Динаміка змін у доходах
В умовах війни громадам об’єктивно складно планувати бюджетні показники, які можуть суттєво змінюватись протягом року відносно базових версій кошторисів. Впливає на це не лише безпекова ситуація у громадах прифронтового регіону, але й рішення щодо бюджетної політики, які приймає парламент. Наприклад, у листопаді 2023 року Верховна Рада приняла Закон України «Про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України» про передачу «військового ПДФО» з місцевих бюджетів до державного, що суттєво позначилось на громадах Харківщини.
При дослідженні бюджетної динаміки для кожної міської громади ми порівнюємо три показники: заплановані доходи на 2023 рік, фактично отримані доходи за 2023 рік та заплановані доходи на 2024 рік. Нижче в таблиці наведені відповідні бюджетні показники по кожній міській громаді.
Джерело: інфографіку складено на підґрунті даних з web-порталу Open Budget та офіційних сайтів міських громад
Потрібно зауважити, що для коректного порівняння базових версій бюджетів до планових показників 2023 року додана освітня субвенція, яку у минулому році Міністерство освіти і науки України розподілило лише у січні. Також у дослідженні динаміки не враховується фактор інфляції та девальвації гривні.
В цілому, у роботі міських рад з показниками доходів бюджетів спостерігаються дві тенденції. По-перше, у базових версіях бюджетів 2024 року вони запланували дещо більші доходи, аніж у базових версіях 2023-го. По-друге, до базових версій бюджетів 2024 року заклали суттєве менші показники надходжень, аніж громади фактично отримали за підсумками минулого року.
Характерно, що бюджетні підсумки 2023 року є суттєво кращими за планові показники, які міськради закладали до базових версій кошторисів. Найбільше розходження показала Дергачівська міськрада, яка до базової версії бюджету 2023-го заклала втричі менше доходів, аніж громада фактично отримала за підсумками року (277,2 млн. грн. проти 856,8 млн. грн.). Також спланували удвічі менше за фактично отримані доходи місцеві ради Ізюмської – на початку року заклала 258,3 млн. грн., а отримала 550,4 млн. грн. – та Куп’янської громад – 232,3 млн. грн. проти 469,5 млн. грн. У середньому, без врахування Харкова (через його неспівставно великий у порівнянні з іншими громадами бюджет), міські громади у минулому році планували доходи на рівні 286,6 млн. грн., а фактично отримали за підсумками 2023 року близько 473,2 млн. грн. (тобто, майже на 65,1% більше, аніж було заплановано на початку року).
Тим не менш, усі міські ради запланували у базових версіях бюджетів на 2024 рік менші показники доходів, аніж фактично досягнуті за 2023 рік. Найбільше розходження заклала Ізюмська міськрада, яка запланувала цьогорічних доходів майже у 2,6 рази менше, аніж громада фактично отримала за минулий рік (215,4 млн. грн. проти 550,4 млн. грн.). Окрім Ізюмської, велика різниця присутня і у Дергачівської громади – у 2,4 рази (на 2024-й заклали майже 350,4 млн. грн., а фактичний показник виконання за 2023 рік склав 856,8 млн. грн.). Схожа картина і в Куп’янській громаді – заниження в 1,8 рази (запланували на 2024-й близько 254,3 млн. грн. при отриманих 469,5 млн. грн. у минулому році). У середньому, за винятком Харкова, міські громади у цьогорічних бюджетах запланували доходи на рівні 312,8 млн. грн., що на 51,3% менше, аніж фактично отримали у 2023 році (майже 473,2 млн. грн.).
Якщо ж порівняти базові версії бюджетів 2023 та 2024 років, то можна побачити, що більшість міських громад Харківської області несуттєво збільшили заплановані показники доходів - 14 з 17-ти. Найбільше збільшення спостерігаються у Дергачівської громади – відносно 2023-го запланований рівень доходів на 2024 рік вона підвищила на майже 26,4% (з 277,2 млн. грн. до близько 350,4 млн. грн.). Навпаки, зменшила показники Ізюмська міськрада – 215,4 млн. грн. проти 258,3 млн. грн. (на 16,6%). Також скоротили очікувані доходи Харківська (на 4,3%) та Чугуївська громади (на 2,9%).
Структура міських бюджетів у 2024 році
Загалом, структура доходів у бюджетах громад складається з власних надходжень та трансфертів із державного бюджету. Кожен з них має свої найбільш вагомі статті. У власних надходженнях до таких відноситься податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та єдиний податок (до 1 жовтня 2023 року вагомим джерелом доходів також був «військовий ПДФО»). Серед трансфертів із держбюджету найбільше коштів приносять освітня субвенція, базова та додаткова дотації. Варто зауважити, що додаткова дотація була започаткована в 2023 році та, на відміну від базової (яка може надаватись будь-якій громаді України), є механізмом підтримки прифронтових та деокупованих громад. Нижче наведена статистика, який відсоток від загальних доходів бюджетів громад складають ці статті у 2024 році.
Джерело: інфографіку складено на підґрунті даних з web-порталу «Open Budget» та офіційних сайтів міських громад
Усі міськради Харківщини до місцевих бюджетів на 2024 рік заклали більше доходів від ПДФО порівняно із запланованими у минулому році. У середньому, за винятком обласного центру, міські громади у 2023 році від цієї статті планували отримати 63,6 млн. грн., а фактично отримали більше 89,3 млн. грн. (тобто, на 40,4% більше). У 2024-му вони очікують отримати від ПДФО 88 млн. грн., що майже дорівнює фактично досягнутому показнику доходів від цієї статті у 2023 році.
На 2024-й, порівняно із минулорічними планами, більше доходів вони заклали також і від єдиного податку з фізичних осіб. У базових версіях бюджетів 2023 року, не враховуючи Харків, у середньому планували отримати від нього більше 14,9 млн. грн., а фактично отримали майже 21 млн. грн. (тобто, на 40,9% більше). Надходження від цієї статті у 2024-му заплановані у розмірі 20,2 млн. грн.
У минулому році значну частку доходів приніс «військовий» ПДФО. За 2023 рік, до «націоналізації» цього податку, середній дохід міських громад Харківської області від нього склав 56 млн. грн (більше 8,5% від усіх надходжень). У 2024 році доходів від нього громади не отримуватимуть.
Що стосується міжбюджетних трансфертів, то значний відсоток від загальних доходів громад складає освітня субвенція з держбюджету, і у 2024 році більшість міських громад (окрім Ізюмської та Куп’янської) запланували отримати від неї більше доходів, аніж у 2023 році. Найбільший розмір освітньої субвенції у 2024-му заклала Харківська громада – 2 млрд. грн., а найменший – Куп’янська (майже 25,8 млн. грн.). У середньому, виносячи за дужки Харків, міські громади у минулому році фактично отримали від освітньої субвенції 67,1 млн. грн., а у 2024-му місцеві ради запланували отримати більше – 77,4 млн. грн. (на 15%).
Цьогорічні бюджети 9-ти з 17-ти міських громад (Балаклійської, Барвінківської, Вовчанської, Дергачівської, Ізюмської, Куп’янської, Лозівської, Харківської та Чугуївської) містять додаткову дотацію на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування. Першочергово, виходячи з пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів №52 від 19.01.2024 р., вона спрямована на оплату праці співробітників бюджетних установ та недопущення прострочення кредиторської заборгованості із зазначених виплат. До минулорічних базових версій бюджетів вона не була включена і додавалася протягом року.
Найбільший обсяг додаткової дотації у 2024 році заклала Харківська громада – 617,4 млн. грн. Також вагому частку доходів дотація має принести Чугуївській (майже 94,2 млн. грн.) та Дергачівській громадам (86,3 млн. грн.). У середньому, без урахування Харкова, цього року міські громади запланували обсяг додаткової дотації на рівні близько 57,4 млн. грн. (у 2023 році – 55,6 млн. грн.).
На відміну від минулого року, більшість міських рад до бюджету 2024-го заклали менший розмір базової дотації. У 2024 році її обсяг збільшили лише 4 з 17-ти міських громад (Валківська, Люботинська, Мереф’янська та Чугуївська). Інші громади (13 з 17-ти) у бюджетах 2024 року скоротили очікувані від її надходження доходи або взагалі не містять такої статті. При цьому, Харківська громада – єдина, яка не отримала базову дотацію і у 2023-му, і у 2024 роках.
Серед отримувачів базової дотації найбільше надходжень від неї у 2024 році запланувала Зміївська громада (майже 77,1 млн. грн.), а найменше – Ізюмська (1,5 млн. грн.). У середньому, міські громади Харківської області у цьому році заклали 33,5 млн. грн. доходів від базової дотації, що майже у два рази менше, аніж вони отримали у 2023 році (64,5 млн. грн.).
Варто зауважити, що середні заплановані доходи від додаткової дотації у 2024 році несуттєво перевищують виконані показники за минулий рік (приблизно на 2 млн. грн.). Відповідно, вони не можуть покрити втрати від зменшення базової дотації, заплановані надходження від якої, у середньому, скорочені на 31 млн. грн.
Що стосується найбільш вагомих джерел інших доходів, то до них відносяться кошти, отримані від земельного податку з фізичних та юридичних осіб, орендної плати з фізичних та юридичних осіб, єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, рентної плати, а також інших дотацій та субвенцій. Переважно, окремо вони не приносять місцевому бюджету великий відсоток від загальних доходів, але сумарно складають вагому його частку.
Висновки
Аналіз запланованих доходів бюджетів міських громад Харківської області на 2024 рік показує, що майже всі міськради до цьогорічних бюджетів заклали більший рівень надходжень, аніж до базових версій 2023-го (у середньому, заплановані доходи збільшено на 9,2%). Лише 3 громади запланували негативну динаміку – Ізюмська, Харківська та Чугуївська (від -2,9% до -16,6%).
Водночас, усі міські громади у 2024 році заклали суттєво менші показники доходів, аніж фактично виконані у минулому році (у середньому, за винятком Харкова, на 51,3%). Перевиконання планових параметрів бюджетів у 2023-му, швидше за все, пов’язане із заниженими показниками у базових версіях місцевих кошторисів, наявністю надходжень від «військового ПДФО» (до 1 жовтня), а також із наданням громадам протягом року різних дотацій та субвенцій, які не були включені до базових версій бюджетів.
Що стосується структури доходів міських бюджетів, то більшу їх частину у 2024 році складають надходження за 5-ма статтями (двома власними і трьома трансфертними). Власні заплановані доходи від ПДФО та єдиного податку з фізичних осіб, у середньому, складають 34,3% від загальних надходжень бюджетів громад, а трансфертні доходи від освітньої субвенції, базової і додаткової дотації – 43,5%. Інші надходження за планом мають принести 22,2% від усіх доходів бюджетів громад (більша їх частина відноситься до категорії власних надходжень).
В цілому, більшість коштів міські громади у 2024 році планують отримати саме з власних надходжень (у середньому, близько 54%). У минулому році цей відсоток був трохи меншим – 52,3% в базових версіях та майже 53,6% за фактичним виконанням.
Здебільшого співвідношення власних доходів і трансфертів із держбюджету в структурі місцевого кошторису залежить від розташування громади. У прифронтових, як правило, переважає відсоток отриманих коштів від трансфертів, в умовно «тилових» громадах – відсоток власних надходжень. Окремо варто зауважити про структуру бюджету найбільш потужної в економічному сенсі Харківської громади – 77% доходів у 2024 році вона планує отримати за рахунок власних надходжень, а 23% - від різноманітних трансфертів із держбюджету.
Незважаючи на дещо вищі заплановані громадами показники доходів у 2024 році порівняно з аналогічними у 2023-му, вони суттєво менші, аніж фактично виконані за підсумками минулого року. Подальша динаміка доходів протягом 2024 року багато в чому буде залежати від надання дотацій та субвенцій. Втім, трансферти з держбюджету є нестабільним джерелом фінансування, яке не може слугувати запорукою економічної спроможності громад у стратегічній перспективі. Для того, щоб зробити показники доходів більш передбачуваними та менш залежними від трансфертів з держбюджету, міським громадам, насамперед, необхідно відновлювати та стимулювати розвиток місцевих економік, наскільки це можливо в умовах війни для прифронтового регіону.
Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Citizen Oversight and Engagement in Local Political Processes», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».