Стара пісня, чи новий лад?
Відверті розмови на рівні митних і прикордонних служб були й раніше, от тільки результату який би позначився на збільшенні митних відправ – не було. Ну, непробивні у збільшенні кількості службовців Służba Celna та Straż Graniczna RP були раніше польські урядовці.
«Відкритий кордон»: концепт чи реальний проект?
Але саме зараз, вперше після підготовки до ЄВРО-2012, ми маємо шанси на нові пункти пропуску. Звісно, за прикладом покращених версій «Грушів - Будомєж» і «Долгобичув - Угринів» зі спільним доглядом, який так не люблять представники Державної прикордонної і митної служб.
Нові пункти пропуску – це не лише збільшення транзиту і логістики. В умовах мінної проблеми з акваторією Чорного моря сухопутні шляхи автомобільних і залізничних перевезень – артерії воюючої країни, на яких триматиметься економіка.
Зрештою, «Відкритий кордон» це і для Волині, не лише для Львівщини.
Що робити?
Час не чекати на ноти дипломатів і перемовини на рівні відомств відповідальних за cross border.
Час на швидкі ТЕО і ПКД коштом місцевих бюджетів. На домовленості з фондами ЄС, і вже в наступному році можна стартувати. Та довести, що будівництво на кордоні з ЄС – це не п'ятирічка.
І дай Боже, щоб ця інфраструктура працювала на нас недовго, як свого часу в Польщі на кордоні з Німеччиною.
ПС: написано під впливом огляду транспортної інфраструктури в районі Лисичанського НПЗ. Лише нова сітка авто і залізничних шляхів на кордоні з ЄС зможе живити економіку воюючої країни.