Ізраїль 8 червня завдав нових ударів по Ірану, зокрема вперше від початку перемир’я 8 квітня атакував енергетичний об’єкт — нафтохімічний комплекс у Махшахрі на південному заході країни.
За повідомленнями ізраїльської армії, також були уражені інші військові цілі. Іранська влада підтвердила пошкодження частини підприємства. Атака відбулася попри повідомлення, що президент США Дональд Трамп напередодні закликав прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу утриматися від нових ударів, оскільки Вашингтон вважає близькими перспективи мирної угоди з Тегераном.
Нове загострення стало відповіддю на ракетний обстріл Ізраїлю з боку Ірану. За даними ізраїльської сторони, Іран випустив 11 балістичних ракет по ізраїльських цілях. Ізраїль заявив, що атакує пускові установки ракет класу «земля-земля» та пов’язану військову інфраструктуру. Корпус вартових ісламської революції повідомив, що під час ударів Ізраїль застосовував балістичні ракети повітряного базування.
Дональд Трамп, коментуючи події, заявив, що нові удари не завадять переговорам між США та Іраном щодо завершення ширшого конфлікту. Він підкреслив, що саме Вашингтон визначає перебіг переговорного процесу, а не ізраїльське керівництво. За даними Axios, під час телефонної розмови Трамп прямо попросив Нетаньягу не здійснювати нових атак, наголосивши, що сторони близькі до укладення важливої угоди.
Попри це, Ізраїль продовжує військову кампанію не лише проти Ірану, а й у Лівані. Напередодні ізраїльська авіація вперше після оголошення американського плану перемир’я завдала ударів по району Бейрута. У відповідь Іран та союзне йому угруповання «Хезболла» продовжили атаки. Тегеран наполягає, що будь-яка мирна угода зі США можлива лише за умови збереження режиму припинення вогню також у Лівані.
Переговори між США та Іраном залишаються складними. Вашингтон вимагає гарантій, що Іран не створюватиме ядерну зброю. Тегеран, зі свого боку, домагається скасування американських і міжнародних санкцій, розмороження мільярдів доларів своїх активів та міжнародного визнання його особливої ролі у контролі над Ормузькою протокою – стратегічним маршрутом, через який проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та скрапленого природного газу.
Іранський посол у Росії Казем Джалалі заявив, що після врегулювання конфлікту Ормузька протока залишиться відкритою, але її використання може відбуватися на нових умовах, які визначатимуть Іран та Оман. За його словами, за окремі послуги, пов’язані з проходженням через протоку, можуть стягуватися збори.
Чергове загострення вже вплинуло на світові ринки: ціни на нафту зросли більш ніж на 3%, а вартість еталонної марки Brent знову перевищила 96 доларів за барель. Водночас сторони продовжують обмінюватися ударами, що створює ризик зриву переговорів, хоча і Вашингтон, і Тегеран публічно заявляють, що можливість досягнення домовленостей щодо завершення війни все ще зберігається.