Ураження однієї лінії — наслідки для всієї країни
Уночі 23 березня енергетику Молдови спіткало одне з найскладніших випробувань за всю історію. На початку минулого тижня росіяни здійснили потужну атаку по Україні, за добу застосовували майже тисячу ударних дронів.
Під обстрілами опинилася і південна частина Одеської області. Там росіяни пошкодили високовольтну лінію Ісакча — Вулканешти 400 кВ, яка має стратегічне значення для Молдови. Це головна лінія постачання електроенергії з Румунії. Отак сусідня країна втратила найпотужніший імпортний коридор. Кремль спрямував ударні безпілотники по опорах ЛЕП на березі Дунаю з українського боку. Самі стовпи встояли, однак серйозно пошкоджене інше обладнання. Перед початком відновлювальних робіт територію ще потрібно було розмінувати.
ЛЕП Ісакча — Вулканешти проходить дуже складним маршрутом через три країни. Починається на території Румунії, йде до підстанції в молдовському місті Вулканешти, а потім ще кілька разів перетинає кордон України й Молдови.
Ця високовольтна ЛЕП не є власністю України, хоч наша держава відповідає за її обслуговування. Тому російський удар був спрямований також і проти Молдови, заявили в Міненерго країни.
«Ця лінія транзитна в Одеській області. Удар по Україні, вона розривається — і Молдова опиняється з дефіцитом електроенергії. Так росіяни роблять не вперше. Це методичні дії зі знищення енергетики на Одещині і, звісно, спроби тиснути на проєвропейську владу Молдови, яка точно не влаштовує Москву», — вважає експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин Михайло Гончар.
Енергосистеми України й Молдови нерозривно поєднані. У 2022 році дві держави стали частиною мережі об'єднаної Європи, від’єднавшись від російсько-білоруської.
Лінії електропостачання України й Молдови дуже сильно переплетені. Скажімо, Одеська область частково отримує живлення через молдовську територію. Як і Молдова залежить від енергосистеми України.
Але ситуація з ЛЕП Ісакча — Вулканешти ще складніша.
Електроенергія з Румунії, перш ніж потрапити, скажімо, до Кишинева, долає шлях через Україну, а також — транспортується до Молдовської ДРЕС, яку контролює проросійський режим у Придністров'ї. І лише потім світло розподіляють по правобережжю Молдови, де діє конституційна влада країни.
Молдова вже почала будувати коротший маршрут — із підстанції Вулканешти до Кишинева. Тобто електроенергія мала б транспортуватися безпосередньо, без залучення окупованого Придністров'я. Але спорудження цієї лінії затягується, і, можливо, вона запрацює вже на початку літа. Однак модернізований маршрут не убезпечить Молдову від наслідків російських ударів.
«У будь-якому разі, лінія пролягала б через територію України, яка вже була уражена. Інший варіант — обійти Україну та, наприклад, під’єднатися до точки в Галаці. Це було б дорожчим, але безпечнішим проєктом», — сказав під час дебатів з депутатами прем'єр-міністр Молдови Александру Мунтяну.
Зрештою Парламент Молдови запровадив в країні режим надзвичайного стану у енергетиці, діятиме він два місяці. Не обійшлося і без вибриків проросійських партій. За запровадження особливого режиму проголосували більшість депутатів. Проти були лише соціалісти та комуняки, які перебувають на повідку у Кремля.
Ремонт ЛЕП «Ісакча-Вулканешти» може тривати близько тижня. У Міністерстві енергетики Молдови чітко називають винуватця кризи — це росіяни, які щодня атакують Україну. Після завершення відновлювальних робіт обіцяють оцінити збитки і виставити претензії Кремлю. Але чомусь не через судовий позов, натомість компенсацію вимагатимуть через звернення «дипломатичними каналами».
Молдова економить, Румунія та Україна допомагають
Молдовські урядовці закликають населення, яке є найбільшим споживачем електроенергії, до економії світла зранку та ввечері. І попереджають: у ці години можливе коливання рівня напруги у електромережі. Тому користуватися, скажімо, ліфтами не варто — ризики застрягнути у них дуже високі.
Ана Чобану мешкає у приватному будинку неподалік центру Кишинева. Від її помешкання до будівлі уряду Молдови двадцять хвилин неквапливим кроком. Жінка розповідає: поки що світло у місті не вимикали, а от урядові прохання про економію чула. Пані Ана має родичів у Чернівцях, тому добре розуміє, що росіяни роблять з українською енергетикою.
«Перу тепер вночі, машинка тихо працює. У мене електроплита, намагаюся готувати у обід, для мене це не проблема, бо я вже на пенсії. Це — дрібниці, і не таке у 90-тих проходили. Головне, щоб Україна перемогла цю пошесть і тоді не буде проблем», — каже Ана Чобану.
Ситуацію у енергосистемі у цілодобово моніторить Національний центр кризового управління. Бізнесу дали вказівку перенести енергоємне виробництво на денні години. Зокрема, мова про підприємців, які використовують електропечі. А муніципальні органи зобов'язані скоротити споживання світла щонайменше на третину. Під забороною увімкнені вітрини та зовнішнє освітлення.
У ревізію вечірнім Кишиневом ходив навіть сам прем'єр-міністр Молдови. Александру Мунтяну поскаржився на муніципальну владу: мовляв, місто сяє неначе на різдвяні свята, хоча у країні серйозна енергетична криза. (До речі, Александру Мунтяну тісто пов'язаний з Україною. Політик прожив у Києві два десятиліття, він є власником кількох українських компаній).
Скажімо, у п’ятницю, 27 березня, енергосистема Молдови балансувала на межі. Найкритичнішим у добі був вечірній пік споживання — з 18:00 до 22:00. Перебоїв у електропостачанні вдалося уникнути завдяки кільком факторам. Найперше — і населення, і державні органи, і бізнес закликали економити електроенергію ввечері. Це дало результати і у Молдові не довелося запроваджувати графіки знеструмлення. На вихідних система мала невелику передишку. У ці дні традиційно найнижче споживання упродовж тижня.
Напрочуд теплою та погожою є погода. Рання весна дозволяє ощадити світло, а безхмарні дні збільшують генерацію на сонячних станціях. Однак ситуація у Молдові досі залишається вельми напружною: країна не зможе повністю обійтися без пошкодженої ЛЕП «Ісакча-Вулканешти».
Молдова надзвичайно залежить від імпорту електроенергії з Румунії. У певні години закупівлі перекривали до 70 % споживання. Наша країна-сусідка має дуже малі можливості з виробництва електроенергії. Скажімо, минулої п'ятниці частка теплоцентралей та відновлюваних джерел енергії (сонячні та вітрові станції) склала 44.5 %. Решта — це імпорт, головно з Румунії. Значно меншими були постачання з української енергосистеми, яка у певні години може бути профіцитною.
«Технічні обмеження імпортних потужностей зберігаються. Тому не можна виключати ризики комерційного дефіциту енергоспоживання в найближчі дні», — повідомило Міністерство енергетики Молдови.
Потенційний дефіцит у молдовській енергосистемі може скласти орієнтовно 350-400 МВт у пікові години. Збільшити потужності імпорту Молдова не може з кількох причин.
По-перше, країна не має альтернативних високовольтних з'єднань з Румунією. Оператор румунської енергосистеми включився у допомогу сусідам на повну. Для офіційного Бухареста підтримка Молдови — це принципове питання. Вдалося залучити щонайменше чотири ЛЕП меншої потужності (на 110 кВ). Ефективність таких дій вже доводили наприкінці січня. Тоді через аварію в українській енергосистемі у Молдові стався частковий блекаут.
По-друге, на постачання електроенергії з ЄС існують ліміти, і ця цифра єдина для двох держав. Максимальна потужність імпорту з Євросоюзу до України та Молдови станом 2.45 ГВт.
«На Молдову припадає 370 МВт. У принципі їм цього було достатньо. Там мале споживання, не так багато великої промисловості. У них ще є власна генерація. Колись їм було достатньо однієї Молдовської ДРЕС», — розповідає фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев.
Росія хоче реваншу: чи є у Маї Санду план?
Проросійські сили, як-от соціалісти та комуністи, звинувачують владу Молдови у неефективності. Чи не найактивнішим серед них є пропагандист та депутат Богдан Цирдя. Проте цей політик та його колеги забуваються сказати, хто ж саме вдарив по стратегічній для Молдови лінії електропередач.
Натомість Ренато Усатий, лідер «Нашої партії», сіє сумніви у об'єктивності інформації про удар по ЛЕП. Політик дорікає уряду Молдови за те, що на місці інциденту на території України буцімто не побував жоден молдовський представник. Він вважає, що фахівці могли б моніторити ситуацію навіть попри ризики російських ударів.
Росія намагається дестабілізувати Молдову, вважає директор Інституту ефективної політики (Кишинів), доктор історії Віталій Андрієвський. Експерт впевнений: ударами по ЛЕП «Ісакча-Вулканешти» Москва прагне посіяти страх, а також спровокувати недовіру до молдовської влади. А ще — зруйнувати енергетичну незалежність Молдови. Річ у тому, що з приходом до влади Маї Санду, країна перестала купувати газ у Росії, а також більше не використовує електроенергію, яку виробляють в окупованому Придністров'ї.
«Більш цинічна мета: показати вразливість альтернативи та змусити Молдову повернутися до колишньої залежності. Мова про Кучурганську (Молдовську) ДРЕС — електростанцію, розташовану в Придністров’ї і яку контролюють проросійські структури. Довгі роки саме через неї Кремль тримав Молдову на енергетичному повідку. Електрика перетворювалася на інструмент тиску, шантажу та політичних умов. Сьогодні цей інструмент ослаб. Молдова почала диверсифікувати постачання, виходити на румунський ринок, знижувати залежність. І це — стратегічна поразка для Москви», — пояснює Віталій Андрієвський.
Молдовська влада вперше за два десятиліття розробила оновлений план реінтеграції окупованої росіянами Придністровської автономії. Документ представили, зокрема, Європейській комісії. Ключовим є питання демілітаризації та декомунізація регіону. Мая Санду та її команда дотримуються суворого принципу: територіальна цілісність Молдови має бути дотримана. Влада готова піти і на поступки: скажімо, гарантувати амністію тим, хто роками працював на окупаційний режим. І чи не найважливіший момент: на першим порах окупованим регіоном має керувати міжнародна адміністрація. І саме вона згодом має передати контроль над регіоном конституційній владі Молдови.
Цей документ ґрунтується на підходах, які розробили ще на початку двотисячних, каже аналітик Сергій Герасимчук. Зокрема, подібні тези містив план президента Віктора Ющенка від 2005 року. Він передбачав виведення російських військ з Придністровської автономії Молдови. Але мова лише про армію Кремля, яка охороняє великі збройні склади неподалік селе Ковбасна.
З так званим миротворчим контингентом РФ ситуація складніша, бо їхнє перебування у регіоні регламентується угодою про припинення вогню від 1992 року. Молдова уже понад два десятиліття намагається унормувати статус цих військ. Мирна угода передбачає, що цей контингент повинен займати нейтральну позицію. Але насправді цього немає і саме росіяни брали участь у війні.
«Як на мене, то це і є юридична зачіпка до якої можуть звернутися правники. Вказуючи на те, що насправді ці російські миротворці проводять спільні навчання з так званими “збройними силами Придністровʼя”. Та й фактично вони є елементом російської армії, хоча їхній статус мав бути дещо іншим, і цим цілковито знехтувала Росія. Також часто обговорювали питання: а на кого їх замінити? Йдеться про цивільну чи так звану поліцейську місію, яку міг би спонсорувати ЄС», — пояснює директор програми Регіональних ініціатив та сусідства Ради зовнішньої політики «Українська призма» Сергій Герасимчук.
Водночас експерт додає: план реінтеграції містить і кілька нових важливих норм. По-перше, Молдова на офіційному рівні нарешті кардинально змінює ставлення до Росії саме у придністровському питанні. Раніше Кремль був формальним посередником і гарантом врегулювання конфлікту. А тепер РФ фактично втрачає такий статус.
Друга важлива норма плану: він жодним чином не згадує особливий самоврядний статус Придністровʼя. Попередні плани передбачали збереження автономії для цього регіону. Хоча РФ вимагала більшого — перетворення Молдови на федерацію. Де б адміністрація Придністровʼя могла блокувати будь-які рішення влади країни.
План реінтеграції справді ґрунтовний і нарешті відображає реальний стан справ. Однак реалізація документа у швидкій перспективі викликає запитання. Незрозуміло, як саме змусити російські війська вийти з лівого берега Дністра. Так саме важко спрогнозувати, чи наважиться ЄС чи інші партнери на спеціальну місію у Придністровському регіоні. А ще — хутка реінтеграції може створити політичні ризики для Молдови. Влиття виборців з Придністровʼя може похитнути електоральний баланс Молдови у бік проросійських сил.