спадкоємцем), яка зникла з політичної арени чотири роки тому.
Партія Рабіновича «За життя» є союзником Віктора Медведчука – найбільш проросійського політика в Україні, якого Генеральна прокуратура підозрює у фінансуванні спроби державного перевороту за участю Володимира Рубана та колишньої депутатки від «Батьківщини» і пілота Збройних сил Надії Савченко. Хресними батьком доньки Медведчука є російський президент Володимир Путін. На виборах 2010 року Медведчук профінансував одну з виборчих штабів на чолі з Василем Базієм за підтримки Тимошенко.
Популізм знаходить відгук у деяких українців, особливо в часи економічних труднощів і війни Росії проти Україні на Донбасі, якій не видно кінця-краю. Цьому сприяє й те, що, за даними відомої української неурядової організації “Vox Ukraine”, популісти в Україні (та й будь-де у світі) використовують факти вельми вибірково і обіцяють виборцям золоті гори.
У своїй статті під назвою «Теорія брехні. Перший рейтинг популістів і брехунів в українській політиці» “Vox Ukraine” проаналізувала виступи ключових українських політиків. На першому місці в цьому рейтингу опинилась Тимошенко, на другому – Рабінович, на третьому – Бойко. Четверте й п’яте місця зайняли менш відомі політики.
Хоча присутність трьох нинішніх або колишніх членів «Опозиційного блоку» у першій п’ятірці цілком очікувана, приналежність двох інших лідерів рейтингу до нібито проєвропейських політичних партій «Батьківщини» і «Самопомочі» може дещо здивувати.
Цього року Захід (США, МВФ, ЄС) вимагає від України здійснити три основні реформи: створити Вищий антикорупційний суд (ВАС), запровадити вільний ринок земель, знявши мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, та підняти комунальні тарифи до рівня ринкових. ВАС буде створено цього року, тоді як інші дві реформи було заблоковано парламентськими популістами.
Із цих трьох реформ найважливішою Захід вважає саме створення ВАС. Новостворений ВАС, вочевидь, буде компромісом між вимогами Заходу та пропозиціями президента Порошенка, які він виклав у своєму законопроекті. Завданням цього спеціалізованого суду буде розгляд справ топ-політиків в обхід корумпованої української судової системи.
Деякі представники Заходу розуміють, що підвищення комунальних тарифів за рік до виборів може стати політичним самогубством для президента Порошенка. Суспільне невдоволення цим рішенням збільшить підтримку популістів.
Земельній реформі опонують усі чотири кандидати-популісти, які змагатимуться з Порошенком наступного року. Найбільш активно відстоює цю позицію Тимошенко, закликаючи продовжити чинний мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, попереджаючи, що інакше «розпочнеться велика громадянська війна аграрної мафії проти фермерства». Тимошенко також запустила кампанію збору підписів для проведення референдуму проти земельної реформи.
Земельна реформа тісно пов’язана з децентралізацією – успішною реформою, яка вже привела до суттєвого зростання доходів до місцевих бюджетів. Популісти переважно не підтримують децентралізацію.
Як і у випадку з земельною реформою, популісти так само завзято критикують медичну та пенсійну реформ – інші дві реформи, які вимагав Захід і які було започатковано минулого року. Імплементацію медичної реформи очолює міністр охорони здоров’я Уляна Супрун – українка американського походження, яка заслужила схвальну оцінку за успішну боротьбу з корупцією в медичній галузі.
Найгіршим сценарієм для України на президентських виборах наступного року стане справдження прогнозу вищезгаданого опитування – протистояння в другому турі двох популістів (Тимошенко і Ляшка). Водночас більш імовірним виглядає другий тур за участю чинного президента Порошенка і одного з чотирьох кандидатів-популістів. Перший сценарій стане катастрофічним для реформ і європейської інтеграції України, тоді як другий принаймні дасть виборцям можливість зробити чіткий вибір.