Із Південної Кореї до Росії транспортують пальне підсанкійними танкерами, пише The Guardian.
Експерти зазначають, що такий крок “підриває” публічну підтримку Києва з боку Сеула.
Аналіз портових записів і даних відстеження суден, проведений виданням, показав, що в липні та серпні понад 176 000 тонн пального (переважно дизельного) було завантажено в кількох південнокорейських портах на сім танкерів, які здійснили 14 рейсів до російського Далекого Сходу.
Три з цих суден перебували під санкціями Великої Британії та ЄС.
Одне отримало вантаж шляхом перекачування з судна на судно у водах Південної Кореї – такий метод дозволяє приховати походження вантажу та уникнути заходу суден у портові термінали.
“Шокує те, що танкери, які перебувають під санкціями ЄС, завантажувалися пальним у південнокорейських портах і доправляли його до Росії. Це підриває санкційний режим і підтримку України з боку Південної Кореї”, – заявив Айзек Леві, аналітик фінського аналітичного центру CREA (Центр досліджень енергетики та чистого повітря).
Наразі невідомо, хто був власником або продавцем пального, оскільки в записах південнокорейських портів ця інформація відсутня.
Найбільше судно-перевізник – танкер “Layla”, що перебуває під санкціями, – здійснило два рейси з південно-східного порту Ульсан до Владивостока (вирушивши 19 липня та 10 серпня) і перевезло загалом 57 000 тонн дизельного пального. Під час першого рейсу екіпаж повідомив південнокорейській владі, що прямує до Владивостока, тоді як під час другого заявив про курс на японське місто Ніїгата.
Ще один танкер, що перебуває під санкціями, – “Astoria” під російським прапором (який також підпадає під санкції Австралії), — 1 серпня завантажив в Ульсані майже 11 000 тонн пального, вказавши Японію як пункт призначення, після чого вирушив до Владивостока.
Третій танкер, що перебуває під санкціями, – “Chongchon”, – так і не зайшов у порт. На початку серпня на якірній стоянці поблизу південнокорейського порту Йосу він прийняв близько 26 000 тонн пального з танкера “Celeste I”, на який санкції не поширюються, а потім попрямував до Владивостока, заявивши Сінгапур як пункт призначення.
Guardian зазначає, що такі дії, схоже, не порушують законодавство Південної Кореї. Власні обмежувальні заходи Сеула щодо Росії зосереджені переважно на експортному контролі таких товарів, як промислове обладнання, електроніка та транспортні засоби.
- Сеул надав Україні гуманітарну допомогу та військове спорядження нелетального характеру – зокрема шоломи, бронежилети й техніку для розмінування. У 2023 році Південна Корея пообіцяла виділити 2,3 мільярда доларів підтримки, переважно у формі позик.
- Водночас Південна Корея тривалий час намагається збалансувати підтримку України з прагненням покращити відносини з Росією. Протягом усієї війни Сеул відмовлявся від прямих постачань зброї Україні, дотримуючись принципу не надавати летальне озброєння країнам, що перебувають у стані війни. Москва, зі свого боку, виявляє зацікавленість у відновленні відносин із Південною Кореєю, зокрема торговельних зв’язків.
- Відносини Києва та Сеула зараз є доволі напруженими. Сеул заявив, що Київ порушив домовленість про конфіденційність передачі двох військовополонених з КНДР до Південної Кореї, досягнуту задля їхньої безпеки. Водночас українські посадовці заперечують існування такої домовленості.
- Південнокорейський президент Лі Чже Мьон навіть пригрозив Україні “подальшими заходами”, якщо Київ не вибачиться публічно за оприлюднення інформації.