Після тривалих дискусій про те, хто саме представлятиме Європу на майбутніх переговорах щодо України, союзники постали перед новим викликом — визначенням спільної позиції та червоних ліній.
Частина країн виступає за гнучкий підхід і поступові кроки, тоді як головна дипломатка ЄС Кая Каллас закликає до жорсткої лінії, передає Politico.
Після кількох днів суперечок лідери ЄС погодили склад переговорної групи: до неї увійшли посадовці з Франції, Німеччини, Італії та Польщі, а також представники Великобританії, НАТО, Єврокомісії і Євроради.
У документі з 15 пунктів, підготовленому перед зустріччю міністрів закордонних справ, Австрія запропонувала зосередитися на заходах зі зміцнення довіри. Зокрема, йдеться про обмежене або часткове припинення вогню для підготовки ширшого перемир'я, а також про створення міжнародного форуму для моніторингу можливої мирної угоди.
Свої ідеї висуває і Норвегія, яка не входить до переговорної команди, але має прямі контакти з Москвою. Глава норвезького МЗС Еспен Барт Ейде заявив, що Європі варто чітко окреслити теми, які вона не обговорюватиме. Водночас він закликав звернутися до досвіду часів Холодної війни, зокрема Гельсінських угод 1975 року та домовленостей про обмеження озброєнь, які можуть знадобитися у повоєнний період.
Також низка країн наполягає на наданні європейській делегації гнучкого мандата, щоб учасники могли реально вести діалог, а не мали зв'язані руки. Джерела видання зазначили, що розробляти цей мандат мають посли ЄС, а не міністри закордонних справ. Додаткову складність створює те, що такий документ зобов'язуватиме лише представників Єврокомісії, Євроради і радників із Франції, Польщі, Італії й Німеччини, але не поширюватиметься на делегатів від Британії і НАТО.
Натомість Кая Каллас переконана, що мандат мають формувати саме керівники МЗС, а від Росії слід вимагати поступок на старті, а не навпаки. Посилаючись на свій досвід юристки, вона пояснила, що на початку переговорів варто висувати максимальні вимоги, тримаючи в таємниці межі можливих компромісів та остаточні червоні лінії. Цю позицію підтримали міністри країн Балтії, Північної Європи та східного флангу. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс наголосив на важливості послідовності: спочатку домовленість про тишу на фронті, і лише потім — переговори про тривалий мир. Його естонський колега Маргус Цахкна додав, що Путін має першим припинити вогонь, після чого Україна і Росія говоритимуть про мир, а союзники визначать гарантії безпеки для України та всього регіону.
Попри ці вимоги, Європа фактично вже змирилася з тим, що переговори триватимуть і без попереднього припинення вогню. За словами двох чиновників ЄС, європейські перемовники очікують відновлення зустрічей в Абу-Дабі найближчими тижнями і розраховують бути за одним столом із росіянами, навіть попри щоденні атаки Москви по території України.
- Володимир Зеленський після засідання коаліції охочих повідомив, що Європу на перемовинах будуть представляти 5 країн, представники Євросоюзу і НАТО. Тож відтепер переговори будуть не тристоронні, а чотиристоронні.









