На жаль тоді в цьому заговорі взяла участь київська делегація. Але 26 квітня 2014 року, на вимогу Конференції адвокатів міста Києва, київська делегація була налаштована добитися звіту керівництва НАУ та переобрання керівництва НАУ, але натомість...Ізовітова вирішила по-іншому.
Внаслідок 22 годинного протистояння обрали трьох членів ВРЮ - Резнікова, Гречківського та суддю ГС Балаца. Всі інші питання повістки дня Ізовітова та Ко стали формальними. Наприклад свій доклад пані Ізовітова читала в порожній аудиторії біля п'ятої години ранку вже 27 квітня, оскільки делегати з'їзду саме в цей час голосували за членів ВРЮ. А проект змін до Закону «Про адвокатуру та про адвокатську діяльність» обговорювався о шостій годині ранку.
Більшість на з`їзді схильна звинувачувати у цьому делегацію Києва. Але саме делегати Києва протягом всього заходу добивалися від головуючого оголосити перерву на наступний або інший день.
Лідію Павлівну не засмутило навіть, те що згідно статті 11 та 10 Закону України про Вищу Раду Юстиції «Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду …». Тобто, щоб стати членом Вищої Ради Юстиції, кандидат має отримати більше 141 голоса від 282 обраних делегатів зїзду. Як відомо Резніков набрав 91 голос, Гречківський – 90, а Балац – 95. Але на цьому неприємності для кандидатів в члени ВРЮ не закінчуються.
Логічним є голосування за кожне вакантне місце члена ВРЮ окремим бюлетенем, як власне було зроблено під час голосування за кандидата з числа суддів. Але головуючий на з`їзді вирішив за два вакантних місця членів ВРЮ голосувати одним бюлетенем, куди власне включили всі вісім кандидатів, враховуючи переможців. Отже виникає питання, на якій підставі членом ВРЮ обрали пана Гречківського, який отримав другий результат (90 голосів) після Резнікова (91).
Тож висновок простий – за друге вакантне місце члена ВРЮ з числа адвокатів голосування взагалі не проводилось.