Чому роми особливо вразливі до коронавірусу?
По-перше, роми - це багатодітні родини, які живуть у великому скупченні, часто в неналежних санітарних умовах, які сприяють поширенню інфекцій.
По-друге, дорослі та діти без належного харчування мають ослаблений імунітет і не можуть протистояти хворобі.
По-третє, значна частина ромів не має доступу до медичних послуг. В тому числі через відсутність паспортів. Це блокує для них підписання декларацій з сімейними лікарями.
35% ромів не працюють, а інші працюють неофіційно і заробляють копійки. Тому через коронакризу саме ромів звільняють з роботи першими. Тотальна бідність не дозволяє придбати засоби захисту та ліки.
Також ще більше ускладнився доступ до освіти. Якщо раніше початкову освіту отримували 20-30% ромських дітей, то з переходом на дистанційний формат у них забрали можливість навчатися. Бо у ромів, як правило, немає комп’ютерів, смартфонів та інтернету.
Сплеск домашнього насильства, що стався в умовах карантину, особливо позначився на ромах. Причому, жінки ромської національності не звертаються до правоохоронців, тому вони - постійні жертви агресії своїх партнерів.
І все це супроводжується зростанням ксенофобських настроїв в суспільстві, що нагнітаються через мову ворожнечі, в тому числі деякими посадовцями та політиками.
Наразі проблему впливу пандемії на ромську громаду підняли на вищому державному рівні – відповідну доповідь презентував Уповноважений Верховної Ради з прав людини. В ній не лише констатація сумних фактів, але й конкретні пропозиції до різних державних установ та відомств. В тому числі і до парламенту.
Як народний депутат та керівник парламентського Комітету з питань прав людини, готовий докласти максимум зусиль, аби змінити законодавство так, щоб воно захищало права ромів в цей непростий час.
Одним з пріоритетів має бути паспортизація ромів і ліквідація будь-яких перешкод на цьому шляху. Наприклад, звільнення ромів від сплати судового збору у справах, які стосуються їхнього документування. Влітку парламент вже ухвалив закон про права апатридів. В ньому, зокрема, є норма про звільнення від сплати судового збору у випадках оскарження рішень Державної міграційної служби про відмову у визнанні особою без громадянства. Аналогічний принцип можна застосувати і до представників ромської громади.
Важливо, аби у процес включились усі гілки та рівні влади. В 2020 році завершується дія Ромської стратегії, і наразі їй на заміну формується новий документ. Захист від COVID-19 слід туди інтегрувати в якості невід’ємного напрямку роботи. Але найважливіше, щоб ця стратегія та усі нормативні акти, які з неї випливатимуть, реально виконувались, а не залишалися просто деклараціями.
Інтеграція ромської громади до українського суспільства – це не проблема ромів, це наша спільна проблема. Й вирішувати її повинні усі ми разом, об’єднавши зусилля та керуючись принципами поваги до прав людини.