ГоловнаБлогиБлог Global Office

Міжнародне волонтерство під час карантину. Що змушує американців і європейців долати кордони

Команда GoCamp не ставить свою діяльність на паузу, вакцинувалися і продовжують зустрічати іноземних волонтерів навіть під час карантинних обмежень. Так, в Україні офлайн побували і дочка Георгія Гонгадзе Нана, і співробітник Європейської Комісії Губерт Друлез, і навіть нігерійський принц.

Фото: надане Global Office

Змістовний карантин для українців і іноземців

Для національної освітньо-волонтерської ініціативи GoCamp, як і для українського бізнесу, кардинальні зміни і перехід на онлайн формат були досить стресовими, адже 5 років поспіль Україна зустрічала іноземців зі всього світу, а тут на тобі — зупинка під назвою “закриті кордони”.

Згідно з дослідженням Державного агентства розвитку туризму України щодо перетину українського кордону іноземними громадянами, кількість іноземців, які в’їхали на територію країни, торік склала 3 382 097 осіб, що у 4 рази менше, ніж у 2019. Є вірогідність, що Україна буде виключена з рекомендованого ЄС списку Covid-безпечних для подорожей країн, проте навіть такі невтішні новини не можуть бути перешкодою для продовження існування найбільшої у Східній Європі освітньо-волонтерського проєкту GoCamp, яка запрошує іноземців стати менторами для молодого покоління українців. Більше того, міжнародне волонтерство з роками тільки набирає обертів. У жовтні волонтери з Великої Британії, Америки, Індії, Нігерії і Франції таки встигли прилетіти в Україну до школярів.

Так, Львів зустрів Нану Гонгадзе з Америки, дочку відомого українського журналіста Георгія Гонгадзе, яка ще маленькою емігрувала в штати, Одеса — Губерта Друлеза з Франції, співробітника Європейської комісії, участь у GoCamp для якого є продовженням його теплих відносин з Україною, які почалися ще під час Євромайдану. Губерт зараз має заняття з української мови, його практика — перегляд українських ток-шоу і інтерв'ю відомих українських журналістів та лідерів думок.

“Мені подобається, що у GoCamp ти маєш свободу самовираження, коли ти можеш створювати власний креативний простір просто в стінах шкільного кабінету. Так ти розкриваєш не лише потенціал дитини, але і за сумісництвом — свій. Завдяки GoCamp, надихаючи молоде покоління, я можу допомогти змінитися тій країні, в яку я давно закоханий” - Губерт Друлез про українську громадську ініціативу.

Фото: надане Global Office

Село Лази Закарпатської області, в свою чергу, зустріли іноземних студентів Аагмана та Семюеля, а волонтер Грегорі, який був волонтером GoCamp вже кілька разів і який має українське коріння та може говорити годинами про свого дідуся з Прилук, їздив у Чернігівську область. Разом із ними взяли участь ще 40 іноземців, які працювали зі школами онлайн.

Фото: надане Global Office

Що об’єднує Dj-ку з Сан-Паула і інтроверта з Фінляндії?

До пандемії в українських містах і селах можна було зустріти дуже різних особистостей: іноді настільки екстраординарних, що їхні зовнішність і внутрішній світ, здається, зовсім не дисонує зі словом “вчитель”. Яскравий приклад — ді-джейка Роббі з Бразилії, тіло якої майже повністю вкрите татуюваннями, а в язиці — пірсинг. Ця запальна бразильянка прожила в Україні рік після проходження волонтерської програми.

Фото: надане Global Office

А в українському селі Гейсиха можна було зустріти не одного волонтера, а пару — досить відомого в колі колег і не тільки фотографа Джейка Ешельмана з Техасу разом із дружиною, світлини якого були представлені у найкращих галереях світу, або південно-африканця Вінода — колишнього помічника посла посольства США, який пишається селфі з екс-президентом Америки Обамою, і інтроверта Метті з Фінляндії, якому, на диво, було легко знаходити спільну мову з дітьми-кемперами.

Волонтерство за освітньою програмою GoCamp для іноземних гостей — як з кожним роком все більш хвилююча пригода, яка помножує абсолютно всі їхні емоції і почуття, а іноді і змінює життя настільки, що його можна поділити на “до” і “після GoCamp”.

В якості мотивації в іноземців, які прилітають в Україну за власний кошт, є жага до пізнання світу, вихід із зони комфорту та розвінчання міфів, які будувалися на банальному незнанні про країну, що вже 30 років як незалежна, без післясмаку “СРСР”. Ці люди — революціонери в сфері освіти і інтернаціонального волонтерства, які хочуть залишити щось корисне і немайнове після себе нащадкам.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram