Так і не один. Перший сюрприз з точки зору найбільш обмежено придатного. Тобто, в травні 2024 року держава сказала чоловіку: йди на повторне ВЛК. Даємо тобі сім місяців на все це. Чоловік послухав та вирішив не поспішати, бо не ясно, як воно вийде. Раптом тебе «бусифікують» прямо там до ВЛК. Або по дорозі на ВЛК. Або визнають придатним і все: вперед віддавати обовʼязок. Тут можна 7 місяців і почекати. Дочекались. Тепер всі почекуни в черзі. Згоден, що не всі в черзі почекуни, але якби не приведена логіка, черг би не було.
Для держави це знову виявилось сюрпризом. Бо ніхто в Міноборони або в ОП не зміг прорахувати таку логіку людей та “сюрприз”. Бо наші можновладці взагалі з перспективним плануванням, давайте відверто, на різних полюсах. А після того, як за це питання стала з осені відповідати пані Верещук, то це прямо геть не дивно. Будь-хто з ВПО підтвердить.
Отже, дурість держави створила проблему. На пару з людським фактором.
Тепер панічно намагаються загасити вогонь бензином – додати ще три місяці для ВЛК. При тому вже гарантуючи це людям. Верещук прямо від імені ОП заявляє – буде три місяці. А депутати точно підтримають? А голосів вистачить? А депутатський комітет збирався? Отож. Це поки лише ідея заступниці ОП – не більше. І головний біль купи людей.
Але все це було би не так страшно, якби не погляд на цю ситуацію тих, хто вже на фронті, або за повістками проходить ВЛК. Уявіть, як виглядають додаткових три місяці відтермінування з моральної точки зору? А як буде, якщо Верховна рада не подовжить термін? Отож бо. Суцільні негативні наслідки. Ситуація, коли немає хороших наслідків. А все чому?
Тому що наша комунікація залишається на вкрай низькому рівні, як і здатність прораховувати та організовувати процеси.