Спецтема
Календар українського мистецтва

7 червня. Анатолій Базилевич

7 червня 1926 року народився Анатолій Базилевич, який назавжди залишився в колективній пам’яті, не зважаючи на велику кількість книжкової і станкової графіки, автором еталонних ілюстрацій до «Енеїди»(1969, видавництво «Дніпро») Котляревського. За цю роботу художник отримав звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР».

"Енеїда". 

Випускник Харківського художнього інституту, він захищав диплом ілюстраціями до «Буковинської повісті» Ігоря Муратова. У 1953 році Анатолій Базилевич переїхав до Києва і почалася його співпраця з київськими видавництвами «Веселка», «Молодь», «Дніпро», «Держлітвидав», «Радянський письменник», «Радянська школа», «Мистецтво», з естампним цехом Комбінату монументально-декоративного мистецтва та редакцією діафільмів «Укркінохроніки».

Письменник Всеволод Нестайко: «Анатолій Базилевич почав активно співпрацювати з київськими видавництвами. А я працював завідуючим редакцією для молодших школярів відновленого Дитвидаву, який згодом став називатися «Веселкою». І по цій редакції почали виходити книжки для дітей з прекрасними малюнками Анатолія Базилевича - і «Абу-Касимові капці» Івана Франка, і «Пан та Іван в дорозі» Степана Руданського, і «Українські народні казки»...

"Українські народні казки" 

І в Толі (дозвольте мені назвати його так, як я називав його все життя), і в мене було чимало гіркого у дитинстві і в юності, а предки наділили нас веселою вдачею, тому ми обидва тяглися до гумору, до сміху, і це нас поєднало.

"Енеїда".

У ті роки я був редактором веселчанської стінгазети. І несподівано Толя сам зголосився мені допомогти. Це був вияв справжніх «Божих ласк» як для мене, так і для всього колективу видавництва, та й для відвідувачів «Веселки», бо то були не просто стінгазети, а витвори мистецтва. Довжелезні, по десять-п'ятнадцять метрів з неповторними, геніальними дружніми шаржами, які викликали нестримний регіт. Як я шкодую, що вони не збереглися, ті стінгазети! Та й як я міг зберегти їх, коли всі персонажі шаржів були веселчанами, і кожен благав віддати на пам'ять його «портрет». Особливо запам'яталася мені новорічна стінгазета, коли Базилевич накрив багатющий святковий стіл. Я був оселедцем, хтось поросям під хріном, хтось смаженою гускою, хтось качкою, хтось куркою, хтось корком на пляшці шампанського... Це було щось раблезіанське, неповторне в своїй геніальності»(«Україна молода», 7 червня 2006).

"Пригоди бравого вояка Швейка".

Базилевич ілюстрував «Пригоди бравого вояка Швейка» Я. Гашека, «Пана Халявського» Г. Квітки-Основ'яненка, «Тихий Дон» М. Шолохова, «Співомовки» С. Руданського, „Записки причетника” МаркаВовчка, «Малий кобзар» Т. Шевченка, «Кайдашеву сімю» І. Нечуя-Левицького, роботи для дітей - «Угорські казки», «Казки» О. Пушкіна, «Казки» Г.Х. Андерсена, «Кіт у чоботях» Ш. Перро, «Гензель і Гретель» братів Грімм, «Абу-Касимові капці» І. Франка, збірник «Українські народні казки» (1970, 1974), казки М. Стельмаха, В. Бровченка. Для того, щоб намалювати ілюстрації до «Тихого Дону», художник поїхав в творчу експедицію в станицю Вешенська, на батьківщину письменника Шолохова, створив десятки етюдів до циклу ілюстрацій.

"Сорочинський ярмарок". Кольорова літографія.

Над ілюстраціями до «Енеїди» Базилевич працював 9 років і зробив понад 130 малюнків, в яких його віртуозний талант рисувальника поєднується з українським гумором, червоного і чорного кольорів вистачає для повноцінного Олімпу, узагальненість образів сусідить із прописаними найдрібнішими нюансами міміки. Його малюнок гнучкий, тонкий, легкий, лаконічний і образний. Композиція, ракурси, масові сцени і портрети – цикл ілюстрацій до «Енеїди» має чітку ритмічність, динамічність, героїчний пафос і вічну українську іронію.

"Енеїда".

Помер Анатолій Базилевич у 2005 році, похований на Байковому кладовищі у Києві.

Український арт-календар Український арт-календар , Спецпроект з історії українського мистецтва
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram