Уряд Німеччини активізував зусилля для закупівлі американських крилатих ракет Tomahawk та пускових установок Typhon після того, як Пентагон відмовився від планів розміщення у ФРН американського батальйону дальнього ураження.
Про це повідомляє Financial Times.
За інформацією видання, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус готує візит до Вашингтона, щоб відновити переговори щодо придбання далекобійних систем. Німеччина ще у липні минулого року подала офіційний запит на купівлю Tomahawk і мобільних пускових установок Typhon, однак США досі не дали відповіді.
Джерела FT зазначають, що Берлін вважає критично важливим збереження далекобійних ударних можливостей у Європі для стримування Росії.
Ситуація загострилася після того, як Пентагон минулого тижня вирішив перекинути американський батальйон дальнього ураження, який планували розмістити в Німеччині в межах домовленостей НАТО, в інший регіон. Крім того, президент США Дональд Трамп ухвалив рішення скоротити американську військову присутність у Німеччині на 5 тисяч військових.
У FT зазначають, що це рішення пов’язують із погіршенням відносин між Трампом і канцлером Німеччини Фрідріх Мерц через критику Берліном дій США під час війни з Іраном.
План розміщення американських систем дальнього ураження був погоджений ще за адміністрації Джо Байдена як відповідь на розміщення Росією ракет Іскандер у Калінінградській області.
Наразі в Європі фактично немає наземних далекобійних систем аналогічного класу. Велика Британія має лише морські Tomahawk, а Франція використовує власні крилаті ракети на підводних човнах.
За даними FT, Німеччина може бути готова заплатити більше, щоб пришвидшити отримання систем. Однак експерти сумніваються у реалістичності угоди через виснаження американських запасів ракет після конфлікту з Іраном.
Сам Мерц визнав проблему дефіциту озброєння у США, заявивши, що американці "зараз не мають достатньо ракет навіть для себе".
Раніше повідомлялося, що Берлін планував придбати три пускові системи Typhon та близько 400 ракет Tomahawk Block VB. У німецькому Міноборони наголошують, що ці системи суттєво посилили б можливості Бундесверу для нанесення високоточних ударів на великі відстані.
Паралельно Німеччина розглядає альтернативні варіанти — пришвидшення спільної європейської програми далекобійних озброєнь Elsa за участі Франції, Польщі, Великої Британії, Італії та Швеції, а також використання українського досвіду у сфері далекобійних ударів. Однак ці рішення потребують часу для реалізації.