З цією історією все зрозуміло: тендер вже скасували, а подібними випадками мають займатися правоохоронні органи. Але залишається відкритим питання: а що все ж таки має бути в укриттях?
Маємо рекомендації ДСНС, але ж їх можна трактувати по-різному. Наприклад «місця для сидіння» – це радянські дерев’яні лавки з облупленою фарбою, чи сучасні стильні крісла-мішки?
Для мене подібні питання – не проста цікавість, а щоденна робота. Мій благодійний фонд реалізує проєкт Freedom Space. Ми за рахунок іноземних спонсорів облаштовуємо укриття в школах різних регіонів України: від Хмельницького і Тернополя до Харкова й Запоріжжя.
Ми з командою ретельно перевіряємо кожну платіжку, «виловлюючи» невиправдано дорогу плитку та інші сумнівні витрати. Разом з тим, ми свідомо закуповуємо для укриттів дитячі килимки й м’які іграшки, кінопроектори та вже згадані крісла-мішки. Чому ми це робимо? Невже годину тривоги не можна перечекати без іграшок й фільмів?
Моя категорична відповідь – ні, не можна. Ворог краде в українських дітей дитинство. Виганяє їх з дитячих майданчиків у сірі похмурі підвали. Наше завдання – протистояти цьому всіма можливими способами. І облаштування комфортних укриттів – один з таких способів.
Діти не повинні нудьгувати в очікуванні відбою тривоги. Як не дивно це прозвучить, вони мають йти до укриття з радістю. Просто побілити стіни для цього мало.
Наша ідея полягає ще й в тому, щоб забезпечити безперервний навчальний процес дітям усієї України. Незалежно від того, мешкають вони у відносно спокійному Львові, чи у прифронтовому Запоріжжі.
Укриття – не підвал, щоб перечекати небезпеку. А таке ж комфортне приміщення, як шкільні кабінети чи їдальня. Це – нова філософія.
Наведу схожий приклад. 1 січня 2021 року набули чинності нормативи, згідно яких туалет має розміщуватися у приміщенні школи. Хтось здивується: а хіба може бути інакше у XXI столітті? На жаль, так. Десятки шкіл в кожній області мали вбиральні на вулиці. Діти змушені були бігати туди навіть в дощ та мороз. І, що найгірше, дорослі не вважали це проблемою.
З тих пір багато шкіл отримали комфортні вбиральні, в тому числі в рамках програми «Велике будівництво». І ні в кого вже не виникає питання, навіщо сільській школі внутрішній туалет з унітазами. Так само має бути і з укриттями.
Рано чи пізно війна закінчиться. І наші укриття можна буде використовувати в мирних цілях: переглядати тут фільми або проводити квести. Зрештою, грати на барабанах – але куплених за справедливу ціну і в потрібній кількості. І я дуже вдячний нашим зарубіжним партнерам за те, що це стане можливим.