21% українців вважають, що вибори необхідно проводити під час правового режиму воєнного стану, заявила голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська на форумі «Легітимність повоєнних виборів починається з реєстру виборців».
«Ми бачимо чітке плато негативного ставлення громадян до теми виборів сьогодні… І це інколи навіть підриває репутацію тих політиків, які заявляють про їхню необхідність», – зазначила вона.
За її словами, цей показник лише незначно зростає порівняно з 2022–2023 роками. Водночас є розуміння, що необхідно готувати правову та інституційну базу повоєнних виборів. Вона наголосила, що питання непередбачуваності майбутніх виборів є базовим сценарієм і основою того, як розвиватиметься ситуація в Україні.
«Необхідно готувати виборчу інфраструктуру під належний, захищений процес в той момент, коли він відбудеться, а вона має бути вже якісно імплементована, а не реалізована виключно на рівні якихось ідей», – зазначила голова правління ОПОРИ.
За її словами, питання явки виборців – це не політичне питання, а питання легітимності виборчого процесу.
«Якщо участь у голосуванні або в якості кандидатів не зможуть взяти ті групи, які страждають і в той чи інший формі є жертвами цієї війни, ці вибори не будуть повноцінно інклюзивними», – підкреслила Айвазовська.
Вона пояснила, що в ОПОРІ досліджували міграцію, стратегії поведінки українських родин, плани повернення чи залишення на територіях, де вони перебувають нині, в межах України або за кордоном.
«На жаль, очевидна відповідь на це питання, що навіть при умовному режимі припинення вогню, особливо короткотерміновому, всі громадяни, які перебувають поза адресами реєстрації, там і залишаться. У такий спосіб обчислення сьогодні української громади в цій демографічній кризі, підготовка до виборів є абсолютною абстракцією», – зазначила вона.
Однак, за словами Айвазовської, без сценаріїв, планів і калькуляції ресурсів та інвестицій у перезавантаження процесу легітимність виборів буде дуже низькою. Вона додала, що це дасть країні-агресору можливість продовжувати вказувати на негативні оцінки політичного життя в Україні в період воєнного стану.
«Потрібно досліджувати не лише Реєстр, а поведінку України, а готовність партнерів допомагати, наприклад, як приймаюча сторона, які є країнами, що отримали в результаті війни велику міграцію і наші громадяни перебувають сьогодні на їхній території, а отже, в їхній юрисдикції», – додала вона.
Айвазовська зазначила, що просвітницько-мобілізаційна робота має стати невід’ємною частиною плану-сценарію підготовки повоєнних виборів.
Вона пояснила, що через обмеження щодо захисту персональних даних жодна організація, окрім Центральної виборчої комісії та Державного реєстру виборців, не може перевіряти громадян.
«Жодна третя організація поза Центральною виборчою комісією, безпосередньо Державним реєстром виборців, не може вчиняти жодних дій щодо перевірки цих громадян станом на зараз», – наголосила вона.
Тому, за її словами, ОПОРА шукає рішення у співпраці з ЦВК. У межах досліджень організація провела якісні й кількісні опитування: від працівників Державного реєстру виборців на місцях до політичних партій, які мають зробити внесок у партійний контроль якості списків виборців. Окрім того, аналітики працювали з даними мобільних операторів, щоб співставити відповіді людей з реальною міграційною ситуацією.
За її словами, за підсумками комунікації ОПОРА провела закритий воркшоп і напрацювала дорожні карти, які дозволять актуалізувати дані виборців навіть без доступу до їхньої приватної інформації.
«Жодна велика зміна не відбудеться без самих громадян. Якщо ми будемо боятися в період між виборів спілкуватися з ними щодо необхідності їхньої участі в цьому процесі через активну реєстрацію, через зміну виборчої адреси, через перевірку власних даних, навряд чи ми вийдемо на прийнятний і ефективний кінцевий результат», – наголосила Айвазовська.