27 травня Рада ООН з прав людини проведе "спеціальну сесію", на якій розгляне "важку ситуацію з правами людини на окупованій палестинській території".
Отже, що може передбачити сьогодні кожен, хто хоч трохи знайомий з тим, як працює Рада ООН з прав людини, не кажучи вже про антиізраїльські упередження, що панують там?
По-перше, без сумніву, буде ухвалене чергове антиізраїльське рішення. І яке б воно не було, яка б резолюція не була проголосована на спеціальній сесії, це буде пародією справедливості. З огляду на історію Ради ООН з прав людини, Ізраїль майже не сподівається на справедливе рішення.
З моменту свого заснування у 2006 році, Рада ООН з прав людини продемонструвала нав'язливу ідею – постійно критикувати Ізраїль, – яка є настільки сильною, що на кожному кроці помітна у всесвіті ООН.
Рада з прав людини має у своєму постійному порядку денному два пункти, які стосуються питань прав людини в окремих країнах. Перший, пункт 7, передбачений виключно для обговорення можливих порушень Ізраїлем. Другий, пункт 4, стосується решти світу.
Чи може яка-небудь розумна людина повірити в те, що демократичний Ізраїль, незалежно від його недоліків, заслуговує такої ж уваги, як і всі авторитарні режими в усьому світі разом узяті?
Майбутня спеціальна сесія продовжує цю модель дискримінації, приділяючи Ізраїлю особливу увагу. Це буде дев'ята сесія, присвячена Ізраїлю, із 30 спеціальних сесій Рада ООН з прав людини. Знову ж таки, з огляду на огидні ситуації та непереборні проблеми, з якими стикається так багато людей у всьому світі, чи є хоча б віддалено раціональним присвячувати 30% спеціальних сесій Ізраїлю?
Ба більше, всі ознаки свідчать про те, що Рада ООН з прав людини або проігнорує, або приховає понад 4000 порушень міжнародного гуманітарного права, вчинених терористичною організацією ХАМАС з 10 травня. Саме стільки ракет терористичні організації в Газі випустили по цивільному населенню Ізраїлю. (Дійсно, коли ХАМАС стріляє серед власного цивільного населення, ці напади можна вважати подвійними військовими злочинами.) Очевидно, права людини ізраїльського цивільного населення виходять за рамки Ради ООН з прав людини.
По-друге, спеціальна сесія не зробить нічого, щоб по-справжньому допомогти палестинцям. Швидше, це завдасть шкоди як їх нинішньому становищу, так і їх майбутнім перспективам, оскільки й те й інше скомпрометовано правлінням ХАМАСу над сектором Гази і його прагненнями на Західному березі щодо палестинської адміністрації.
ХАМАС є за своєю суттю геноцидно-терористичною організацією, яка ставить за мету знищити Ізраїль, яка не принесла нічого, крім горя і страждань палестинцям, які живуть під владою терористів.
У нещодавньому конфлікті ХАМАС повторив свій спосіб нападів: він напав на ізраїльське цивільне населення, потім використав мирних жителів Гази як живий щит, коли Ізраїль був змушений діяти в порядку самооборони, після чого відразу ж поклав відповідальність на Ізраїль за жертви серед цивільного населення.
Грубе поводження ХАМАС зі своїм власним населенням було продемонстровано під час нещодавнього конфлікту в меншому (але настільки ж переконливому) масштабі, коли Ізраїль двічі сприяв проїзду в Газу колон вантажівок з паливом і гуманітарною допомогою. Обидва рази тони палива і допомоги, призначені для палестинців, були обстріляні з мінометів із сектора Газа.
Ігноруючи модель поведінки ХАМАСу, Рада ООН з прав людини та усі інші, хто свідомо закривають на це очі, практично гарантують, що ХАМАС буде повторювати свої дії в майбутньому, завдаючи шкоду цивільному населенню Ізраїлю і Гази.
По-третє, поки велика частина міжнародної спільноти прагне зберегти спокій в регіоні, який нещодавно був порушений неспровокованим нападом ХАМАС і оборонною реакцією Ізраїлю, Рада ООН з прав людини висловлює лише глибоку занепокоєність щодо питання регіональної безпеки. Це не тільки трата дорогоцінного часу, грошей і ресурсів на те, щоб вгамувати ненаситну жадобу палестинців до міжнародного засудження і позбавити легітимності саме існування Ізраїлю. Результати цієї спеціальної сесії, ймовірно, будуть витлумачені ХАМАС як підтримка його дій. Зміцнення небезпечної терористичної організації та її екстремістських прихильників на всьому Близькому Сході завдасть ще одного удару по тому, хто дійсно прагне миру та стабільності.
Тим, хто виграє від цієї спеціальної сесії Ради ООН з прав людини, є ненависники Ізраїлю та прихильники тероризму, а також тоталітарні режими в усьому світі, які можуть вільно діяти безкарно, тоді як Рада ООН з прав людини має залишатися орієнтованою на єдину справжню демократію на Близькому Сході.
Коротко кажучи, існує велика ймовірність того, що будь-яке рішення, ухвалене під час спеціальної сесії Ради ООН з прав людини, буде поганим для Ізраїлю, поганим для палестинців, поганим для регіону та поганим для прав людини в усьому світі.