Виконавчий указ президента Трампа «Припинення незаконної дискримінації та відновлення можливостей, заснованих на заслугах» підтверджує те, що було правдою з моменту прийняття Закону про громадянські права 1964 року: дискримінація при прийомі на роботу заборонена. Наказ стримає університети від порушення законодавства. Його наслідки також здатні допомогти змінити відповідну тенденцію: ідеологічну дискримінацію, яка змінила саме значення вищої освіти.
Як свідчать документи, отримані через запит до публічних архівів, в Університеті Колорадо адміністратори, завідувачі відділів і професори працювали в тандемі, щоб просувати расові переваги при прийомі на роботу. Вони набирали викладачів, які підштовхували програму досліджень університету в більш ідеологічне русло.
У пропозиції прийому на роботу, яку отримала Національна асоціація вчених, викладачі та співробітники університетської програми з письма та риторики стверджували, що наймання професора BIPOC (Black, Indigenous, People of Color — чорні, корінні та кольорові люди) є життєво важливими «навчальними і програмними цілями» для відділу. Викладацький склад кафедри германських і слов’янських мов і літератур, пропонуючи найняти професора з германістики, розхвалив расову різноманітність обраної кандидатки та пояснив, як вона могла б переглянути курси казок, фольклору та фентезі, щоб включити «підходи критичної расової теорії».
Багато таких учених прийняли на роботу в рамках університетського Плану дій щодо різноманітності викладачів, спеціальної програми фінансування для найму викладачів, орієнтованих на різноманітність, яка діяла до 2023 року. Створена у 2020 році програма відіграла значну роль у визначенні тих, кого університет найме. На зборах викладачів у 2022 році декана Коледжу мистецтв і наук запитали, скільки професорів найняли за програмою від її початку. За його підрахунками, близько 90 % найняли через цю програму або схожі.
Завдяки цій програмі університет спонукав кафедри обирати викладачів за расовою ознакою. У багатьох випадках це йшло пліч-о-пліч з декларованою перевагою залучення науковців-активістів.
Одна версія форми заявки, яку використовували в десятках планів найму, запитує департаменти: «Як це працевлаштування збільшить кількість недостатньо представлених викладачів у підрозділі (наприклад, на факультеті кольорового населення США, жінки в дисциплінах, де вони недостатньо представлені)?».
Академічні відділи з радістю дослухалися до підказок адміністраторів і вихвалялися своїм наміром дискримінувати. «Наше зобов’язання, якщо ця заявка буде успішною, — найняти когось зі спільноти BIPOC», — написали викладачі та співробітники факультету журналістики. «Наша мета саме в тому, щоб найняти чорношкірих, корінних або латиноамериканських викладачів», — написали викладачі географічного факультету.
Програма вражаюче розширила пріоритети різноманітності. Декілька планів передбачали найняти не лише одного викладача, але й кількох одночасно. «Цей кластерний найм, — написали викладачі та співробітники коледжу інженерії та прикладних наук, — має на меті подвоїти кількість наших недостатньо представлених викладачів у коледжі».
Інший кластерний найм — факультету інформаційних наук — зазначив, що «наголошує на прийомі на роботу чорношкірих, корінних народів, американців азійського походження, латиноамериканців і жителів тихоокеанських островів».
Викладацький склад кафедри етнічних досліджень написав: «Ми маємо нагальну та кваліфіковану потребу в кольорових жінках BIPOC у сфері африканських досліджень, які зроблять внесок у тематичний кластерний найм відділу соціальних наук щодо расизму та расової нерівності».
Пропозиції відрізняються своєю відвертістю. Також абсурдно, що, посилаючись на примару системного расизму, вони пропонують системну дискримінацію.
Такі широкомасштабні ініціативи бюрократії соціальної справедливості буде нелегко зруйнувати, оскільки вони призвели до ідеологічного захоплення шляхом працевлаштування викладачів, які розглядають свою стипендію як продовження політичного порядку денного.
Записи показують, як департаменти використовували ідеологічну спорідненість як інструмент для залучення меншин. Викладацький склад і співробітники програми літератури та риторики відзначили, що «ще один найм на постійну посаду BIPOC важливий для досягнення наших навчальних і програмних цілей». Тому вони запропонували найняти вченого, який спеціалізується на «критичних підходах до раси, етнічної приналежності, культури, втілення та/або деколоніалізму».
Іноді департаменти відкрито шукали активістів. Школа запропонувала найняти вченого, який має досвід «антирасистської педагогічної освіти» і «залучений у місцеві громади та рухи активістів». Одна з пропозицій хвалила кандидата за те, що його/її наукова діяльність «ґрунтується на активістських спільнотах», які підтримують «ідеї чорношкірих феміністок, таких як Анджела Девіс і Рут Вілсон Гілмор». Девіс двічі була кандидатом на посаду віцепрезидента від Комуністичної партії США. Вона разом з Гілмор виступала за скасування тюремної системи.
Такі практики найму не просто перешкоджають розмаїттю поглядів. Вони підносять тенденційний світогляд, який ставить расову ідентичність у центр всього. Викладачі шкільного факультету германських і слов’янських мов і літератури відзначили, як схвалений кандидат змінить його «дослідницький і викладацький профіль». Як приклад вони вказували на «своєчасні погляди» вченого на те, як література була «призначена підкріпити фантазії про перевагу білої раси».
Практика найму в Університеті Колорадо ілюструє масштаби проблеми, яка починається з расової дискримінації та поширюється на ідеологічну дискримінацію. І ознакою справжнього успіху стане те, що університети даватимуть можливості вченим, які розуміють справжню мету вищої освіти: пошук істини.
