Одним із кроків, на шляху до досягнення амбітної мети, визначено прийняття нової редакції Закону «Про стимулювання розвитку агропромислового комплексу України», обговорення якого нещодавно завершило СПО об’єднань профспілок .
Документ умовно можна розділити на дві частини, перша, під назвою «Аграрний фонд v. 2.0», буде проаналізована в окремій публікації. Інша ж частина, безпосередньо стосується підтримки малого та середнього фермера.
Для того, щоб зрозуміти, що очікували аграрії та чого не побачать у зазначеному документі, необхідно процитувати міністра, однак вже з інтерв’ю, оприлюдненого напередодні анонсованих на початок жовтня протестних акцій. Тоді, Кутовий зазначав:
«Ми працюємо над тим, щоб забезпечити можливості розвитку фермерам, малим та середнім. Створити стабільні умови для великих. 86% всіх суб’єктів господарювання в агрогалузі – це суб’єкти, що мають до 500 гектарів. Це той поріг, в рамках якого комерційні банки не кредитують.
Базова і найбільша цифра пов’язана із програмою, як ми це умовно називаємо, підтримки на гектар, під яку ми повинні прописати положення в деталях. Її треба зробити прозорою і не корупційною. Обсяги фінансування не повинні визначатись суб’єктивними факторами. Наприклад, ти можеш використовувати ці кошти лише за умова виконання тих чи інших прозорих критеріїв: маєш в господарстві умовно 5 гектарів на одну голову ВРХ - принось документи і все. Або приходиш і кажеш, що ВРХ немає, але ти займаєшся нішевими культурами, або, взагалі, знаходишся тільки на початковому етапі, але хочеш купити український трактор – будь ласка, візьми гроші, підтримай українського виробника, який тобі допоможе з сіялкою і так далі.
Фермерів в кожній області умовно від 1,5 до 6 тисяч. Але якщо ми почнемо інвентаризувати їх, то побачимо, що реально працюючих мало, а тих, які можуть бути ефективними, взагалі, одиниці. Я притримуюся думки, що треба підтримати тих, хто хоче працювати. Розподілом грошей не повинні займатись спеціальні комісії, куди входять керівники ДФС, адміністрації, пенсійного фонду і один представник асоціації. Люди повинні зібратися на обласному рівні, на рівні своєї асоціації і між собою вирішити.
Один з напрямків, — так прописати програму підтримки, щоб втрати, які матимуть тваринники, компенсувати за рахунок прямих дотацій. Наприклад, додаткові кошти на вироблений літр молока. Але тут вже виникає питання: яке ми молоко підтримуємо? Все? Чи екстра якість? Чи підтримуємо бабусю/дідуся – одноосібника? Якщо підтримуємо м'ясо, то тільки те, яке офіційно на забій йде, чи й подвірний забій?»
За великим рахунком, після таких анонсів очікування були дійсно великі. Хотілось побачити документ, який визначає, принаймні, основні базові критерії підтримки (деталі, ясна річ регулювалися б на рівні підзаконних актів), її розподілу за регіональним принципом, за видами виробництва сільсько-господарської продукції. Натомість, отримали перелік інструментарію зі згадками про прозорість процедури розподілу, не більше. При чому, впровадження інститутів цього функціонування здійснюватиметься або неуточненим на сьогодні суб’єктом, або ж, як у випадку фермерських господарств, вже існуючими інституціями.
Так, проект передбачає такі види фінансової підтримки агропромислового виробництва:
Прямі виплати виробникам, у розрахунку на: гектар угідь, які обробляються; голову тварин, що знаходяться у власності; одиницю виробленої продукції; одиницю реалізованої продукції.
Часткову компенсацію капітальних і поточних витрат (відшкодування вартості нового будівництва, реконструкції виробничих об’єктів; вартості основних засобів виробництва, обладнання, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції; вартості племінних тварин та птиці вітчизняної та іноземної селекції).
Така часткова компенсація може надається для покриття витрат, здійснених у поточному та попередніх роках (ймовірно римарка про компенсацію за минулі роки стосується покриття тих з них, які не були профінансовані у достатній мірі у попередні бюджетні періоди).
Часткова компенсація відсоткових ставок за банківськими кредитами. Відбуватиметься в межах розмірів, що не перевищують розмір облікової ставки НБУ та у випадку якщо кредит використовується за цільовим призначенням. Граничні суми залучених кредитів, строки, за якими здійснюватиметься компенсація, цільове призначення таких кредитів, неурегульовані.
Часткова компенсація витрат на страхування від сільськогосподарських ризиків ризиків, у тому числі страхування доходів.
Надання коштів на поворотній основі. У випадку виникнення обставин непереборної сили, які призвели до отримання виробником збитків та можуть призвести до значного порушення рівноваги щодо певних товарів на внутрішньому ринку, здійснюється фінансова підтримка в розрахунку на одиницю реалізованої продукції. Критерії та порядок встановлюватиме Кабмін.
Щодо самої процедури, закон містить норму яка, визначає, що суб’єкт господарювання подає заявку до міністерства за встановленою формою. А критері та умови відбору тих, кому буде надаватись фіндопомога з бюджету на засадах конкурсу, визначатимуться положеннями, які повинні передбачати участь представників громадських організацій у них та висвітлення в ЗМІ результатів.
Жодної згадки про склад конкурсної комісії, розподілу та приналежності членів, їх голосів, не говорячи про засоби дієвого громадського контролю. Адже участь може бути і формальною, а громадські організації підконтрольними.
Чомусь із закону зникла ідея Міністра, озвучена в ході інтерв’ю, цитати якого приводились вище, про те, що розподілом грошей повинні займатись люди, на обласному рівні, на рівні своєї асоціації. Це базисні речі, які, якщо наміри їх реалізувати є дійсними, а не удаваними, повинні бути закріплені в Законі. Натомість їх пропонують цементувати у підзаконних документах, ступінь захищеності, яких від внесення неефективних, необгрунтованих змін, значно менший, ніж у Закону.
Розробником цих документів, очікувано, буде профільне міністерство, яке пропише процедуру для розподілу 3,5 млдр грн у наступному році, саме такою вбачається основна сума, що буде виділена для цих видів підтримки (Фінансова підтримка , шляхом здешевлення кредитів — 300 млн грн, Державна підтримка галузі тваринництва — 210 млн грн, Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників загальний фонд бюджету — 1,473 млрд грн, спеціальний — 1,5 млрд грн (разом 2,97 млрд грн).
Система моніторингу, яка покладається на міністерство, скоріше нагадує акумулювання статистичної інформації про отримувачів, суми та використання коштів. Знову ж таки, система котролю, хоча б мінімального, не деталізується у документі, так само, як звіти про досягнуті результати за рахунок виділеного фінансування. Натомість, не уточнюючи механізм перевірки, йде відсилка до того, що порядок контрою встановлюється законодавством, а порушення цілей використання коштів тягне за собою відсутність доступу до державної допомоги протягом 5 років.
Якщо проводити паралель з європейським законодавством, то так, дійсно, воно не переобтяжене процедурними нюансами, при цьому містить каркасні положення, які повинні бути дотримані, даючи, в той самий час, певну міру свободи країнам членам, з урахуванням національних особливостей. У нашому ж випадку lite-версія Закону нагадує скоріше декларацію, ніж реформаторський документ.
Окрему статтю закону присвячено підтримці малих сільськогосподарських виробників. Така допомога, на ряду з іншими видами, надаватиметься на такі пріоритетні напрямки:
— часткова компенсація капітальних витрат з формування та оновлення основних засобів, у тому числі на закупівлю великої рогатої худоби;
— надання фінансової допомоги на поворотній основі; часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції виробничих об’єктів.
Критерії віднесення виробників до категорії малих визначатиме Кабмін, а фінансова підтримка здійснюватиметься по відношеннь до таких виробників та обслуговуючих кооперативів — Українским державним фондом підтримки фермерських господарств, який є державною бюджетною установою з регіональними відділеннями в Автономній Республіці Крим та областях. Основними напрямками діяльності якого є: забезпечення ефективного використання та своєчасного повернення коштів, що виділяються на фінансову підтримку фермерських господарств з Державного бюджету; визначення розміру потреби у коштах, тощо.
Якщо придивитись до складу цих регіональних комісій, які оприлюднені на відомчому сайті, то до їх складів якраз і входять представники мінагрополітики, ДФІ, облдержадміністрацій, а також голови певних фермерських господарств (представники ВГО «Асоціація фермерів та приватних землевласників України», ГС «Аграрний союз України», ВГО «Союз учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів», Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України та Федерації органічного руху України).
Щодо обсягу підтримки фермерів, то на 2016 рік через Укрдержфонд на поворотній основі передбачено 15,8 млн. грн. На наступний рік, відповідно до проголосованого у першому читанні проекту бюджету, зазначену суму заплановано збільшити вчетверо (25 млн за рахунок загального фонду та 40 спеціального фонду Державного бюджету України на 2017 рік).
У прикінцевих положеннях документу зазначається, що він набирає чинність з 1 січня 2017 року. Кабміну надається 6 місяців, з моменту прийняття, на те, щоб привести свої нормативні документи у відповідність до нього.
Зважаючи на те, що у Парламенті документ досі не зареєстрований, а також те, що кількість підзаконних актів, які повинен прийняти Кабмін, їх практичне значення, яке у рази перевищує і значення, і обсяг роботи над законопроектом, цілком очевидно, що 2017 рік розпочнеться для малих та середніх сільськогосподарських виробників тими ж проблемами та головними болями, що попередні.