Орбан мав отримати ресурс, який надало йому головування з 1 липня цього року його країни у Раді ЄС для того, щоб ключові гравці Євросоюзу нарешті побачили очевидну річ. А саме: союз держав, що відстоюють принцип «гри за правилами», який часто називають колективним Заходом знаходиться у безперервній боротьбі із зусиллями «Осі держав-руйнивників», які у тісній координації ці правила послідовно руйнуть.
Йдеться про вісь Китай – Росія – Іран – Північна Корея. Представники якої намагаються досягати своїх цілей за допомогою своїх агентів впливу у таборі «колективного Заходу». Одним із найбільш давно відомих та відкритих таких агентів є керівник Угорщини Віктор Орбан. Це стосується як просування ним не тільки інтересів РФ, а й Китаю всередині ЄС. В обох випадках всупереч сформованій позиції Євросоюзу.
І ось 1 липня головування у Євросоюзі, який послідовно підтримує спротив нашої країни у боротьбі з РФ, вводить санкції проти країни-агресора та тримає її лідера Путіна у політичній ізоляції, перебрала країна, очільник якої настільки ж послідовно цей спротив підриває. Оксюморон цієї ситуації описав високопоставлений дипломат ЄС: «Я приймаю таблетки, щоб заспокоїтися, коли говорю про це питання, тому що це стає дійсно смішним: на кожному кроці ви бачите угорців, які заважають Україні боротися з агресором».
Трохи змінюючи давнє прислів’я про те, що на певному етапі «вже пізно пити «Боржомі», можна сказати, що й після того, як Орбан від самого початку головування Угорщини в ЄС розпочав проактивні зусилля на новому рівні для просування наративів «Осі руйнування», вже недостатньо просто пити таблетки для заспокоєння. «Троянський кінь» РФ і Китаю в ЄС перестав просто стояти десь на задньому дворі ЄС, а навпростець галопом помчав по акуратних галявинах спільного євросоюзівського містечка.
Тому перше, що зараз має зробити ЄС – це усвідомити рівень загрози. І, по-друге, нарешті, зробити невідкладні практичні кроки задля того, щоб забрати у агента впливу «Осі рйнування» Орбана нові важелі впливу для руйнації ЄС із середини, які йому надає головування його країни в Євросоюзі.
Бо лише за кілька днів угорський прем'єр встиг злітати до Києва, Москви та Пекіна з так званою «миротворчою місією», не маючи на це мандата від ЄС. І водночас «навмисно створив чимало двозначності, демонструючи логотип президентства у своїх драматичних комунікаціях», як поскаржився один із дипломатів ЄС. Недаремно під час візиту Орбана до Москви Путін постійно підкреслював, що Орбан представляє тут ЄС.
Ще до цих ремарок Путіна, поки Орбан був у дорозі до Москви, в Брюсселі посипалась низка обурень і роз'яснень від очільників євроінституцій та деяких лідерів держав-членів про те, що угорський прем'єр не отримував мандата від ЄС на мирні переговори і не представляє там Євросоюз.
Суть претензій європейських лідерів та дипломатів до угорського прем'єра не обмежується лише незадоволенням його позиціонуванням себе як європейського лідера та переговорника. Головна проблема – це різнобачення російської війни в Україні та способів її завершити Орбаном та рештою європейських лідерів.
Що не завадило Орбанові продовжити реалізацію своєї «миротворчої місії 3.0». Під час наступного візиту до КНР, зміст мирних пропозицій від Віктора Орбана та Китаю знову полягала у просуванні путінського плану негайного припиненні вогню та наступним проведенням мирних переговорів, Китайський лідер Сі Цзіньпін слідом за Орбаном повторив, що пріоритетом зараз має бути «якнайшвидша деескалація». Ці заклики для України є неприйнятними.
Таким чином угорський прем'єр своїми візитами лише підживлює риторику Москви про небажання Києва досягти миру.
Як реагувати на «миротворчі візити» угорського прем'єра, які, судячи із його коментарів, не завершаться у Пекіні (можуть продовжитися зустріччю з Дональдом Трампом), посли країн-членів Євросоюзу обговорюватимуть на своєму засіданні сьогодні.
На думку засновника аналітичної платформи Brussels Freedom Hub Роланда Фроденштайна, дії угорського прем'єра – це цілеспрямоване знущання над ЄС та демонстрація відсутності єдності у блоці: «Він тролить Європейський Союз. Він може безкарно висміювати Європейський Союз та його владу, і ніхто нічого не може з цим вдіяти - на даний момент. Хоча в майбутньому може виникнути серйозна негативна реакція».
Варіанти реакцій уже проаналізував аналітик Німецького фонду Маршала Даніель Гегедус. Він покроково розписав, як ЄС може позбавити Угорщину президентства в Раді Євросоюзу і достроково уже 1 вересня передати його Польщі, черга якої головувати наразі з 1 січня 2025 року.
Гегедус радить цього разу довести до кінця справу щодо задіяння санкцій проти Угорщини за порушення основоположних принципів ЄС. А також затвердити новий графік ротацій президентств – ветувати його Угорщина не зможе, бо для цього достатньо кваліфікованої більшості у чотири п'ятих голосів від країн-членів ЄС.
У нинішніх умовах, дійсно, Євросоюзу треба діяти невідкладно і радикально. Час для половинчастих дій та спроб «замирити» Орбана не тільки минув, а й призвів до величезного комплексу негативних наслідків для ЄС. При тому, що у Євросоюзі побачили поки що тільки частину цих наслідків. Якщо вони зараз не зреагують а) терміново і б) належним чином, то продовження «сюрпризів» від Орбана й його партнерів з «Осі руйнування» довго чекати не доведеться.