Робочі місця, навчання, вирішення проблем з водою: проєктний характер гуманітарної допомоги
Після початку повномасштабного вторгнення Миколаївщина зазнала значних руйнувань. 21 територіальна громада з 52 перебувала у зоні бойвих дій. 108 населених пунктів були окуповані. За інформацією Миколаївської ОВА внаслідок обстрілів, переважно артилерійських, російські окупанти пошкодили щонайменше 15 622 об’єкти цивільної інфраструктури регіону.
Крім того, 288 тисяч гектарів землі Миколаївської області потребують обстеження, адже лише 125 тисяч з них — розміновані. Серед інших гуманітарних наслідків російської агресії — проблеми з питною водою. Так, у Миколаєві з 12 квітня 2022 року зникла питна вода через перебитий росіянами водогін Дніпро-Миколаїв.
Попри це, у Миколаївській області проживають понад 129 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Під час Діалогу начальник Миколаївської військової адміністрації Віталій Кім розповів, що з досвіду Миколаївщини гуманітарна допомога повинна мати проектний характер:
— Ми припинили видачу гуманітарної допомоги усім ще у 2022 році, адже окрім основного штабу, ми мали ще сім різних волонтерських організацій. Ставалось так, той чи інший мешканець області за ранок обходив усі пункти, на кожному щось отримуючи. На ринку переставали продавати товари, тобто ми шкодили цим нашим підприємцям. Зараз ми перейшли до проєктної співпраці. Наприклад, встановили три водонапірні башти, а ще дали робочі місця 300 людям, проводили навчання з розмінування.
Як залишити внутрішньо переміщених осіб у громаді
На початку повномасштабного вторгнення Житомир був “транзитним” містом: мешканці тимчасово окупованих територій, у більшості своїй, отримували тут допомогу й рухалися далі: на захід України або за кордон. Друга хвиля переселенців приїхала до міста під час російських атак на українську енергетику в кінці 2022 року. Житомирський міський голова Сергій Сухомлин розповів, що одна з задач для міста зараз, й на початку повномасштабного вторгнення — створити умови, щоб якомога більше внутрішньо переміщених осіб залишилися в Житомирі.
— Не розумію тих, хто говорить, що переселенці — це додаткові витрати, навантаження на комунальну сферу тощо. Це — скарб. Адже після прийняття України в Євросоюз багато людей можуть виїхати за кордон. А розвиток держави, розвиток міст без людей неможливий. Тому наша задача — дати можливість тим, хто приїздить, залишитися жити і працювати в Житомирі.
У цьому контексті Житомир реалізує кілька програм. За словами Сергія Сухомлина, у місті відкрили соціальний гуртожиток за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини та німецького фонду. Цього року відкривають інший. Крім того, з допомогою Європейської Комісії у місті зводять 4-поверхові будинки на 160 квартир. А завдяки співпраці з Італійським Червоним Хрестом будують 56 будинків з ремонтом, меблями та побутовою технікою.
Цифровізація та упорядкування реєстрів: як надавати гуманітарну допомогу ефективно
Завдяки своєму розташуванню у центрі України Полтава після повномасштабного нападу Росії на нашу державу стала свого роду гуманітарним хабом. Місто отримувало допомогу від міжнародних донорів та від українських громадських організацій. Гуманітарні вантажі до Полтави продовжують надходити і зараз.
Катерина Ямщикова, секретар Полтавської міської ради та виконувачка обов’язків Полтавського міського голови наголосила, що одним із завдань для ефективного надання гуманітарної допомоги є упорядкування реєстрів її надавачів та отримувачів. А також — їх цифровізація.
Пані Катерина також погодилася з думкою Сергія Сухомлина про важливість внутрішньо переміщених осіб для розвитку міст. Серед кроків, які допоможуть залишити переселенців у громаді, виконувачка обов’язків міського голови Полтави бачить розвиток освіти, зокрема професійно-технічної, та підняття статусу робітничих професій.
Окремо, вона зауважила на облаштуванні укриттів, що стане одним із факторів повернення родин з-за кордону та їх возз'єднання, створить безпечність та зручність для громад і містян.
— Ми маємо створювати укриття не як "паркінг" — холодними та незручними, а навпаки. Ці укриття мають ставати мультифункціональними просторами, де буде зручно та комфортно.
Потрібно чути голос громад, тоді допомога постраждалим від війни буде ефективнішою
Виконавча директорка Аспен Інституту Київ Юлія Тичківська наголосила на визначальній ролі громад у допомозі постраждалим від війни. За її словами, на місцях люди краще розуміють специфіку ситуації та потреб.
“Ми в Аспен Інституті Київ прогнемо залучати стейкхолдерів до діалогу на всіх рівнях, щоб більш ефективно допомагати постраждалим від війни. Дякуємо CORE Response в Україні за можливість реалізувати програму Relief for Ukraine. Адже без щирого діалогу та координації верифікувати реальні потреби буде вкрай складно. Крім цього, варто звертатися до цифрових рішень, щоб систематизувати свою роботу: фіксувати наявну гуманітарну допомогу, вести облік тих, хто її отримав тощо”.
Програма «Relief for Ukraine: екосистема підтримки українців» реалізується Аспен Інститутом Київ за ініціативи CORE Response за підтримки American Red Cross.