Штрихи до соціально-економічного портрету Харкова
У багатьох попередніх дослідженнях ми вже неодноразово звертали увагу на «відкат» відкритих даних в Україні, який відбувся з міркувань безпеки з початком повномасштабної війни. Це суттєво ускладнює будь-які спроби системного аналізу соціально-економічного становища як на рівні держави, так і на рівні окремого міста.
Власне, на сьогодні немає навіть чіткого розуміння, скільки людей продовжує постійно проживати в Харкові. Якщо станом на 1 січня 2022 року це було 1,4 млн. мешканців, то влітку 2022-го, за словами мера міста Ігоря Терехова, в Харкові залишається близько 1 мільйона людей. А от за оцінками обласної держадміністрації, чисельність постійного населення знизилась до 700-800 тисяч осіб – тобто, навіть умовно офіційна інформація (точніше озвучена офіційними представниками влади) досить суттєво різниться.
Обласне управління статистики де-факто імітує роботу – тобто жодна статистична інформація (окрім індексу споживчих цін) не оновлюється, але сайт працює і створює видимість кропіткої праці. Її «продуктом» стають, переважно, матеріали з морально застарілими кількісними показниками, від яких зараз немає жодної користі. З іншого боку, чи може бути інакше, коли суб’єкти господарської діяльності звільнені від поточного звітування.
Відповідно, замість портрету Харкова під час війни, повної картини його демографічних та соціально-економічних змін, маємо справу з інформаційною мозаїкою, в якій не вистачає більшості пазлів. Дані про поточне становище міста (як і регіону) фрагментарно з’являється в різних джерелах – їх замало для системної оцінки, але достатньо, щоб створити певне уявлення.
Наприклад, із сайту Державної служби статистики можна довідатися, що в першому півріччі 2022 року регіональний обсяг зовнішньої торгівлі на Харківщині склав 421 млн. $, і це 52% від обсягу за перше півріччя минулого року (тобто падіння майже в два рази). З інтерв’ю Терехова та окремої новини на сайті міської ради дізнаємось, що 90% підприємств Харкова припинили свою роботу. Деякі ЗМІ та telegram-канали подали цю новину як 90%-й рівень безробіття в місті, хоча це зовсім некоректна інтерпретація.
За даними Державної служби статистики, на середину літа в Харківській області було зареєстровано 118 270 фізичних осіб-підприємців, тоді як 1 січня 2022 року їх було 116 670. З іншого боку, невідомо, який в них наразі оборот і наскільки активно вони працюють. А ще одна проблема (яка знову відсилає до кризи відкритих даних) полягає в тому, що сумарна кількість ФОПів України на сайті Держкомстату – 1,38 мільйони, а от сайт opendatabot.ua в розділі «Фопономіка» стверджує, що їх наразі – 1,99 млн. Доволі велике відхилення, яке, відповідно, ставить під сумнів і офіційну кількість працюючих підприємців на Харківщині.
18 серпня місцеве інтернет-ЗМІ «Status Quo» опублікувало новину з промовистим заголовком «Зарплати у Харкові різко обвалилися і виявилися найнижчими в Україні». В тексті стверджується, що середня зарплата в серпні обвалилася в порівнянні з липнем на 41% і становить 10 600 гривень. Також міститься посилання на «експертно-аналітичний центр кадрового порталу grc.ua.». Якщо перейти на першоджерело, то виявиться, що це другорядний сайт із пошуку роботи, який вивів «середню зарплату міста» як медіанне значення із розміщених на порталі вакансіях для харків’ян.
Якщо за аналогічною методологією порівнювати медіанні значення зарплат у вакансіях на більш популярних сайтах із великими вибірками, то, наприклад, сайт work.ua на основі 748-ми актуальних вакансій у Харкові виводить медіанну пропозицію на рівні 15 тисяч гривень «чистими» (і це не найнижчий показник по країні). Разом із тим, та ж таки динаміка кількості вакансій на work.ua засвідчує кризову ситуацію з пропозицією роботи саме в Харкові: якщо в цілому по Україні число актуальних вакансій складає 38% від минулорічних показників, то в Харкові – лише 9%.
На додачу з’являється новина, що до харків’ян не тільки повернулася «комуналка» в повному обсязі, а й з’явиться новий платіж на користь КП «Харківські теплові мережі» за «обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та гарячого водопостачання» (окремо від оплати за саме тепло та гарячу воду). А мер міста Ігор Терехов тим часом зазначає, що рівень проплат за комунальні послуги «вкрай низький» (уникаючи конкретних цифр), бо «людям нічим платити».
Паралельно на сайті президента з’являється петиція щодо скасування всіх комунальних платежів у громадах із постійними обстрілами – наразі в неї недостатньо (11 тисяч) підписів для розгляду, але й в разі подолання бар’єру в 25 тисяч - вкрай сумнівні перспективи (щонайменше формально, бо це не відноситься до повноважень президента). Ще менше шансів у іншої петиції, в якій ініціатор просить встановити виплати на рівні ВПО тим мешканцям, які не полишили своє місто, але щодня знаходяться під обстрілами. Малоймовірно, що ці петиції призведуть до якихось позитивних рішень, але вони залишаться яскравими штрихами до соціально-економічного портрету міста, яке півроку потерпає від щоденних обстрілів, соціально-економічної та гуманітарної кризи.
Структура міського бюджету в умовах війни
А що ж із місцевим бюджетом? Інформація про стан виконання бюджету Харкова також залишається для містян «напівзакритою»: її у детальному вигляді неможливо знайти у відповідному розділі на сайті міської ради, бо уряд дозволив на час воєнного стану не оприлюднювати бюджетну документацію. І тривалий час орієнтуватися доводилося виключно на уривки інтерв’ю міського очільника Ігоря Терехова: зокрема, в одному з таких нещодавніх повідомлень мер зазначив, що відсоток виконання дохідної частини в першому півріччі склав 82,4% (недоотримано 1,6 млрд. грн.), але в другому півріччі очікується подальше погіршення ситуації.
Значним проривом у поверненні до відкритості даних можна вважати те, що більш комплексну статистичну інформацію про місцеві бюджети кожної окремої громади тепер знову можна знайти на порталі «Open Budget» міністерства фінансів. Втім, одразу потрібно зазначити, що міський бюджет – це не єдиний та всеосяжний індикатор, який відображає всю фінансову ситуацію в Харкові та реальне соціально-економічно становище його мешканців. Наприклад, основне джерело доходів найбільшої демографічної групи містян, що залишились, – пенсіонерів – безпосередньо від стану міського бюджету не залежить.
Водночас, виконання місцевого бюджету є доволі ілюстративним показником динаміки економічних процесів та того, наскільки економіка міста змогла адаптуватися до умов війни (особливо в порівняльному контексті). Нижче на діаграмі представлено загальну структуру виконання міського бюджету Харківської громади за перше півріччя 2022-го року.
Джерело: дані з сайту «Open Budget»
З цієї загальної картини за перші 6 місяців року (з яких 4 повністю припадають на повномасштабну війну) можна зробити декілька спостережень. Перш за все, профіцитність – суттєве (поки що) переважання доходів над видатками. Вона зумовлюється «вимушеною економією» на тих статтях запланованих видатків, які втратили свою актуальність. Окрім прикладу із дитячим харчуванням в закладах освіти, про яке згадував мер в інтерв’ю, мова йде, перш за все, про капітальні видатки на розвиток інфраструктури, на які сумарно в бюджеті 2022 року планувалося витратити 5,5 мільярдів гривень. Продовження Олексіївської лінії метрополітену (313 млн.), капремонт стадіону «Металіст» (215 млн.), будівництво «Льодової арени» (174 млн.) тощо – всі ці проекти підлягають замороженню і зменшують навантаження на міський бюджет.
Хоча, однозначне формулювання «підлягають замороженню» виходить лише зі здорового глузду, а чи справді по цих статтях не продовжуються якісь витрати з міського кошторису можна буде стверджувати лише після публікації звіту щодо виконання бюджету в поточному році. І буде дійсно корисно дізнатися, чи по всіх статтях, де видатки стають недоцільними або неможливими, місто вивільняє кошти задля більш пріоритетних проблем. Наприклад, чи продовжує міська влада витрачати кошти на висвітлення своєї діяльності (на 2022 рік було заплановано 29 мільйонів), коли загальна медійна увага і так безкоштовно прикута до будь-якої заяви мера.
Бюджетна динаміка та компаративний контекст
Друге спостереження – це дійсно зменшення бюджету в порівнянні з 2021-м роком. За перше півріччя минулого року до міського бюджету надійшло 8,2 млрд, тоді як зараз – 7,6 млрд. (варто пам’ятати і про знецінення самих грошей). Більш показовим є скорочення видаткової частини – 7,5 млрд. у першому півріччі 2021-го проти нинішніх 5,3 млрд. грн..
В структурі доходів міського бюджету майже не змінилися показники офіційних трансфертів із держбюджету (1,47 млрд. у першому півріччі 2022-го проти 1,43 млрд. за аналогічний період минулого року). А найбільш суттєвим є «просідання» в місцевих податках та зборах – на понад 510 мільйонів (зокрема, в податках на майно – орендній платі з юридичних осіб, земельному податку та податку на нерхумоість). Прикметно, що при цьому надходження єдиного податку до міського бюджету залишилось приблизно на тому ж рівні, що й минулого року (1,43 млрд. зараз і 1,37 млрд. торік).
Джерело: дані з сайту «Open Budget»
Хоча Ігор Терехов в інтерв’ю «Суспільному» казав і про зменшення надходжень податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), в номінальних величинах (тобто без урахування інфляції) це не відповідає дійсності – ПДФО до міського бюджету в першому півріччі 2022-го року було зараховано навіть більше (на 247 мільйони), ніж у січні-червні 2021-го. Як ми вже показували в одному з попередніх матеріалів, збільшення зібраного ПДФО в місцевих бюджетах стало наслідком підвищення офіційних доходів «силовиків» та усіх, хто бере участь в бойових діях.
Також мер припустив, що в другому півріччі виконання дохідної частини бюджету буде лише сповільнюватися. Так це чи ні – можна буде проаналізувати згодом, але поки що динаміка за місяцями не задавала негативних трендів. У «довоєнних» січні та лютому 2022-го місячні надходження до міського бюджету склали 1,44 млрд. та 1,6 млрд. відповідно. В березні цей показник обвалився до 0,97 млрд., але після цього кожного наступного місяця збільшувався (в червні – дійшов до 1,31 млрд. грн.). Зрозуміло, що подальша динаміка виконання бюджету не підлягає якомусь жорсткому прогнозуванню і залежитиме від ситуації на фронті та інтенсивності обстрілів міста, які останніми тижнями посилились.
Варто відзначити, що в порівнянні з усіма іншими обласними центрами (на підконтрольній території) ситуація з виконанням міського бюджету за перше півріччя в Харкові є найкритичнішою в Україні.
Джерело: діаграму складено на основі даних з сайту «Open Budget»
Хоча саме бойові дії природно здаються найвпливовішим фактором виконання місцевих бюджетів, співвідношення на цій діаграмі, наприклад, Миколаєва та Івано-Франківська свідчать, що це не єдиний чинник. По-перше, ймовірно, в більшій мірі фактор бойових дій корелює з виконанням видаткової, а не дохідної частини (найменші відсотки саме у Чернігова, Харкова, Києва, Миколаєва, Сум).
А по-друге, все ж таки ступінь виконання бюджетів є не безпосередньо дзеркалом стану міської економіки, а, швидше, важливим параметром «фіскальної спроможності» міста – чи втратили мешканці офіційні доходи, чи закрилися підприємства-роботодавці, чи сплачуються юридичними і фізичними особами податки на майно тощо. І, на жаль, Харків у цій «фіскальній спроможності» серед обласних центрів втратив найбільше. Хоча зважаючи на те, в яких умовах останні півроку перебуває місто та його мешканці, навіть такі відсотки виконання бюджету – це справжній приклад незламності Харкова.
Висновки
Відсутність оновлення офіційної регіональної статистики змушує обмежити аналітичні завдання щодо визначення поточної ситуації в Харкові створенням певної фрагментованої картини на основі різноманітних джерел. Уривки інтерв’ю посадовців, відомості Держкомстату та інших джерел відкритих даних, статистика сайтів із пошуку роботи тощо – все це разом дозволяє створити певне уявлення про вкрай критичний соціально-економічний стан справ у місті. Завдяки порталу «Open Budget» від міністерства фінансів бюджетна сфера є чи не єдиною, де хоч і з затримкою в часі, але є можливості саме для системної кількісної оцінки. За перше півріччя 2022 року (з якого понад 4 місяця припадають саме на війну) дохідна частина міського бюджету виконана на майже 40% (по відношенню до річного плану), а видаткова – на 29%. Як і раніше, основним джерелом наповнення бюджету громади є зарахування ПДФО – протягом січня-червня надійшло 3,9 млрд. грн. цього податку з 7,6 млрд. усіх доходів. Багато в чому цьому сприяють високі офіційні доходи «силовиків» та захисників України. Найбільше «просідання» бюджету в порівнянні з минулорічним відбулося за статтею «місцеві податки і збори» (мінус 0,5 млрд. за півроку в податках на майно – левова частка тут є орендна плата і земельний податок від юридичних осіб).
Профіцитність в даному випадку не повинна вводити в оману – вона, швидше, є тимчасовим наслідком вимушеної економії на вже неактуальних інфраструктурних видатках, яких в бюджеті Харкова на 2022-й рік сумарно було заплановано на 5,5 мільярдів (а також, наприклад, на відміні потреби сплачувати до держбюджету реверсну дотацію). Серйозними середньостроковими викликами для балансу бюджету стануть:
- необхідність дотувати комунальні підприємства (наприклад, усю систему громадського транспорту, яка продовжує безкоштовно перевозити харків’ян),
- компенсувати різницю в комунальних тарифах під час опалювального періоду (далеко не факт, що вся вона повністю буде покрита субвенціями з держбюджету),
- щоденно проводити поточні ремонти пошкодженої обстрілами критичної інфраструктури, доріг, комунікацій тощо.
Загалом, порівняльний аналіз виконання бюджетів обласних центрів за перше півріччя поточного року свідчить про ті безпрецедентні виклики, ризики та втрати місцевих економік, які наразі досить неоднорідно розподілилися територією країни. Вочевидь, з одного боку, це актуалізує питання впровадження на державному рівні нових бюджетних інструментів «горизонтального вирівнювання» (деякі рекомендації запропоновані нами в одному з попередніх досліджень). З іншого боку, спонукає самі міста шукати додаткові джерела фінансування. Так, на останній сесії Харківської міськради 10 серпня були внесені зміни до положення про Цільовий фонд комплексного соціально-економічного розвитку міста задля можливості залучення до нього небюджетних ресурсів (грантів, міжнародної допомоги, благодійних внесків тощо). Залишається проконтролювати, щоб залучені з різних джерел кошти були витрачені ефективно і дозволили місту комплексно підготуватися до проходження під акомпанемент ворожих обстрілів найважчого в його новітній історії опалювального сезону.