Колись в січні 1998 року керівник Закритого акціонерного товариства "Совтрансавто-Луганськ" звернувся до тодішнього Президента України Леоніда Кучми з листом, в якому просив "захистити інтереси України" у корпоративному спорі з російським АТ "Совтрансавто-Холдинг".
Леонід Данилович, напевно з «патріотичних» намірів, вже в лютому того ж таки року накладає письмову резолюцію Голові тоді Вищого арбітражного Суду: «Захистити інтереси громадян України», яку зрештою поширили серед суддів нижчих інстанцій.
Як наслідок російський холдинг програв всі суди та втратив майнові права. Проте Європейський суд з прав людини в 2002 році таке втручання органів державної влади в судовий розгляд визнав, що «право заявника на розгляд його справи справедливо і відкрито безстороннім і незалежним судом в сенсі статті 6 параграфа 1 Конвенції в світлі принципів верховенства права та правової певності було порушено».
Брифінг у справі Павла Шеремета за участю Президента Зеленського має всі шанси залишитися в аналах несправедливого правосуддя, адже нагадаю, що він відбувся за кілька годин до судового розгляду запобіжного заходу підозрюваним у вбивстві журналіста.
Тож тепер вся мегатитанічна праця у вигляді 800 виїмок документів, допиту 3700 осіб, 47 експертиз, відпрацювань 4300 квартир, опрацювань 80 млн телефонних з’єднань може накритися «мідним тазом» лише через одну фразу гаранта «всі злочинці будуть за гратами».
Викликає обґрунтований подив і заява генерала Коваля про розслідування чотирьох версій цього злочину, адже ще півтора роки тому Генпрокурор Юрій Луценко під час наради в ГПУ розпорядився включити до складу слідчої групи, слідчих Служби Безпеки України, які відпрацювали версію скоєння терористичного акту, внаслідок якого загинув Павло Шеремет. Саме на цій версії наполягала і потерпіла Олена Притула.
Натомість досудове слідство вийшло на брифінг з «фантастичною» версією навмисного вбивства з метою соціально-політичної дестабілізації ситуації в державі, яка не передбачена 115 статтею Кримінального Кодексу України. Тобто за версією слідства замовники вбивства планували шляхом вбивства Шеремета спровокувати внутрішньодержавний конфлікт?
Думаю, що це питання так і залишиться без відповіді, бо Україні як і п’ять років тому бракує єдиного міжвідомчого Антитерористичного центру та сучасної концепції боротьби з тероризмом, яка б виключала конкуренцію правоохоронних органів при розслідуванні подібних злочинів та передбачала створення єдиного банку даних.