ГлавнаяБлогиБлог Ольги Терещенко

Виконання Європейських Директив стосовно поводження з відходами в Україні

Після підписання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, і Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони Україна взяла на себе зобов’язання з впровадження положень Рамкової Директиви № 2008/98/ЄС Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив» та приведення національного законодавства до Європейських стандартів.

Фото: pixpackDepositphotos

Згідно вищевказаних вимог, український народ нарешті дочекався, що 03 жовтня 2019 року було зареєстровано законопроект реєстр. № 2207 «Про управління побутовими та іншими відходами» за ініціативою народного депутата України Анни Скороход та групою депутатів, який забезпечує прийняття низки галузевих та спеціальних законів поводження з відходами, створює законодавчу передумову створення вкрай необхідних центральних органів виконавчої влади та визначає їх повноваження, тим самим забезпечує розробку регіональних планів та реалізацію Національного плану з управління відходами, та відкриває можливості залучення приватних та інституціональних інвестицій.

Розроблений законопроект є рамковим та першим у пакеті законів, якими унормує приведення законодавства України у відповідність з директивами ЄС в цій сфері, стане дієвою засадою для трансформації енергетики, забезпечення енергонезалежності і подолання енергетичної бідності населення та покликаний вирішити критичне питання забруднення навколишнього середовища в Україні.

В Україні щороку утворюється близько 500 млн. т. різних відходів (побутових, промислових, небезпечних, відходів виробництва продукції сільського господарства тощо). Слід відзначити, що кількість промислових відходів знижується, проте побутових, відходів виробництва продукції сільського господарства та інших специфічних відходів загрозливо зростає. Майже 93% побутових відходів в Україні захоронюється, що є також неприпустимим показником з огляду на те що з них більш 90% є або вторинним ресурсом або підлягає відновленню у різноманітні ресурси, у т. ч. енергетичні.

Необхідним є запровадження ієрархії відходів для зменшення кількості утворення побутових, інших відходів та економічно обґрунтовану мотивацію залучення українського бізнесу у сферу поводження з відходами. Кінцева мета - покращення екологічного середовища за рахунок послідовного зменшення екологічної шкоди від відходів та в решті решт звести її до нуля.

Розроблений законопроект вирішує багато питань міжвідомчої взаємодії та стратегічного планування з огляду на передбачені механізми використання відходів у якості матеріальних та енергетичних ресурсів й не тільки вторинних, а й безпосередньо у якості заміщення первинних.

В значній мірі це стосується сучасного стану із збільшенням кількості несанкціонованих сміттєзвалищ та перевантажених полігонів, та таким що не відповідають екологічним вимогам, адже саме за цей період з моменту прийняття Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 року 7 % території України перетворилось на сміттєзвалища.

Необхідно також зауважити, що Директивою передбачено впровадження розширеної відповідальності виробника, законопроектом реєстр. №2207 включено, адже саме розширена відповідальність виробника – сучасний стандарт прозорого бізнесу. Він розповсюджується на один етап більше, ніж проста відповідальність. Впроваджуючи принцип РВВ – виробник відповідає за збирання та утилізацію використаної упаковки, а також товарів, які відслужили свій строк. Переважно виробники діють колективно і створюють організації – ОРВВ, які працюють від імені виробників товарів та створюють стимули, в тому числі й фінансові, для розподільного збору, сортування та переробки відходів упаковки та інших товарів, що потрапляють у відходи. Сьогодні більше 400 таких організацій існує у світі з них 26 країн Європейського Союзу.

Для успішного впровадження і функціонування системи управління відходами також необхідне прийняття окремих спеціальних законів послідовно у відповідності до Директив. Зокрема, «Про упаковку та відходи упаковки», «Про відходи електричного та електронного обладнання» та «Про батарейки і акумулятори та відходи батарейок і акумуляторів» і т.д. Наприклад, саме відходи електричного та електронного обладнання одні з найбільш швидко зростаючих потоків відходів в Україні і нормативно-правова база стосовно поводження з такими відходами абсолютно відсутня, діяльність переробних підприємств і якість утилізації взагалі не контролюється. В кінці 2018 року єдиний в Україні завод з утилізації батарейок припинив свою виробничу діяльність, в результаті чого утворилось 60 тон використаних небезпечних відходів, які продовжують накопичуватись.

Реалізація законопроекту матиме вплив на ключовий інтерес населення України в частині забезпечення належного права на безпечне для життя і здоров’я довкілля, суб’єктів господарювання, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і його реалізація дасть можливість створити новий сектор економіки управління побутовими та іншими відходами і сучасну галузь промисловості в даній сфері, адже саме використання відновлювальної енергетики, як ресурсу чи у інший спосіб для виробництва енергії - принципове питання для економічно вигідних стратегій розвитку нашої держави, саме тому, на разі, доцільно розглядати дану проблематику Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, враховуючи пропозиції Комітету з питань екологічної політики та природокористування та інших органів влади.

Зважаючи на те, що вже декілька десятків років питання поводження з відходами не набуло ніякого прогресу, необхідно виділити дану проблематику, як таку, що потребує негайного вирішення і потрібно прикласти всіх зусиль аби зрушити її з даного місця, прийнявши певний ряд законопроектів.

Ольга Терещенко Ольга Терещенко , юрист-міжнародник
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter