Верховна Рада ратифікувала угоду про отримання кредиту на 90 млрд євро від Євросоюзу. Ці кошти розраховані на два роки для покриття дефіциту бюджету.
За проголосували 298 народних депутатів, стало відомо з трансляції. Текст угоди сьогодні вранці скерував до ВР президент Володимир Зеленський.
Законопроєкт про ратифікацію відправили на невідкладний підпис президенту.
Голова податкового комітету Данило Гетманцев закликав підтримати угоду. Він сказав, що це кошти європейських платників податків, і партнери висунули вимоги.
В угоді є скасування пільгових посилок, ПДВ для ФОПів і новий митний кодекс. Угода діє до 1 грудня 2027-го, і якщо Рада не ухвалить всі закони, які вимагають, то кошти згорять, сказала депутатка Юлія Сірко.
Загальний розмір підтримки на 2026 рік становить до 45 млрд євро. Їх розподілять так:
- оборонна частина становитиме до 28,3 млрд євро. Ці кошти спрямовуються на закупівлю озброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу
- бюджетна частина розміром 16,7 млрд євро спрямовується на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету
- фінансування бюджетної частини здійснюється через два інструменти: до 8,35 млрд євро нададуть безпосередньо як макрофінансова допомога, а ще до 8,35 млрд євро – додатково через механізм Ukraine Facility.
Витрати на обслуговування цих запозичень (відсотки) повністю покриваються за рахунок бюджету ЄС, а погашення основної суми кредиту здійснюватиметься Україною лише після отримання репарацій від Росії.
Ключові умови для отримання траншів:
Перший транш (3,2 млрд євро) передбачає законопроєкти про скасування пільги з оподаткування міжнародних посилок, оподаткування доходів через цифрові платформи, а також продовження військового збору у 5% ще на три роки — це щонайменше додаткові 140 млрд гривень на рік.
Другий транш (3,7 млрд євро) вимагає ухвалення відповідних законів, узгодження корпоративного оподаткування з директивою ЄС та розробки плану покращення адміністрування ПДВ.
Третій транш (1,45 млрд євро) пов’язаний із реформою спрощеної системи оподаткування — очікуване надходження від реформи складе щонайменше 70 млрд гривень на рік.
Серед загальних умов – підтримка демократичних інститутів, незалежність Нацбанку, прозора звітність та незворотність антикорупційних реформ.
Контекст
ЄС погодився надати цей кредит ще в грудні. Однак через позицію Угорщини реалізація надання коштів була заблокована. Розблокування відбулося лише після програшу партії "Фідес" Віктора Орбана на виборах.
Угорщина, Словаччина і Чехія коштів за кредитом не надаватимуть.
Спершу ЄС обговорював ідею так званого репараційного кредиту – передачі Україні частини заморожених коштів Росії в якості відшкодування за завдані збитки. Однак не всі члени блоку підтримали це. Виступала проти, зокрема, Бельгія, в якій утримують найвищу суму російських грошей. Країна побоювалася репутаційних ризиків, але не виступала проти надання Україні коштів з іншого джерела.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що було декілька варіантів надання коштів: або оцей репараційний кредит, або ж запозичення під бюджет. На другому, зрештою, і зупинилися.