Від початку відкритого вторгнення і до 31 грудня 2025 року противник завдав приблизно 5 500 авіаударів, випустив по Україні 9–9,6 тисячі ракет різних типів і понад 13–14 тисяч ударних БпЛА. По країні прилітали крилаті ракети Х-101/Х-555, балістичні («Іскандер» і північнокорейські KN-23), морські «Калібри», зенітні С-300 в режимі стрільби по наземних цілях. Основна маса БпЛА — Shahed-131/136 і російські «Гербери». Перелік не вичерпний, траплялися й інші зразки.
Середній ракетно-авіаційний удар торік мав такий вигляд: 150–200 ударних БпЛА і 2–5 ракет. Нальоти траплялися великі (наприклад, у ніч з 28 на 29 червня 2025 року — 477 ударних БпЛА + 60 ракет) і малі (декілька десятків БпЛА й декілька ракет або взагалі жодної). Обидва типи були як комбінованими (ракети + БпЛА), так і суто авіаційними (самі БпЛА). Атаки БпЛА практично кожної ночі, а масованих комбінованих ударів росіяни завдавали 2–6 разів на місяць.
Середньодобова активність ворога — декілька десятків БпЛА / декілька штук ракети на добу у спокійний день (так, такий день спокійний), але під час загострення (зазвичай до знакових дат, після українських дипстрайків, зокрема, по енергоінфраструктурі в листопаді-грудні) — 200–250 ударних БпЛА та до 20 ракет. Внутрішня структура нальоту — 75–90 % БпЛА й 10–25 % ракет.
Загалом упродовж року було до 330 авіанальотів. Наймасованішими були удари 7–9 вересня (810 ударних дронів + 13 ракет в одній хвилі), 28–29 червня (477 БпЛА + 60 ракет), 23–24 грудня (1031 БпЛА). 23–31 грудня (9 діб), навіть за консервативною оцінкою, в нальотах застосовували за добу 150–250 БпЛА і 25–40 ракет.
Тож виходить, що наліт з 23 проти 24 грудня не був разовою аномалією, а є елементом стабільної високої інтенсивності ударів противника.
Слід зафіксувати найрезонансніші воєнні злочини російських ракетників й авіаторів минулого року:
13 квітня — авіаудар по Сумах: дві балістичні ракети «Іскандер-M» поцілили в центральну частину міста. 35 людей загинули, 129 поранені, включно з дітьми. Удар припав на час богослужінь і обернувся значними руйнуваннями цивільної інфраструктури;
24 квітня — масований удар по Києву й інших містах у тилу: агресор застосував комбінацію крилатих, балістичних ракет і БпЛА по Києву й Житомирській, Полтавській, Сумській областях. Жертви серед мирного населення, руйнування цивільних обʼєктів;
24–26 травня — велика серія авіаударів по тилу впродовж трьох ночей: до 300 дронів за ніч одночасно з десятками ракет атакували Київ, Чернігів, Житомир, Тернопіль, Суми, Одеську й інші області. Зруйновані житлові квартали, об’єкти інфраструктури й енергетики;
29 червня — один з наймасованіших нальотів останніх трьох років: РФ застосувала понад 500 засобів повітряного нападу (477 дронів і 60 ракет) практично по всій території України, включно з тиловими містами (Львів, Рівне, інші) та критичній інфраструктурі. Загиблі й поранені цивільні, масштабні руйнування;
7 вересня — найбільший комбінований удар: Росія застосувала 810 ударних БпЛА і 13 ракет, прицільно вразила Київ, Суми, Дніпро та Запоріжжя. Удар зачепив центральну частину столиці та житлові райони.
19 листопада — удар по Тернополю: потужний ракетний удар по житловому будинку в Тернополі. Загиблі, значні руйнування.
31 грудня — атака на Одеську область: дронові удари по житлових кварталах й енергетиці в Одесі, поранені цивільні, зокрема діти.
За підсумками нападів противника вимальовується:
Типи цілей у тилу — житлові райони міст Києва, Сум, Тернополя, Одеси й інших, цивільна інфраструктура (житлові будинки, лікарні, торгівельні центри), енергетична інфраструктура (мережі, підстанції, ключові центри енергопостачання), логістичні та транспортні обʼєкти (залізниці, порти, вокзали);
Географічні тенденції: у 2025 році атаки по тилу не обмежувалися східними чи південними областями. Росіяни потужно били по центральних і західних областях, далеко від лінії фронту (від східних кордонів держави). РФ застосовувала ракети і дрони по Сумах, Тернополю, Одесі, Києву і регіонах Центральної України, тобто противник намагається охопити повітряними ударами всю територію України;
Основна тенденція — масовані нальоти на цивільні райони, постійний тиск на тилові території України численними атаками ударних БпЛА по містах та інфраструктурі, ракетними ударами по житлових кварталах; комбіновані удари дронами й ракетами;
Ключовий висновок — РФ перейшла до індустріальної дронової війни, хоча українська ППО щоденно знищує сотні повітряних цілей, що за масштабом не має аналогів у сучасних війнах.
Суто з військового погляду 2025 року російські авіаудари по території України суттєво виходили за рамки фронтових операцій — армія РФ регулярно застосовувала ракети і дрони проти тилових районів, включно з великими містами, їхньою інфраструктурою та цивільними обʼєктами. Частина цих ударів була масованою, з десятками/сотнями засобів, що відображає стратегію тиску на цивільні й економічні центри України в поєднанні з бойовими діями на тактичному рівні.
Що українська ППО?
Генеральний штаб за підсумками року повідомив про збиття 1133 крилатих ракет і 77322 оперативно-тактичних і стратегічних БпЛА (тут цифра з урахуванням фронту, а не лише з ударів по тилу).
ППО фактично працює в режимі безперервної бойової операції, а не в режимі реагування на окремі удари. У середньому за добу перехоплювали 212 БпЛА і три ракети, тоді як типовий наліт — 200+ БпЛА і 10-20 ракет (якщо їх застосовують). Бачимо, де в нас діра? Загалом ефективність системи ППО по БпЛА противника — 80–90 % (з урахуванням дій підрозділів РЕБ), по ракетах залежно від типу — 70–90 %. Енергетикам від цього не легше, як і жителям, наприклад, Одеси чи Запоріжжя, але показники реально супервисокі.
Навіть за консервативною оцінкою, ППО знищувала абсолютну більшість дронів, інакше масштаби уражень у тилу були б в рази більшими. Висновок: ефективність ППО проти БпЛА була високою в умовах екстремального навантаження. Якщо на те саме дивитися в ракетному сегменті, то, враховуючи складність цілей (балістика, крилаті ракети, що маневрують), факт перехоплення понад тисячі ракет за рік означає стійку здатність ППО зривати ракетні кампанії РФ, тобто ППО утримала стратегічний бар’єр проти російського ракетного шантажу.
Ворог системно перевантажує нашу ППО, масовано застосовуючи дешеві БпЛА, намагається виснажити ППО кількістю, а не якістю, проводить «супернальоти» до 1 000+ цілей за раз. А реальний результат такий: ППО не втратила керованості, не зафіксовано колапсу протиповітряного прикриття, і навіть у пікові дні зберігалася багаторівнева структура перехоплення (РЕБ + ЗРК + авіація + мобільні групи). Спроба РФ зламати ППО України лише кількістю засобів повітряного нападу у 2025 році не досягла мети.
Ось тут хотілося б побачити кілька указів верховного й стільки само головкома про нагородження найвищими відзнаками офіцерів і солдатів штабу ПС ЗСУ, зенітно-ракетних і радіотехнічних бригад. І не на День Повітряних сил, а вже зараз. Хлопцям і дівчатам ще весь рік воювати, створіть їм стимул, покращте мотивацію! На жаль, не всі зустрінуть День ПС. Тому нагороди вже сьогодні.
У 2025 році ППО Сил оборони України забезпечила стійке протиповітряне прикриття держави в умовах ударів безпрецедентної інтенсивності, знищивши понад 78 тисяч повітряних цілей і зірвавши спроби противника досягти стратегічного ефекту масованими авіаударами.
На мить уявімо, що ППО не було б.
Без ППО й РЕБ 70–90 % БпЛА досягали б районів цілей, навіть з втратами 10–20 % через технічні збої 55–70 тисяч БпЛА реально вразили б цілі у 2025 році. Практично 100 % ракет уразили б свої цілі, тобто 1 100+ ракетних влучань по території України.
Наслідки для інфраструктури (оціночна модель):
Енергетика:
• повний колапс об’єднаної енергетичної системи вже до лютого-березня 2025-го;
• каскадні аварії ТЕС/ПС/ЛЕП;
• відновлення місяцями, не за дні;
Міста:
• десятки тисяч прямих уражень житлової забудови;
• постійні відключення води, тепла, зв’язку;
• непридатність для життя великих агломерацій узимку;
Промисловість і логістика:
• зупинка залізничних вузлів, портів, ремонтних підприємств, ОПК у тилу, параліч мобілізації та постачання фронту.
Людські втрати (консервативна оцінка на підставі реального співвідношення влучання – жертви в ударах по тилу):
• від БпЛА — навіть 0,05-0,1 загиблого на одне влучання означає 2,5–7 тисяч загиблих;
• від ракет — у середньому 5–20 загиблих за удар означає 5–20 тисяч загиблих.
Сумарно без ППО Україна мала б за рік десятки тисяч загиблих цивільних і гуманітарну катастрофу національного масштабу.
Стратегічний результат «2025-й без ППО»:
• Україна не зберегла б функціональну державу;
• Економіка перебувала б у режимі виживання;
• Фронт — з постійними логістичними зривами.
Головний висновок року, що минув: ППО — не просто захист неба, а одна з головних умов існування держави.
