Партія прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашинян перемогла на парламентських виборах, які багато спостерігачів вважали своєрідним тестом російського впливу в країні Південного Кавказу. Згідно з попередніми результатами, його партія «Громадянський договір» набрала 49,82% голосів.
Про це пише АР, а також дані ЦВК наводить вірменська служба "Радіо Свобода".
Головним суперником Пашиняна був Самвел Карапетян – мільярдер, який заробив статки в Росії та нині перебуває під домашнім арештом за звинуваченням у закликах до повалення влади. Карапетян відкидає ці звинувачення, називаючи їх політично мотивованими. Його проросійський блок «Сильна Вірменія» посів друге місце з результатом 23,3%.
Партія «Сильна Вірменія» виступає за тісні економічні зв’язки з Росією та звинувачує Пашиняна в тому, що його політика може спровокувати конфлікт із Кремлем.
За попередніми результатами, до парламенту також проходить блок Айастан, який очолює колишній президент Роберт Кочарян. Він отримав 9,93% голосів. Проросійська партія «Процвітаюча Вірменія» бізнесмена Гагіка Царукяна набрала 3,99% і, за останніми даними, не подолала 4-відсотковий бар’єр для проходження до парламенту.
14 інших партій, які брали участь у виборах, також не змогли подолати 4-відсотковий бар'єр, встановлений законом, для отримання місць у вірменському парламенті. Сукупні 17 відсотків голосів, отриманих ними та партією «Процвітаюча Вірменія», будуть пропорційно розподілені у вигляді бонусних місць між трьома групами, які будуть представлені в нових Національних зборах. «Громадянський договір» отримає більшість цих місць і таким чином збереже свою парламентську більшість.
Явка виборців становила 58,94%.
Згідно з попереднім розподілом мандатів, партія Пашиняна отримає 61 місце в парламенті зі 101, що дозволить їй самостійно сформувати уряд, обрати прем’єр-міністра, ухвалювати бюджет і більшість законів без необхідності створювати коаліцію. Водночас цього недостатньо для внесення змін до конституції без проведення референдуму.
Одним із найбільш суперечливих питань кампанії залишалося зближення Вірменії з Азербайджаном. Опозиція критикувала Пашиняна за спроби нормалізувати відносини з сусідньою державою після багаторічного конфлікту навколо Карабаху. У серпні минулого року Пашинян і президент Азербайджану Ільхам Алієв за посередництва президента США Дональда Трампа парафували документ про рух до мирної угоди.
У понеділок Пашинян заявив, що Вірменія має намір найближчим часом законодавчо закріпити мирну угоду з Азербайджаном.
Після оголошення результатів виборів Пашиняна привітали керівники Європейського Союзу. Президентка Європейська комісія Урсула фон дер Ляєн заявила, що дух «Оксамитової революції» 2018 року, яка привела Пашиняна до влади, залишається живим. Вона наголосила, що ЄС високо цінує партнерство з демократичною Вірменією, яка дедалі більше зближується з Європою.
Президент Європейська рада Антоніу Кошта також привітав Пашиняна, зазначивши, що співпраця між ЄС і Вірменією відкриває нові можливості в енергетиці, торгівлі та цифровій сфері й сприяє більш мирному та заможному майбутньому всього регіону.
Перед виборами відносини між Єреваном і Москвою залишалися напруженими. Росія останніми тижнями запровадила низку обмежень на вірменський експорт, а російські посадовці, включно з президентом Володимиром Путіним, неодноразово натякали на схожість нинішнього курсу Вірменії з курсом України перед російським вторгненням.
Напередодні виборів вірменські правоохоронці видали шість ордерів на арешт представників блоку «Сильна Вірменія», звинувативши їх у підкупі виборців. Центральна виборча комісія, однак, дозволила блоку брати участь у голосуванні.