Спецтема

Золочів чи Злочів

Залізнична станція в Золочеві називається на польський манер – Злочів. Незрозуміло, чому залізниця вибрала таку назву станції, але маємо що маємо.

Фото: Александр Рудоманов

Мандруючи після тестування Інтерсіті Мукачево-Будапешт, я вирішив заїхати до Золочева, Львівської області. Залізнична станція називається на польський манер – Злочів. Незрозуміло, чому залізниця вибрала таку назву станції, але маємо що маємо. Ходить версія, що у Харківській області також є Золочів, і, щоб не заплутатись в двох містах, станцію назвали на польський манер.

Місто розташоване на горах, тому готуйтесь їздити маршруткою або ходити пішки. Я обійшов місто приблизно за дві години, але не подивився Китайський замок, бо він відкривається о 10 ранку. Якщо приїздити сюди влітку чи навесні – я б радив хвилин 20 просто сидіти та гуляти пішохідною вулицею. На замок варто витратити близько години-двох, щоб повністю його обдивитися. Вранці у центрі міста проблемно з закладами харчування, тому я б радив взяти з собою продукти або ж чекати "пізнього" ранку.

Станцію Злочів відкрили 28 грудня 1870 року одночасно із відкриттям руху на всій лінії Красне — Тернопіль, а у 2016 році відбувся ремонт станції. Тут зупиняються як пасажирські поїзди, що курсують ділянкою Тернопіль-Львів, так і електрички. Сам вокзальчик маленький, але без "асоціальних елементів". Щодо поїздів, то будьте готові: поїзд Львів-Москва не є зручним та теплим, тому варто записувати усе одразу у книгу скарг, не звертаючи на пасажирів до Москви, які вас обсиратимуть.

Фото: Александр Рудоманов

Від залізничного вокзалу їздять маршрутки, але я не випробував їхній сервіс - мені зустрівся з місцевим студентом, і його родич мене підвіз до парку зі скульптурами, який у 2016 році зробив рівненський скульптор Микола Бондарчук.

Над парком скульптур знаходиться Миколаївська церква XVI ст., яка набула сучасного виду після перебудови у 1765 році. Під час правління совєтів у церкві зробили атеїстичний музей. Зараз церква знаходиться під УКГЦ.

Дорогою до центру міста я побачив каплицю ХІХ століття на вул. Пушкінській.

У Золочеві є пішохідна вулиця Маркіяна Шашкевича. Першою пішохідною вулицею у світі вважається вулиця Лейнбан в Роттердамі, що з'явилася в 1953. У СРСР вони почали створюватися лише в 80-і роки ХХ сторіччя. Особисто мені вона дуже сподобалась. Немає машин, метушні. Все спокійно та розмірено.

Фото: Александр Рудоманов

На ній же розташована старовинна арка 1833 року. Там зображено кінь та якір.

Також на пішохідній вулиці знаходиться мерія у будівлі колишньої ратуші.

Фото: Александр Рудоманов

Найстарішою спорудою Золочева є оборонний двір XIV століття. Після будівництва замку він втратив своє військове значення та слугував житлом для власників Золочева. Тривалий час тут містилася богадільня парафіяльного костелу (шпиталь для убогих з каплицею Св. Лазаря). Після реставрації та пристосування пам’ятки архітектури ХV-ХVІІІ ст. тут знаходиться монастир Чину Братів Менших (францисканів) УГКЦ. Востаннє будинок ремонтували 1868 року.

Фото: Александр Рудоманов

На пішохідній вулиці також розташований костел Вознесіння Господнього. В 1788 році австрійська влада закрила костел, а за три роки до цього ліквідувала власників - колегію піярів. Нинішнього вигляду костел набув після реставрації у 1878 році, коли встановили годинник та добудували вежу. У 1903 році костел пошкодила пожежа,а тому ще одна реставрація була у 1907 році. Дуже гарний костел як ззовні, так і всередині.

Недалеко від костелу у колишній віллі стилю італійської неоготики знаходився шпиталь. Зараз, наче, там живуть люди.

Основна пам'ятка Золочева — Китайський замок (палац) починає роботу з 10 ранку. На жаль, я не мав часу насолодитися замком, оскільки поспішав на поїзд. Китайський палац був побудований під впливом моди на "китайщину", популярну на початку XVIII ст. Китайських палаців є всього три - Золочів, Сан-Сусі біля Постдаму і в передмісті Санкт-Петербурга. Якщо ви маєте час та приїхали у місто після 10 ранку — обов'язково сходіть погуляти палацом.

Дорогою на вокзал я побачив дерев’яну церкву Блаженного Миколая Чарнецького, яку освятили у 2010 році.

До речі, про історію Золочева варто почитати на сайті міської ради. Там, як не дивно, описано все коротко та більш-менш цікаво.

Загалом на мене місто справило хороше враження. Думаю, що влітку там ще гарніше. До нових зустрічей!

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter