За подібних обставин зовнішні джерела фінансування та інвестицій набувають для України особливої актуальності. Так, згідно з повідомленням Міністерства економіки Світовий банк виділив Україні перші 30 млн дол. США для інвестицій. Це має стати позитивним сигналом і для інших потенційних інвесторів. Очікується, що разом з IFC до інвестицій в Україну з часом приєднаються й інші потенційні інвестори.
Відновленню роботи підприємств також сприяють зусилля Уряду з організації релокації. Так, 745 підприємств вже переїхали у більш безпечні регіони, 558 – відновили роботу на нових місцях. Найбільше бізнесів релокувалися з Харківської області – 193 підприємства, Київської – 180, Донецької – 106, Дніпропетровської – 27, Запорізької – 26. Найчастіше підприємства переїжджають до Львівської області (25%), Закарпатської (16%), Чернівецької (11%), Тернопільської (8%), Дніпропетровської (7%) та Івано-Франківської (7%). Характерно, що із деокупацією українських територій спостерігається тенденція повернення бізнесів на попередні місця роботи. Так, 609 підприємств відмовилися від раніше поданих заявок на релокацію, а 37 підприємств повернулися на попереднє місце провадження діяльності.
Україна продовжує нарощувати експорт сільськогосподарської продукції завдяки ініціативі зернового коридору. Згідно з даними Міністерства аграрної політики та продовольства за перші 18 днів вересня з країни виїхало майже удвічі більше зернових, зернобобових, олійних і продуктів їх переробки, ніж за перших 15 днів серпня – 3.9 млн тон. Водночас слід зауважити, що хоча росіяни впродовж останніх двох місяців переважно утримувалися від провокацій, подовження дії «зернової угоди», яке має відбутися 22 листопада 2022 року, з високою ймовірністю буде використано як черговий інструмент шантажу. Саме тому спрощення логістики та збільшення кількості зерновозів на європейському напрямку повинні пом’якшити реалізацію такого ризику. На це також спрямована ініціатива будівництва трубопроводу з України до Польщі, яким транспортуватимуть олію (перший подібний об’єкт у світі).
Бюджетна сфера
Обсяг гривневих державних запозичень у вересні знизився до найнижчого рівня з початку широкомасштабних воєнних дій. Зокрема, під час чергового аукціону, який відбувся 27.09.2022, Міністерством фінансів було залучено до державного бюджету 400 млн. гривень, на строки від 6 місяців до 1,5 роки із середньозваженою дохідністю 15%, майже виключно за неконкурентними заявками. Державні запозичення в іноземній валюті становили 4,8 млн. доларів США із погашенням у жовтні 2023 року (доходність 4,5% річних).
Загалом, з початку вересня до державного бюджету України на внутрішньому ринку запозичень (без урахування операцій з НБУ) в національній валюті було залучено лише 900 млн. гривень (середньозважена доходність 14,1%), що є найменшим відповідним показником з вересня 2018 року. При цьому, обсяг виплат уряду за погашеннями ОВДП продовжує суттєво перевищувати запозичення від продажу відповідних цінних паперів на аукціонах. Так, із початку повномасштабної війни обсяг виплат по ОВДП перевищував нові запозичення на 54,7 млрд. гривень. Зокрема, з 24 лютого до 25 вересня 2022 року Уряд спрямував на погашення внутрішніх державних облігацій 149,2 млрд грн, 1,5 млрд. дол. США та 168 млн євро, натомість від розміщення нових внутрішніх боргових інструментів на аукціонах залучив – 99,8 млрд грн, 969,5 млн дол. США та 468,4 млн євро.
Загалом, за плинний тиждень обсяг ОВДП у власності основних категорій ринкових інвесторів практично не змінився: скорочення вкладень в ОВДП з боку банків (на 2 млрд. гривень за тиждень) було компенсоване збільшенням інвестицій юридичних та фізичних осіб (на 1,0 та 0,3 млрд. гривень відповідно), а також нерезидентів – на 0,2 млрд. гривень. Національний банк операцій з державними цінними паперами не здійснював.
Валютний ринок
Ситуація на міжбанківському валютному ринку минулого тижня характеризувалася суттєвим зростанням попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків, що обумовило збільшення інтервенцій Національного банку з продажу іноземної валюти для підтримання її пропозиції. Так, за минулий тиждень чистий продаж Національним банком іноземної валюти на ринку становив 738 млн. доларів США, що на 44% більше, ніж за тиждень до цього. Купівля безготівкового долару США у банків, як і раніше, здійснюється за офіційним курсом, а його продаж банкам – за офіційним курсом, збільшеним на 1%.
З початку вересня чистий продаж іноземної валюти Національним банком вже перевищив показники липня та серпня (1,2 млрд. та 1,3 млрд. доларів США відповідно), проте залишається удвічі меншим від пікових значень у травні та червні 2022 р. (3,4 млрд. та 4,0 млрд. доларів США відповідно).
Фінансовий сектор
За даними Національного банку у січні-серпні 2022 року чистий прибуток банківської системи становив 8,4 млрд. гривень (+5 млрд. гривень у серпні). Покращення фінансового результату банків мало місце через переоцінку вартості цінних паперів в портфелях банків (в іноземній валюті та/або індексованих) після зміни обмінного курсу гривні, що збільшило їх позитивний фінансовий результат за відповідною статтею на 27,6 млрд. гривень у липні-серпні 2022 р. Натомість збільшення відрахувань у резерви за активними операціями (+31,6 млрд. гривень у липні-серпні) виступало основним чинником негативного впливу на фінансовий результат діяльності банків.
Через збереження значного відсоткового спреду між активними та пасивними операціями, чисті процентні доходи банків за 8 місяців 2022 року зросли на 24,4% до відповідного періоду минулого року та становили майже 92 млрд. гривень. Натомість чисті комісійні доходи банків у січні-серпні 2022 року скоротилися на 19,4% порівняно з відповідним періодом минулого року та становили 29,2 млрд. гривень.
Значення показників достатності капіталу банків у серпні залишалися на рівні, що перевищує нормативні значення: 16,9% для регулятивного та 11,5% для основного капіталу банків. Банки також продовжують виконувати нормативи ліквідності та кредитних ризиків. Водночас невизначеність, пов’язана із динамікою воєнних дій та їх впливом на життєздатність клієнтів банків, все ще не дозволяє повною мірою оцінити вплив війни на якість кредитного портфелю та капітал банків.
Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) становить близько 310 млрд. гривень (у тому числі, майже 250 млрд. гривень – у депозитних сертифікатах НБУ). Основним чинником збільшення банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду та скорочення готівкової гривні поза банками, тоді як чистий продаж Національним банком іноземної валюти банкам зменшував обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності, у свою чергу, визначає низький попит банків на кредити рефінансування (заборгованість платоспроможних банків за тендерними кредитами рефінансування НБУ за минулий тиждень скоротилася на 854 млн. гривень) та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (23%).
В умовах високих воєнних ризиків, що перешкоджають кредитуванню, вагому роль відіграють державні програми підтримки кредитної активності банків. Так, за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» минулого тижня банками було видано 218 пільгових кредитів на загальну суму 880 млн грн, з яких близько половини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою перевищила 13 тисяч, а їх обсяг досяг майже 52 млрд. гривень. З огляду на пріоритетність цілей поточного періоду, левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.