ГоловнаБлогиБлог Павла Лисянского

Бесарабський «реванш» Кремля

Кремль продовжує розхитувати ситуацію в пострадянських державах з метою політичного контролю цих держав із подальшим відновленням «імперії зла». Після того, як Україна та Молдова набули статусу кандидата в члени ЄС, Кремль активізував мережу агентів впливу в автономній республіці Гагаузія, яка входить до Молдови, як автономія зі своїм парламентом.

23.07.2022 у м. Комрат пройшов установчий з'їзд громадсько-політичного руху «Gagauz Halk Birlii / Народний Союз Гагаузії». Ця організація створена як відповідь Кремля на набуття Молдовою статусу кандидата на вступ до ЄС. У тексті резолюції з'їзду сказано:

«Ми вважаємо антинародною та антидержавною політику влади Молдови щодо віддалення нашої країни від Росії, а також від участі у діяльності ЄАЕС та СНД. Ми спостерігаємо жахливу русофобію, яку провокують і повністю заохочують центральна влада», – це лише окремі фрази учасників з'їзду, які демонструють характер створеної організації.

У фінальній частині резолюції установчого з'їзду сказано:

«Приймаємо рішення об'єднати сили гагаузького народу, який проживає в автономії, в інших регіонах Республіки Молдова так і за межами країни і оголошуємо про створення в республіці суспільно-політичного руху «Gagauz Halk Birlii / Народний Союз Гагаузії».

Ключове слово фінальної частини резолюції: «об'єднати сили гагаузького народу, який проживає в автономії, в інших регіонах Республіки Молдова так і за межами країни». Справа в тому, що Одеська область межує з Молдовою, у тому числі й із Гагаузською автономною республікою. У 2014 році депутат Одеської обласної ради Юрій Дімчогло в ефірі телевізійного каналу Гагаузії GRT заявив про те, що Гагаузи та Болгари страждають з-за кордону між двома державами. У самій Одеській області є чотири етнічні монопоселення, де проживають Гагаузи, а згідно з відкритими даними на території Одеської області проживає 31 тисяча Гагаузів.

Передісторія створення автономної республіки Гагаузії

Республіка Гагаузія – це самопроголошена держава на території колишньої Молдавської СРСР, що існувала з 1990 по 1995 рр., у липні 1995 року пройшов процес мирної реінтеграції та підписано угоду між Гагаузією та Молдовою за посередництвом Москви, згідно з якою, Гагаузія залишалась у складі Молдови, але у статусі автономії. З 1990 по 1995 рр. Гагаузія була невизнаною державою, але в її складі були сформовані т.зв. органи влади (президент, парламент, міністерства тощо). У 2014 році Гагаузія з ініціативи фракції комуністів парламенту автономії проголосувала за проведення референдуму про право автономії брати участь у зовнішньополітичній діяльності Молдови, на цьому референдумі 96% учасників проголосували за необхідність вступу Молдови до Митного союзу Білорусії, Росії та Казахстану.

Політики Гагаузії завжди підтримувалися Кремлем. Так, у січні 2022 року група з трьох депутатів (Леонід Кіося, Олена Юрченко, Віктор Петров) Народних зборів Гагаузії вирушили до Москви, щоб обговорити з російською владою можливі варіанти отримання для автономії дешевшого газу. Таке рішення ухвалили депутати на засіданні 25 січня 2022 року. До речі Віктора Петрова учасника делегації нещодавно було обрано головою прокремлівської організації «Народний союз Гагаузії».

"Народна республіка "Бессарабія"

У 2015 році була спроба створення та реалізації прокремлівського проекту «Бессарабська народна республіка» (або Республіка «Буджак») з метою дестабілізації ситуації на Одещині через інспірований сепаратизм. Цим проектом керував Інал Ардзінба, який на той момент був підлеглим Владиславом Сурковим. Починаючи з 2012 року, у Молдові, Гагаузії та Одеській області почали з'являтися «місіонери», які проповідували ідеї сепаратизму. У листопаді 2015 року в аеропорту Кишинева було затримано громадянина РФ, який завербував десятки прихильників створення "республіки Буджак". За словами молдавського прокурора Артура Сирку, мета підпільного руху "Буджак" - створення "республіки", до якої мали увійти з боку України Болградський, Ізмаїльський, Татарбунарський, Тарутинський, Арцизький, Ренійський райони Одеської області, а з боку Молдови – вся Гагаузія. 26 червня 2015 року з джерел СБУ стало відомо, що нова координатор руху «Народна Рада Бессарабії» – колишня учасниця руху «Фемен» Шевченка Віра Михайлівна (народилася 21 березня 1972 року, мешканка Одеси) запланувала проведення у м. Білгород-Дністровський сепаратистський фестиваль Бессарабії", на якій мала бути проголошена так звана «конституція Бессарабської Народної Республіки». На початку фестивалю члени «Народної Ради Бессарабії» Олексій Литвиненко, Анатолій Філатов та Надія Кулаковська планували підняти плакат з написом «Народна Рада Бессарабії». Провокацію вдалося зупинити. Проте сепаратистський проект продовжував розвиватися, колишній підполковник придністровського козацтва та кандидат у депутати Ізмаїльської міської ради, громадянин України Олексій Литвиненко очолив проведення 28-29 жовтня 2015 року в Білгороді-Дністровському Одеської області в секретних умовах позачергового з'їзду ради вілл (при цьому попередня координатор руху Віра Шевченка стала головою Одеської міської координаційної ради «Народної ради Бессарабії»). Учасники з'їзду також проголосували за декларацію, в якій зокрема йдеться про возз'єднання української Бессарабії з молдавською Гагаузією та відтворення республіки Буджак, зазначалося таке: «Ми заявляємо про своє прагнення відтворити Бессарабську республіку Буджак».

У Гагаузії 29 жовтня 2015 р. поблизу Комрата відбувся молодіжний мітинг на підтримку створення Бессарабської республіки Буджак, туди ж перебрався і Литвиненко. «Народна рада Бессарабії» оголосила про підготовку референдуму, під час якого учасникам необхідно буде відповісти на запитання: «Чи підтримуєте ви входження вашого району до Бессарабської Республіки Буджак?». Столиця нової держави буде визначена в ході всенародного референдуму, розповів голова Бессарабської народної ради Олексій Литвиненко. Згідно з джерелами з СБУ, сепаратисти після проголошення «республіки» мали підірвати 2 мости (у Затоці та в селі Маяки), і таким чином унеможливити опір України.

Потім планувалося запровадити війська з Гагаузії та Придністров'я та повністю дестабілізувати ситуацію в області та відокремити Бессарабію від України. У той же час, доки Україна відволікалася б на вирішення цієї проблеми, так зване «православне козацтво» в Одесі захопило б адмінбудівлі та проголосило «Одеську Народну Республіку» (яке до легальних церковних структур жодного відношення не мало). Всі наміри Кремля щодо дестабілізації ситуації на Одещині у 2015 році були зірвані завдяки роботі Українських спецслужб.

"Реванш" Гагаузів-2022

Як видно з попереднього розділу, що фундамент сепаратистських ідей та планів щодо дестабілізації ситуації в одеській області 2015 року є саме Гагаузія, яку Кремль використовує як важіль тиску проти центральної влади Молдови на чолі з Майєю Санду. З початком повномасштабної агресією РФ проти України в 2022 році, в автономній республіці Гагаузія були організовані акції солідарності на підтримку РФ, які виражалися в графіті на дорогах Гагаузії з текстом: «Гагаусія з Vами». Також глава автономії Ірина Влах публічно розкритикувала ухвалений закон республікою Молдовою щодо заборони георгіївських стрічок, а також символів російської окупації V і Z, і на противагу ініціювала законодавчу ініціативу в парламенті автономії, що дозволяє використання заборонених символів.

Встреча делегации из Гагаузии во главе руководителем Гагаузии Ириной Влах и деятелей фонда «Русский мир», 24 октября 2017.
Фото: russkiymir.ru
Встреча делегации из Гагаузии во главе руководителем Гагаузии Ириной Влах и деятелей фонда «Русский мир», 24 октября 2017.

Після набуття Республікою Молдова статусу кандидата в члени ЄС, перший заступник голови Комітету Держдуми з міжнародних справ, голова правління фонду «Російський світ» В'ячеслав Ніконов заявив: «Дії Кишинева можуть призвести до загрози територіальній цілісності Молдови». До речі, Ніконов у крайнє скликання ДД РФ потрапив через регіональні списки Ростовської області, які формувалися у тому числі за рахунок проведення виборів на тимчасово окупованих РФ територіях України в 2021 році. Також Ніконов відомий своїми ворожими висловлюваннями північними територіями Казахстану.

31 липня 2022 року в Комраті – столиці Гагаузької автономії Молдови, Вулканештах та Чадир-Лунге пройшли мітинги соціально-економічного характеру, але з гаслами про дружбу з РФ. Люди тримали в руках транспаранти із закликами зупинити зростання цін, виступали за дружбу із Росією. В якості організаторів виступили громадські діячі та депутати місцевого парламенту Гагаузії. Мітинги транслювалися у соціальних мережах, у режимі онлайн.

Згідно з інформацією, яку зібрали аналітики «Східної правозахисної групи» та «Інституту стратегічних досліджень та безпеки», група політтехнологів підзвітних Кремлю працює над активізацією протестних настроїв серед національних меншин прикордонних територій України та Молдови, основна діяльність проходить на території Гагаузії. Цю статтю я почав з акценту на тому, що під час установчого з'їзду суспільно-політичного руху «Gagauz Halk Birlii / Народний Союз Гагаузії», в резолюції з'їзду сказано: «ухвалюємо рішення об'єднати сили гагаузького народу, як мешкає в автономії, в інших регіонах Республіки Молдова і поза країни..». Звернення до Гагаузів, які мешкають за межами країни, відноситься до Гагаузів України, які мешкають на Одещині, тобто. РФ під час повномасштабної агресії РФ проти України намагається політично дистабілізувати ситуацію в Одеській області та Молдові одночасно, на даний момент, ці процеси тільки починаються і їх можна попередити, як тоді 2015 року.

Як мінімум, необхідно провести профілактичну роботу правоохоронним органам України, у тому числі і тим, хто законодавчо наділений функціями розвідувальної діяльності. Також необхідно провести роботу з головами чи представниками діаспор національних меншин Одеської області. На даний момент я бачу повторення сценарію «Руської весни», але тільки в маленькому форматі, видно, що всі ці створені організації тільки розгойдуються і готуються до масових протестів у жовтні чи листопаді 2022 року, коли настане опалювальний сезон.

Павел Лисянский Павел Лисянский , Директор Інституту Стратегічних досліджень та Безпеки
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram