Але потрібно чітко усвідомлювати, що євроінтеграція аж ніяк не є для нас самоціллю. Таке прагнення в бік ЄС продиктоване не лише культурно-світоглядними моментами, але й, насамперед, вищеперерахованими цінностями та стандартами, які нам так хочеться мати і у себе в країні.
Але для того, аби бути гідним кандидатом на членство в ЄС, а в майбутньому – і повноцінним членом, Україна повинна зробити, так би мовити, дуже багато підготовчої «домашньої роботи». І в цьому напрямку ми намагаємось активно рухатись. Енергетична сфера в даному контексті не є винятком.
До прикладу, Верховною Радою України вже побудовано не мало основоположних стовпів, на яких і буде триматися увесь законодавчий скелет нової енергетичної сфери країни, що повністю відповідатиме європейським вимогам та стандартам.
Серед них:
• Закон №264-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу», співавтором якого я був. Саме він дозволив нарешті завершити процес реформування «Нафтогазу» та виокремити незалежного оператора газотранспортної системи. Важливість такого кроку важко переоцінити, адже це відкрило дорогу до того, про що раніше навіть говорити було складно – укладення нової транзитної угоди з російським «Газпромом», але вже за європейськими правилами. По-перше, такий крок дозволить зберегти нашу ГТС та стабільні надходження до бюджету від транзиту, а найголовніше – це вагома перешкода для використання Росією газу як інструменту політичного тиску.
• Закон №394-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг», яким нарешті покладено край всілякого роду дискусіям щодо законності роботи НКРЕКП – енергорегулятора країни, що намагається якісно реформувати даний сектор.
Але найбільший масив роботи в контексті інтеграції українського енергетичного ринку до європейського – це, якщо так можна висловитись, робота по нарощуванню законодавчих м’язів на уже сформований скелет.
Одним з елементів такої роботи можна назвати розробку законопроекту №2553 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження на ринку природного газу обліку та розрахунків за обсягом газу в одиницях енергії».
Про що законопроект?
Основні положення законопроекту можна звести до наступного:
• Розрахунки на ринку природного газу здійснюватимуться за його обсягом у одиницях енергії, що визначається за вищою теплотою згоряння;
• Одиницею вимірювання замість уже звичного для нас кубометра стане кіловат-година (кВт∙год);
• Аби запобігти можливим труднощам, що можуть виникнути у зв’язку з непристосованістю вже наявних засобів обліку до вищевказаних нововведень, передбачається, що вимірювання спожитого газу може здійснюватися також і шляхом переведення його обсягу в одиницях об’єму (кубометрів) до обсягу в одиницях енергії (кіловат-годинах). Більше того, методика такого переведення вже є діючою та включена до Кодексу ГТС;
• Регулятор на своєму веб-сайті забезпечує організацію та відображення інтерактивної карти України, на якій зазначені актуалізовані місця (точки) визначення фізико-хімічних показників природного газу на відповідних маршрутах переміщення в газотранспортній та газорозподільних системах, які застосовуються при розрахунках на ринку»;
• В якості додаткової інформації в платіжних документах за послуги розподілу газу забезпечується інформування споживача про його обсяг із розрахунку одиниці вимірювання гігакалорія (Гкал)»; за послуги постачання теплової енергії – із розрахунку одиниці вимірювання кіловат-година (кВт∙год)».
Довідково:
На сьогодні оператор газотранспортної системи та оператори газорозподільних систем вже забезпечують актуалізовані дані щодо всіх можливих маршрутів природного газу з прив’язкою до них споживачів. Більш того, зазначені оператори вже зараз додатково інформують своїх споживачів про їх обсяг споживання газу в одиницях енергії.
Що дасть прийняття законопроекту?
Впровадження передбачених законопроектом змін матиме подвійний ефект – зовнішні та внутрішній.
Зовнішній полягатиме в гармонізації українського законодавства з європейським, що дасть не тільки певного роду ідеологічні, але й практичні результати.
Справа у тому, що станом на сьогодні у нашій країні та ЄС діють різні підходи стосовно обліку природного газу. В той час, як ми вимірюємо голубе паливо в кубометрах, європейці користуються одиницями енергії. Даний факт створює перешкоди для розвитку українського газового ринку та його інтеграції з європейським, а також суттєві незручності у співпраці стосовно оформлення імпортованого газу із країн ЄС, його закачування до вітчизняних газових сховищ у режимі митного складу тощо. Законопроект №2553 знімає цю проблему.
Зміст внутрішнього ефекту наступний: українці отримають можливість користуватися своїм законним правом – не платити за неякісний газ, або платити за менш якісний продукт менше.
І тут пояснення дуже просте: в різних регіонах нашої країни в один і той же час якість газу за параметрами його енергії є різною. Більш того, якість газу в одному і тому ж газопроводі може змінитися в залежності від його маршруту (родовища, технологічного режиму, тощо). Тобто, перехід на облік газу в одиницях енергії забезпечить більш коректне, справедливе та просте ціноутворення.
Крім того, додатково слід наголосити, що споживачі отримають можливість проводити аналіз ефективності використання газу у порівнянні з іншими енергоносіями. А це в свою чергу дасть гарний стимул до впровадження більш енергоефективної поведінки щодо вибору енергоресурсу для використання.
Як співавтор законопроекту, можу прогнозувати, що його прийняття дозволить зробити дещо банальне, але надзвичайно важливе та природнє – встановити справедливість для споживачів природного газу, які мають повне право на те, аби платити не тільки за кількість, але й за якість наданої послуги, чи продукції, в даному випадку – газу. Ну і, звісно ж, це буде ще одним впевненим кроком України на шляху до енергетичної євроінтеграції.