Китайська державна корпорація Sinopec, найбільший у світі нафтопереробник, різко збільшила закупівлі російської нафти з Далекого Сходу, щоб компенсувати скорочення поставок із Близького Сходу, спричинене війною між Іраном та Ізраїлем.
Про це Reuters повідомили кілька торговельних джерел, а також свідчать дані відстеження морських перевезень.
Закупівлі російської нафти, яка коштує дешевше за альтернативні сорти з Бразилії чи Західної Африки, дозволили Sinopec підтримувати відносно стабільні обсяги переробки та експортувати надлишки пального, отримуючи високі прибутки. Це відбувається попри те, що з березня Китай обмежив експорт нафтопродуктів, аби забезпечити внутрішній ринок на тлі торговельних перебоїв, викликаних війною.
За словами кількох співрозмовників Reuters, Sinopec закупила загалом від 30 до 40 танкерних партій російської нафти сорту ESPO (Eastern Siberia–Pacific Ocean) з поставкою у липні–вересні. Це відповідає приблизно 241–320 тисячам барелів на добу, або 5–6% від загальної переробної потужності компанії, яка становить 5,2 млн барелів на добу.
Китай, який є найбільшим у світі імпортером нафти, різко скоротив загальний імпорт сирої нафти після початку війни між Іраном та Ізраїлем. У червні обсяги закупівель впали на 41% порівняно з аналогічним місяцем минулого року. Водночас у липні та серпні влада дещо послабила обмеження на експорт нафтопродуктів.
Аналітики вважають, що замість широкого зростання імпорту попит зміщується до нафти, яка гарантує більш надійні поставки та нижчі транспортні витрати насамперед до запасів усередині країни та коротких маршрутів із російського Далекого Сходу.
Лише у липні Sinopec отримала приблизно 7,4 млн барелів ESPO, більшість яких було доставлено до порту Жічжао, одного з центрів нафтопереробки китайської провінції Шаньдун. Компанія також придбала щонайменше по 10 партій нафти з поставкою у серпні та вересні. Зазвичай ESPO перевозять танкерами класу Aframax, здатними транспортувати близько 740 тисяч барелів.
За словами чотирьох джерел, знайомих із ситуацією, останні закупівлі ESPO здійснювалися не безпосередньо у компаній, що перебувають під санкціями, а через посередників.
Після початку війни в Україні саме Китай та Індія стали найбільшими покупцями російської нафти. Проте великі китайські державні нафтопереробні компанії, включно із Sinopec, призупинили закупівлі у жовтні, після того як Вашингтон запровадив санкції проти провідних російських виробників, «Роснефти» та «Лукойлу».
Пекін не визнає так звані односторонні санкції, а незалежні китайські НПЗ продовжували купувати російську нафту. Зокрема Sinopec відновила закупівлі російської нафти у березні та квітні, скориставшись тимчасовим винятком із санкцій США. Тоді компанія придбала приблизно 10 партій, а після завершення дії цього винятку ще більше наростила закупівлі через скорочення поставок, викликане війною між Іраном та Ізраїлем.
Від початку повномасштабної війни Росії проти України Sinopec розраховується за російську нафту в китайських юанях.
До війни між Іраном та Ізраїлем майже половину всієї сирої нафти Sinopec закуповувала на Близькому Сході, а компанія була одним із найбільших клієнтів Саудівської Аравії. У червні та липні Sinopec взагалі не купувала саудівську нафту, а у серпні імпортувала лише 2 млн барелів. Для порівняння, у березні та квітні компанія імпортувала по 20 млн барелів саудівської нафти щомісяця, а протягом року до початку війни між Іраном та Ізраїлем середній щомісячний імпорт із Саудівської Аравії становив близько 11 млн барелів.
За словами трейдерів, російська нафта ESPO з відвантаженням у вересні продається зі знижкою 1–2 долари за барель до еталонної Brent, що приблизно на 10 доларів дешевше, ніж конкуруючі сорти, зокрема близькосхідна Oman або бразильська Tupi.
До війни між Іраном та Ізраїлем російська ESPO продавалася зі знижкою близько 10 доларів за барель.