ГоловнаБлогиБлог Павла Левчука

Мова смерті та агресії, чи не так? Або декілька слів про День російської мови

6 червня ООН святкувало день російської мови, а самі росіяни показали українцям та всьому світові, що якщо не зброєю, то хоча б водою вони можуть атакувати.

Українцям натомість було не до святкування. Дивний, а може запланований збіг обставин – замість засудження і закликів надати українцям зброю - святкування дня мови терориста та агресора.

Понад рік тому, я питав українців, котрі приїхали до Польщі, від початку повномасштабної агресії про їх ставлення до мов, частоту та місця вживання мов, плани на майбутнє. Тоді на мій заклик відповіло понад 1500 анкетованих. Серед них були і ті, для кого російська мова була першою та функційно першою, тобто такою, котру вони вживали найчастіше. Серед опитаних з першою мовою українською, майже немає тих, хто щоденно спілкується російською мовою. Натомість групи респондентів з першою російською та двома першими мовами досі вагаються, що робити в цій ситуації. Були і такі, котрі прагнули повністю перейти на українську, вони мали з цим певні проблеми, але їх мотивація допомагала здійснити задумане. Місцем, де досі найчастіше залишається російська мова – це родини анкетованих. Одна з респонденток навіть додала, що нічого не зміниться, якщо вона говоритиме в себе в дома російською. Можливо якщо дійсно тільки одна родина, то можна було б і погодитись, однак якщо таких родин буде декілька тисяч – процес переходу буде значно швидший та безболісний, особливо для молодого покоління.

Серед питань було і про емоційне ставлення до російської мови. Для 37,8% анкетованих - це мова смерті та агресії, ще для 18,7% мова, котра довго нав’язувалась ззовні і стала бридкою, а ще 7% просто не мали симпатії до цієї мови. Нейтральне ставлення до цієї мови мали 21,4% опитаних, вони просто її вживали і нічого поганого в цьому не бачили. Залишається невеличка група (6,3%) тих, для кого це досі важлива мова міжнародної комунікації та майже 9% анкетованих, котрі досі охоче розмовляють російською та люблять цю мову.

Ставлення до російської мови є досить гострим питанням. Для європейців це досі одна з важливих іноземних мов. Ситуація російської мови з року на рік погіршується, до неї все частіше негативне ставлення, але 25,9% польських восьмикласників, котрі мають українське громадянство у цьому році на екзамені з іноземної мови обрали саме російську. Українська мова може стати альтернативою, як нова іноземна мова, котру хочуть вивчати та котра є символом супротиву проти свавілля диктатора. Однак для цього потрібна чітка мовна політика держави та система сертифікації української мови як іноземної згідно європейського стандарту. Це допоможе системам освіти інших країн прийняти такий стандарт за основу.

Час війни, є часом трансформації мислення суспільства. Є часом на створення нової мовної політики, яку прийме суспільство і яка допоможе ввести зміни до Конституції в мовній сфері. Тому важливо отримати відповідь від суспільства відносно ставлення до деяких пропозицій, котрі можуть бути озвученні.

А яке Ваше ставлення до російської мови та її використання? Чи змінилось Ваше ставлення до української мови від початку війни? Переходьте за посиланням та заповнюйте анкету. Мені дуже важлива Ваша думка.

Павло Левчук Павло Левчук , лінгвіст, науковий працівник Інституту славістики Польської академії наук
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram