В Україні давно говорили, що треба рухатись у бік Європи, але коли доходило до реальних дій – була прірва. Це питання взяла під особистий контроль не мовознавець, тоді ще Віце-прем’єр-міністр Ірина Верещук. І сталось диво. Як би система в особах МОН і Нацкомісії не опиралась – то немає світла, а то ми ще думаєм і радимось за ніч до наступної наради, то немає бажання, але таки добили прийняття угоди і Стандарти української мови як іноземної.
Про Стандарти я вже писав раніше. Давайте поговоримо про ALTE. Крім престижу, членство це також і зобов’язання, а отже і відповідальність, а ще улюблене українцями слово – санкції. Якщо раніше можна було публічно говорити про проколи у прийнятті стандартів з боку Нацкомісії і МОН, то тепер треба просто звернути увагу міжнародної організації на недотримання академічної доброчесності у прийнятті таких документів та попросити надати саме наукову базу з дослідженнями структури української мови, котрі лягли в основу такого документу.
Сучасний склад Нацкомісії має проблеми з науковістю (пошукайте статті у Скопусі у пані Голови та інших членів комісії), так вже написані закони в Україні, що вони не могли б бути членами редколегій з фахових видань категорії Б (формально так, але не принесли б необхідних статей в базі для індексації журналу), про категорію А я мовчу, мали б проблеми з опонуванням на захистах дисертацій – але бути членами Нацкомісії – будь ласка. Треба тим, хто хвалиться цим законом запитати, де вони подумали про наукову складову, котра далеко від політики.
Те саме питання хотілося б задати пану Креміню – чому досі немає жодного українськомовного мовознавчого журналу у базі Скопус? Відповідь була проста – професура не хоче. Ну дійсно, навіщо українська мова у світовому академічному просторі, щось літературознавець тут недоговорює, мабуть просто боїться сперечатись про право української мови бути у міжнародних базах.
І все таки це перемога. Це новий шлях для української мови на світові університети та сертифікаційні іспити. Цього тижня я бачив, як розвивається українська мова в Норвегії. Такі приклади дають надію, що української стане більше у світовому просторі.
З ALTE звичайно можна вийти, але це спричинить шквал нерозуміння і критики, до якого думаю ніхто не готовий. Тому доведеться робити з української мови європейську мову в системі сертифікації її як іноземної.
Нарешті мова отримала своє право, право бути у Європі.