Все це частина передвиборчої кампанії. Ще на початку осені я казав, що Путін піде на вибори як войовничий переможець. Його образ – вигаданий образ Олександра Невського. Тут вже не буде обережних СВО та звільнення. Тут буде прямий та однозначний посил: ми беремо своє назад.
Та якщо ви прослідкуєте всю риторику Путіна від початку самовисування, то однозначно погодитесь. Тому, в цій частині знову не варто на нього звертати увагу.
А от на що треба – це на цитування наших топ політиків (побачите, а ще до них скоро будуть долучатися цитати Арестовича – залиште це собі десь в нотатках). Чому?
По-перше, вони дають зброю в руки нашим опонентам в політикумі Європи та США. Тепер Трамп може цитувати своїм виборцям і голову фракції, і Путіна. Доводячи те, що Україна вже по суті домовилась (домовлялась) з росією, і він точно закінчить війну без витрат на нашу оборону. Те саме будуть казати і європейські партії на дружньому фінансуванні росії. А Угорщина з Словаччиною просто отримують карт-бланш на публічні антиукраїнськи кампанії. Чи це добре для нас? Точно ні.
По-друге, це підірве довіру до нас. Нас в евакуації від нас в окупації. Недарма Путін зробив акцент на місцевих гауляйтерах. Тепер вони це будуть доносити людям щодня в комплексі з «Україна вас кинула та керівництво країни розміняло на власні інтереси через британців». І наводити цитати вже не Путіна, а Арахамії. З путінським підтвердженням, що він сказав правду. Та якщо зараз ви подумали щось нехороше, то повторюсь – це про українців в Маріуполі, Бердянську, Пологах, Розівки, Новій Каховці, Геніченську та Мелітополі. Це про наших людей, які борються там щодня. Даруючи нам «бавовну», підриви та інші не менш приємні мінусування окупантів. Їм там дуже важко морально та інформаційно. Дуже. Та під таким тиском вони можуть зламатись. Лише тому, що в когось дещо не тримається в роті.
Тому вчорашній спіч Путіна по-справжньому особливий саме для нас. Він демонструє не просто зміну публічного курсу. Він знаменує інший рівень інформаційної боротьби на всіх фронтах. Набагато серйозніший, і ми маємо більше думати та активно напрацьовувати контрзаходи.
Та врешті-решт починати вводити інститут відповідальності для політиків без огляду на лояльність, а з погляду на користь та шкоду. Реальну користь або реальну шкоду.