Міністерство юстиції підготувалозаконопроєкт, який дозволить вносити до реєстру ДРАЦС дані українців за кордоном. Він надійде до Верховної Ради до кінця року. Для Державного реєстру виборців у ньому насамперед важливі відомості про смерть.
Про це заявила заступниця Міністра юстиції з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ольга Рябуха на форумі Громадянської мережі ОПОРА "Легітимність повоєнних виборів починається з реєстру виборців", передає Lb.ua.
"Міністерство юстиції вже підготувало законопроєкт, він до кінця цього року зайде у нас до Верховної Ради", - наголосила Рябуха.
За її словами, документ відкриє можливість вносити до Державного реєстру актів цивільного стану громадян (ДРАЦС) відомості з актових записів, складених за кордоном, — про народження, шлюб, розлучення та смерть.
Рябуха назвала законопроєкт "суперважливим".
Читайте такожПідготовка до виборів: реєстрація через Дію, нові дільниці для ВПО й військових
"Така можливість відкриється з прийняттям такого законопроєкту, і ми будемо його, як Міністерство юстиції, дуже активно адвокатувати", - додала вона.
Як пояснила Рябуха, якщо людина помирає за кордоном, зокрема в медичній установі, актовий запис про смерть складають і свідоцтво видають компетентні органи іноземної держави. Якщо ж іноземні документи не оформили, звертаються до консульських установ.
"В нас 161 консульство, вони мають доступи до ДРАЦС. І вони можуть працювати безпосередньо, як реєстратори ДРАЦС, тобто одразу вносити відомості безпосередньо в реєстр", - підкреслила посадовиця.
Водночас, за її словами, Мін’юст і ЦВК вже налагодили обмін даними за принципом "система-система".
"Ми зробили такий важливий, надзвичайно важливий крок з ЦВК по встановленню такого обміну", - сказала Рябуха.
Вона зазначила, що в Мін’юсті є 22 реєстри, три з яких - "загальнодержавні флагмани": реєстри бізнесу, нерухомості та ДРАЦС. Логування — фіксація того, хто і коли заходив до реєстру, — за її словами, є мінімальною вимогою до кожної системи.
"В кожній системі є логи, які фіксують кожен вхід, які фіксують мітку часу, електронний підпис, яким зайшли, його сертифікати і так далі. Тобто це є в кожному реєстрі. Без цього реєстр просто не функціонує", - пояснила Рябуха.
Такі відомості, за її словами, видають, зокрема, на підставі ухвали слідчого судді. Рябуха також нагадала про CERT-UA, а також про власний кіберцентр Мін’юсту — команду, яка цілодобово здійснює моніторинг загроз.
"Тому ми можемо мати обережний оптимізм, що дані людей не гуляють по даркнету. Дані саме з реєстрів", - сказала Рябуха.
Вона також зазначила, що "весь наш новий софт відповідає новим стандартам", - підкреслила посадовиця.
Ризики загроз, за її словами, мінімальні.
"У нас є інші ризики — це кінетичні, це фізичне знищення. І це інша категорія, з якою ми працюємо. Але якщо ми говоримо про кібератаки, то тут я можу вас запевнити, що ситуація на порядок краще, ніж вона була раніше", - запевнила Рябуха.