Єврсоюз розглядає можливість реформування процедури прийняття нових держав-членів на тлі війни Росії проти України та зміни безпекової ситуації на континенті. У Брюсселі дедалі частіше говорять про необхідність прискорити процес розширення, водночас адаптувавши його до сучасних реалій.
Про це пише Financial Times з посиланням на високопосадовців ЄС.
Як зазначає видання, після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну розширення ЄС почали розглядати не лише як політичний чи економічний процес, а й як інструмент зміцнення безпеки Європи. Додатковим фактором стали геополітична нестабільність та зміна підходів США до європейської безпеки.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніу Кошта у червні назвали розширення "однією з найбільших історій успіху Європейського Союзу" та наголосили, що це є стратегічним вибором для Європи.
Втім, попри політичні заяви, усередині ЄС тривають дискусії щодо готовності самого Союзу до прийняття нових членів.
За інформацією FT, Брюссель працює над новою моделлю вступу, яка передбачає поступову інтеграцію країн-кандидатів. Вона дозволить державам отримувати окремі переваги членства ще до завершення всіх переговорів, якщо вони виконуватимуть необхідні реформи.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що нинішня методологія вступу майже не змінювалася десятиліттями.
"Розширення – це вже не лише економіка. Сьогодні це також питання безпеки. Воно визначає, як європейці працюватимуть разом у нових світових умовах", – сказала вона.
За словами Кос, нинішній процес розширення просувається найшвидшими темпами за останні 15 років.
Financial Times зазначає, що саме Україна змусила Брюссель переглянути підхід до розширення.
З одного боку, українська армія є однією з найбільш боєздатних у Європі, а вступ України розглядають як важливий елемент майбутньої архітектури європейської безпеки.
З іншого боку, країна ще має виконати низку вимог щодо верховенства права, боротьби з корупцією та судової реформи.
Один із високопосадовців ЄС у коментарі FT зазначив, що вимога Києва щодо прискореного вступу стала для Брюсселя сигналом про необхідність перегляду чинних механізмів.
За словами іншого дипломата, Україну неможливо залишити поза європейським простором без чітких перспектив, але й прийняття держави без виконання необхідних критеріїв може поставити під сумнів самі принципи ЄС.
Найближче до вступу наразі перебуває Чорногорія, яка вже виконала понад половину переговорних розділів. Європейські уряди навіть розпочали підготовку законодавства, необхідного для її майбутнього приєднання.
Україна та Молдова відкрили перші переговорні розділи щодо членства, а Албанія вже почала закривати окремі етапи переговорного процесу.
Водночас Сербія, Північна Македонія, Боснія і Герцеговина та Косово останніми роками просуваються значно повільніше через політичні суперечки, питання верховенства права та інші внутрішні проблеми.
Попри активізацію процесу, не всі країни-члени підтримують ідею поступового членства.
Частина держав побоюється, що створення проміжного статусу між кандидатом і повноправним членом може послабити принцип вступу за заслугами, коли країна отримує членство лише після виконання всіх критеріїв.
Також існують побоювання, що зміна правил може ще більше затягнути переговорний процес.
Втім, прихильники реформи наголошують: без оновлення механізму розширення Європейський Союз ризикує втратити довіру країн-кандидатів і послабити власний вплив у регіоні.
Найближчі місяці можуть стати визначальними для майбутнього політики розширення ЄС. Якщо Брюсселю вдасться одночасно просунути внутрішні реформи та забезпечити реальний прогрес для країн-кандидатів, Союз може отримати новий імпульс до розширення після більш ніж десятирічної паузи.
- До кінця року в ЄС прагнуть відкрити всі кластери вступних переговорів з Україною. На думку Єврокомісії Україна готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів.