ГоловнаБлогиБлог Євгенії Божко

Від демотивації до мотивації. Що зараз треба зробити для успішної реформи з цифровізації РРО

Одною з найуспішніших реформ останніх років, (не тільки в фінансовому секторі, але й в Україні в цілому) стала реформа з цифровізації РРО. Ще три роки тому через ПРРО проходили лише 2,7% всіх чеків, сьогодні це частка сягнула вже 30%. Якщо у січні 2021 було лише 50 тис. мобільних кас, то сьогодні працюють майже 600 тисяч мобільних каси, а кількість класичних РРО за цей період навпаки — знизилась на 5%. Але в певний момент настає етап, коли для подальшого стрімкого розвитку технології потрібна додаткова увага держави. Тож у цьому блозі я розповім, чому програмні РРО мали успіх, та що треба зробити, аби цифровізація РРО і надалі лише набирала оберти.

Фото: Відкрите джерело

Технології на часі. Чому реформа з цифровізації стала успішною саме зараз

Сьогодні вже не зустрінеш водія, який за кермом червоним олівцем малюватиме маршрут на паперовій мапі. Наврядчи сьогодні хтось ще чекає вівторка, аби дізнатись свіжі новини із газети, або слухає треки групи Kalush Orchestra на касетному плеєрі.

При цьому ми розуміємо, що потреба орієнтуватись в місті, читати новини, або слухати музику нікуди не зникла. Просто застарілі технології ми замінили сучаснішими, зручнішими, якіснішими, та швидшими. Чому ж при цьому дехто досі користується застарілими фізичними РРО?

Сьогодні я можу виділити такі фактори, чому ще не всі бізнеси перейшли на ПРРО:

1. Не всі знають про зручність технології ПРРО, декому звичніше користуватись знайомими, хай навіть і застарілими засобами;

2. Підприємці бояться штрафів за помилки, тому вони не фіскалізуються взагалі і знаходяться “в тіні”.

З першою проблемою успішно справляються оператори ПРРО, які через рекламу своїх продуктів доносять користувачу доводи на користь нової технології. Другу проблему можна вирішити лише через комунікацію з державою. Але обидва процеси вкрай важливі для загального успіху реформи.

Цікаво, що нова сфера охопила першою чергою нові сфери бізнесу. Під час пандемії активно почали розвиватись кур’єрські служби, а покупці стали віддавати перевагу інтернет-майданчикам замість походу у місцевий ТРЦ. Тобто ПРРО в кризовий для держави та світу час змогли надати бізнесу головне — швидкі та прості транзакції. Ми розуміємо, що навряд чи кур’єр бігав би з класичним РРО в рюкзаку, тож можемо впевнено зробити висновок — для певної кількості бізнесів ПРРО взагалі є єдиною можливістю фіскалізації. Про важливість цього фактору детально проговоримо наприкінці тексту.

Фактор надійності. Чому на ПРРО звертають увагу міжнародні платіжні системи та банки

Через поширення NFC-модулів в телефоні стрімко набрала популярність технологія Tap to Phone на Android та iOS. Технологія дозволяє сплачувати товари та послуги лише через прикладання картки до смартфону. При цьому такі транзакції, за даними Visa, так само надійні як і транзакції через звичайний фізичний POS-термінал, адже для оплати шифруються платіжною мережею, а продавець немає доступу до даних картки покупця.

Tap to Phone розвивається міжнародною платіжною системою Visa, втім національні оператори також активно звертають увагу на програмні рішення. До прикладу, є застосунок “Термінал” від Приватбанку, який так само дозволяє перетворити телефон на термінал, до якого можна підключати ПРРО.

Чому я згадала ці два приклади? Сьогодні одним з маніпулятивних меседжів, які закидають супротивники фіскалізації є “ненадійність” ПРРО. Мовляв, технологія “сира”, і до неї треба “ставитись обережно”. Але чи стали б звертати увагу на “ненадійну” та “сиру” технологію міжнародні платіжні системи — питання риторичне. Якби Visa вкладалась в “ненадійне”, чи довіряли б платіжній системи мільярди людей по всьому світу? На мою думку, саме через надійність транзакцій на програмні РРО і звертають увагу банківські гіганти.

Від демотивації до мотивації. Як має рухатись реформа з цифровізації РРО

Стосунки бізнесу да держави в Україні довгий час будувались на принципах тиску та протидії. Так, бізнес реагував протестами на прийняття Податкового кодексу у 2010 році, мітингами супроводжувалась і реформа з фіскалізації у 2020-2021 році.

Але ситуація різко змінилася саме коли в рамках реформи з фіскалізації бізнесу запропонували зручне та доступне рішення у вигляді ПРРО. Цією пропозицією держава змогла знайти альтернативу, запропонувавши підприємцю віртуальну касу, яка значно дешевша за класичні РРО.

Вдячність бізнесу стала конвертуватись в цифри статистики, і саме після початку реформи з цифровізації РРО ми побачили стрімкий інтерес бізнесу до фіскалізації. Проте чому цей процес ризикує сповільнитись? Відповідь на це питання зрозуміла. Частина бізнесів все ще знаходяться в тіні, не дивлячись на всю привабливість технології.

Тож для того, щоб відповісти на питання про майбутнє фіскалізації, треба зрозуміти, чому підприємець не фіскалізується. На зустрічі з заступниками Міністра фінансів 8 лютого я наголошувала на важливій проблемі — в державній політиці стосовно бізнесу треба концентруватись на мотивації, а не демотивації.

Завдання це з одного боку — очевидне, просте та зрозуміле, з іншого — надскладне, адже вимагає активності з боку держави. Фактично, підприємець сьогодні потребує впевненості, що помилка в чеку не призведе до багатотисячного штрафу. Він має розуміти, що держава шукає не тих, хто помиляється при сплаті чека, а тих, хто свідомо ухиляється від оподаткування. Він має бути впевненим, що в ньому не бачать потенційного порушника. Поки цієї впевненості не з’явиться, підприємець буде ставитись до будь-яких реформ стривожено.

Не чіплятись за минуле. Єдиний шлях вивести підприємця “з тіні”

Багато хто чув сталий вираз “куля — дура, штик — молодець”. Невідомі автори цієї фрази описували тактику бою часів Суворова — йти в штикову атаку після першого ж залпу рушниць. В ті часи така тактика часом мала успіх, адже рушниці довго перезаряджались. Втім, цією ж фразою описують і сучасну російську тактику — закидувати живою силою технічно-оснащені українські війська. Тобто, сучасне значення фрази геть змінилося, тепер воно означає виконання безглуздих, необгрунтованих, необдуманих та застарілих тактик, які супроводжуються значними втратами.

Впевнена, цим сталим виразом керуються й противники реформи з цифровізації РРО. “Навіщо щось міняти, якщо й так все працює” - такий аргумент можна почути з боку прихильників класичних апаратів.

У тих, хто чіпляється за минуле, завжди є аргументи на користь того, чому все сучасне та нове — це “погано”. Але якби ми всі керувались думкою саме цих людей, то вважали б сьогодні, що живемо на пласкій землі, яка стоїть на слонах та черепасі. Часи змінилися, тепер куля — ефективніша за штик, а надшвидкий дрон — ефективніший за кулю.

По даним статистики, яку я наводила на початку допису, доля ПРРО останні три роки постійно росте, а доля класичних РРО — падає. Це означає, зокрема, що саме ПРРО є єдиним шляхом для фіскалізації підприємців.

Тож сьогодні ми маємо не зупинятись на півшляху, і розвивати реформу далі, аби наші спільні зусилля не були марними. Держава та оператори ПРРО отримали великий кредит довіри з боку бізнесу у вигляді конкретних рішень на користь фіскалізації.

Тож наші спільні зусилля, як Асоціації операторів та користувачів РРО, сьогодні сконцентровані саме на тому, щоб дати підприємцю розуміння, що ПРРО — це зручно та корисно, і донести державі — що фіскалізований підприємець — це краще ніж підприємець, який знаходиться у “тіні”. Розумію. що ця робота не буде простою, але ми не маємо морального права знехтувати довірою бізнесу до реформи.

Євгенія Божко Євгенія Божко , Співвласниця компанії Є-ЧЕК, співзасновниця Об'єднання сервіс-провайдерів програмних РРО України
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram