ГоловнаБлогиБлог Андрія Мамалиги

Реторсіі vs агресори

Фото: facebook.com/ivan.lishchyna

Очевидно, що 25 листопада 2018 році стане точкою відліку в війні з РФ, бо саме в цей день збройні сили держави-агресора відкрито застосували силу та взяли в полон 24 військовослужбовців Збройних Сил України та заволоділи трьома військовими судами ВМС ЗС України.

Женевська Конвенція 1949 року про поводження з військовополоненими, про яку активно заговорили «державні чиновники найвищого рангу», може застосовуватися до збройного конфлікту, що ведеться між Україною та РФ з 2014 року та нарешті отримав правове підтвердження в Керченській протоці. Згідно з Женевською конвенцією, військовополонені за жодних обставин не можуть «відмовлятися від прав, гарантованих їм. цією Конвенцією…» ( стаття 7 Конвенціі).

Будь-які фізичні чи моральні тортури та будь-яка інші форма примусу не можуть застосовуватися до військовополонених для одержання будь-яких відомостей… допит військовополонених здійснюється мовою, яку вони розуміють.» (стаття 17 Конвенціі).

«Військовополонених розміщують в умовах, настільки сприятливих, наскільки сприятливими є умови розквартирування в тій самій місцевості військ держави, що тримає в полоні» ( стаття 25 Конвенціі)

«Військовополоненним дозволено як надсилати, так і одержувати листи і поштові картки…посилки» ( стаття 71,72 Конвенції)

«Військовополоненого судить лише військовий суд, якщо чинне законодавство держави, що тримає в полоні, не містить чітко викладеного дозволу цивільним судам судити особу зі складу збройних сил держави, що тримає в полоні, за такий самий злочин, що, як стверджується, був скоєний військовополоненим » ( стаття84 Конвенціі)

Військовополоненого, який очікує суд, як правило, «не тримають під вартою» (стаття 103 Конвенціі)

«…сторони конфлікту зобов’язані…відправляти на бітьківщину тяжко хворих і тяжко поранених військовополонених» та «укладати угоди з метою репатріації або інтернування в нейтральні країни здорових військовополонених…»( стаття 109 Конвенціі)

«ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕННИХ ЗВІЛЬНЯЮТЬ І РЕПАТРІЮЮТЬ БЕЗ ЗВОЛІКАННЯ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ» ( стаття 118 Конвенціі)

Однак, статтею 1 Женевська конвенції зобов’язує дотримуватися всі держави- учасниці «за всіх обставин».

Тож насамперед, саме Україна має створити сприятливі умови для реалізації положень Женевської конвенції, а саме створити Довідкове бюро у справах військовополонених та Агенство у справах військовополонених .

Неабияке значення набуває пошук нейтральної країни, яка б взяла на себе обов’язки країни-посередника у відносинах України з РФ.

P.S. Особливе становище Міжнародного комітету Червоного Хреста в цій галузі визнають і поважають завжди ( стаття 125 Конвенціі).

Андрій Мамалига Андрій Мамалига , Правозахисник, громадський діяч, адвокат
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram