У промові перед німецьким парламентом 14 травня новопризначений федеральний канцлер Фрідріх Мерц, лідер партії ХДС, заявив: Бундесвер має стати найсильнішою армією Європи. І пообіцяв, що армія отримає всі необхідні кошти, щоб конвенційна потуга зросла. Мерц також торкнувся збільшення привабливості добровільної військової служби. І натякнув: якщо такими методами досягти необхідної чисельності армії не вдасться, доведеться подумати про загальну військову повинність.
Того ж дня міністр оборони Борис Пісторіус, представник СДПН, розповів про наміри запровадити нову модель військової служби. Усі чоловіки, яким виповнилося 18 років, мають заповнити анкету й зазначити про свою готовність проходити військову службу.
Зараз чисельність Бундесверу становить близько 183 тисяч військовослужбовців. В уряді Мерца планують збільшити цю кількість до 260 тисяч осіб. Також країні знадобляться 200 тисяч осіб у резерві. 2024 року до Бундесверу вдалося залучити близько 10 тисяч добровольців. На початок жовтня 2025 року цифра зросла до понад 12 тисяч. Але цього все одно замало для досягнення мети: 260 тисяч військовослужбовців на початку 2030-х. Щоб урядові плани стали реальністю, щороку армію мали б поповнювати 30–40 тисяч охочих служити. Ще рік тому внутрішні звіти Міністерства оборони підтверджували неможливість збільшити Бундесвер виключно добровольцями.
Наприкінці серпня уряд Німеччини ухвалив проєкт закону «Про модернізацію військової служби». Він передбачає, що з наступного року всі 18-річні чоловіки отримають обов'язкову анкету, призначену для оцінки їхньої придатності до військової служби й зацікавленості в ній. Також новобранців приваблюватимуть вищими зарплатами й соціальними пільгами.
Проте в документі не згадано про відновлення військового призову: поповнювати армію уряд планує виключно добровольцями. Але є важливий пункт: якщо цілей набору досягти не вдасться або якщо ситуація з безпекою різко погіршає, уряд за згодою Бундестагу може ухвалити рішення повернути військовий призов.
На початку жовтня здавалося, що члени урядової коаліції ХДС/ХСС і СДПН дійшли компромісу про шляхи збільшення чисельності Бундесверу. Але 5 жовтня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц в інтерв’ю громадському телеканалу ARD висловив сумніви, що вдасться обійтися самими добровольцями. Генеральний секретар СДПН Тім Клюссендорф розкритикував скептицизм канцлера. І дискусії спалахнули з новою силою.
Зрештою в середині жовтня з’явилася ідея компенсувати можливий дефіцит добровольців жеребкуванням серед інших чоловіків. 16 жовтня урядовий закон «Про модернізацію військової служби» пройшов перше читання в Бундестазі і вирушив у комітети для подальшого обговорення. Основний фокус документа — на залученні добровольців. Але є пункт про право уряду скористатися іншими механізмами, якщо кількість військовослужбовців буде недостатньою. Саме навколо того, якими будуть ці механізми, і точаться запеклі політичні дебати.
Якщо правоконсервативний блок ХДС/ХСС підтримує жорсткіші механізми поповнення збройних сил, включно з повноцінним військовим призовом, їхні партнери по урядовій коаліції соціал-демократи вагаються. Міністр оборони Борис Пісторіус під час дебатів у парламенті наголосив на пріоритетності залучення добровольців. Хоча й не наважився повністю відкинути план Б — лотереї. Також у коментарі виданню Bild am Sonntag Пісторіус припустив, що військовий призов і збір даних про усіх придатних до служби чоловіків у Німеччині може стати вагомим фактором стримування Росії. З іншого боку, його однопартійці з СДПН поки що не демонструють готовності погодитися на варіант з жеребкуванням.
Категорично негативно до відновлення військового призову, навіть у частковому форматі, налаштовані «Зелені» й «Ліві». Перші наполягають на «залученні молоді до дискусії», називають урядовий закон хаотичним компромісом і проти будь-якої лотереї чи примусової реєстрації потенційних військовозобов’язаних. «Ліві» взагалі дивують тезами про пацифізм і мир — абсолютно далекими від реальності. Відновлення призову вважають «мілітаризацією суспільства», «застарілим і репресивним інструментом», який обмежує свободу молоді та відволікає від соціальних проблем, таких як бідність чи освіта. Пропозицію про лотерею називають російською рулеткою. Ще й вимагають не збільшувати, а скоротити витрати на Бундесвер.
Двояку й нещиру позицію зайняла партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD), відома проросійськими сентиментами. Ця політична сила раніше виступала за повне відновлення призову і навіть внесла відповідний пункт у передвиборчу програму. Але зараз відмовляється підтримувати урядовий закон і критикує ідею жеребкування. Понад те, у її лавах намітився розкол між східною та західною частинами. Західна гілка загалом підтримує ідею призову з акцентом на національну оборону. Східна на чолі з Бйорном Хьоке виступає проти «призову для чужих війн», прямо натякаючи на небажання будь-якої негативної реакції з боку Росії. Така позиція вкрай маніпулятивна: партія допускає відновлення призову, лише якщо Бундесвер не братиме участі в будь-якій підтримці України проти Росії і не виконуватиме союзницьких зобов’язань як член НАТО.
Ставлення до відновлення військового призову в німецькому суспільстві також не зовсім однозначне. Опитування, проведене 9–10 жовтня Forsa для журналу Stern і телекомпанії RTL, засвідчило: 54 % німців підтримують обов'язкову військову службу, 41 % проти, а 5 % не мають чіткої думки. 74 % виборців ХДС/ХСС і 58 % виборців СДПН схильні повернути призов до армії. Натомість електорат «Лівих» однозначно відкидає ідею обов'язкової військової служби: 80 % виборців цієї політичної сили проти урядової ініціативи.
Опитування також виявило значний розрив за віковими групами. Більшість прихильників військової служби старшого віку (60 років і старше) — 61 %. Серед осіб віком від 18 до 29 років, яких це питання особисто торкнеться, 63 % виступають проти обов'язкової військової служби.
Для порівняння: опитування Forsa в липні 2025 року зафіксувало підтримку відновлення військового призову серед німців. Але воно також виявило, що лише 16 % опитаних респондентів готові взяти зброю в разі нападу. Ще 22 % сказали, що, ймовірно, зробили б це. Водночас 59 % німців заявили, що не готові захищати свою країну зі зброєю в руках.
Згідно з цим опитуванням, 67 % жителів Німеччини за суттєве збільшення витрат на оборону. Але якщо такої позиції дотримуються 92 % виборців ХДС/ХСС і 75 % СДПН, то серед прихильників інших політичних сил переважає скептицизм. 59 % виборців «Лівих» і 52 % виборців «Альтернативи для Німеччини» проти планів уряду спрямувати додаткові фінансові ресурси на армію.
Відновлення військового призову в Німеччині вже стало заручником політичної боротьби, спекуляцій і прагнень різних партій сподобатися виборцям. Ситуацію ускладнює тривала пропаганда ідей пацифізму, укорінена в німецькому суспільстві думка, що військова сила ніколи не може бути інструментом розв'язання конфліктів, а обов’язкова служба в армії — це пережиток минулого, який обмежує індивідуальні права і свободи. Однак безпекові виклики неминуче штовхають Німеччину до ремілітаризації. Щоб успішно протистояти зовнішнім загрозам, Бундесвер має знову перетворитися на серйозну військову потугу. А це навряд чи можливо без відчутного збільшення чисельності німецької армії.