Дипломований відмінник
Піт Хегсет народився 6 червня 1980 року в Міннеаполісі, штат Міннесота, у родині баскетбольного тренера. Обоє його батьків мають норвезьке походження.
Школу закінчив у статусі найкращого учня випуску, далі навчався в одному з найпрестижніших американських університетів, Принстонському, де здобув диплом бакалавра мистецтв. Дипломна робота — «Сучасна президентська риторика і контекст холодної війни». Під час навчання керував консервативним виданням The Princeton Tory, де писав про потребу «захищати основи західної цивілізації від різноманітності».
2013 року, уже коли завершив армійську кар'єру та невдало спробував балотуватися в Сенат, Хегсет отримав ступінь магістра публічної політики в ще одному університеті з Ліги плюща, Гарвардському. А втім, у 2022 році Хегсет в ефірі Fox News викреслив слово «Гарвард» на своєму дипломі, заявивши, що цей університет є фабрикою антиамериканського мислення.
Військовий за покликанням
Ще під час навчання у Принстоні Хегсет приєднався до Корпусу підготовки офіцерів запасу. Після університету 2003 року недовго попрацював аналітиком ринків акціонерного капіталу, згодом став офіцером Національної гвардії Міннесоти. У 2004–2005 роках його підрозділ відрядили в Гуантанамо на Кубі, охороняти військово-морську базу й табір для осіб, яких США звинувачували в тероризмі. Саме за службу на Кубі Хегсет отримав свою першу військову нагороду — медаль Пошани.
Після Куби молодий офіцер добровільно зголосився поїхати в Ірак, де перебував упродовж 2005–2006 років, отримав ще одну Пошану й Бронзову зірку.
Далі була тривала перерва на цивільне життя, проте Хегсет утретє повернувся на службу в Національній гвардії Міннесоти, щоб поїхати в Афганістан 2012 року.
У 2014-му Хегсет отримав звання майора і вийшов у відставку, записавшись до Індивідуального готового резерву Армії США.
2019 року знову поступив на службу — до Національної гвардії округу Колумбія. 2021 року його та ще 11 гвардійців виключили з числа тих, хто мав охороняти церемонію інавгурації президента. Офіцери внутрішньої безпеки гвардії вирішили, що татуювання Хегсета свідчать про радикальні погляди і це може бути загрозою в умовах, коли американські праві закликали не визнавати перемоги Байдена. «Мій підрозділ Національної гвардії у Вашингтоні визнав мене екстремістом через татуювання», — розповідав він згодом.
Хегсет пішов у відставку, як написав у книзі, «з огидою». На інавгурацію він усе ж потрапив, однак аж через чотири роки — уже в статусі кандидата в міністри оборони.
Татуювання
Хегсет має понад десяток татуювань, і більшість з них можна трактувати як прояв світогляду носія. Зрештою, Хегсет своїх правих поглядів ніколи й не приховував.
Татуювання, через яке Хегсет, власне, не потрапив на інавгурацію Байдена, — це Єрусалимський хрест. Колись герб Єрусалимського королівства та Єрусалимського ордену Святого Гробу Господнього, лицарського католицького ордену, нині поширений символ серед прихильників правих поглядів.
На біцепсі Хегсета витатуюваний напис «Deus Vult» — «Цього хоче Бог» латинською. Це гасло Першого хрестового походу й уже згаданого лицарського ордену.
На руці — хрест і меч з іменем Бога івритом. Хрест з мечем є покликанням на рядок з Нового Заповіту: «Не думайте, що Я прийшов, щоб принести мир на землю. Не мир Я приніс, а меч».
На плечі у новоспеченого міністра витатуювана хризма — монограма імені Христа, що складається зі схрещених початкових грецьких літер імені.
На передпліччі — напис «Ми, народ», перша фраза американської конституції, а також «1775» римськими цифрами — рік початку війни за незалежність США. 13 зірок навколо ліктя символізують 13 північноамериканських колоній Британії, які й розпочали ту війну.
Гримуча змія, розділена на кілька частин — відома карикатура, авторство якої приписують батькові-засновнику США Бенджаміну Франкліну — зображає Америку та закликає об'єднуватися.
“
Ще одне татуювання на руці — американський прапор зі штурмовою гвинтівкою AR-15 на тлі. Саме такою аркою користувався Хегсет під час служби в Іраку.
На плечі в Хегсета тату 187-го піхотного полку з гаслом «Ne Desit Virtus» («Нехай доблесть не впаде»). У складі цього полку майбутній міністр служив на Кубі.
Стурбований ветеран і поганий управлінець
Після служби в Іраку Хегсет переїхав до Нью-Йорка, де якийсь час працював у консервативному синктенку. Тоді, як він згадував в одному інтерв'ю, «перейшов від зони бойових дій до квартири на Манхеттені й без будь-яких контактів, крім дзвінків чи електронного листування з хлопцями, з якими я служив. Я не працював багато і багато пив, намагаючись пережити те, через що я пройшов, мав справу з цивільним світом, якому, відверто кажучи, було байдуже».
У 2007 році Хегсет став очільником організації «Ветерани за свободу», близької до Республіканської партії. Його перший управлінський досвід не був вдалим: за рік організація обросла боргами — і Хегсета понизили до рядового функціонера.
Хегсет також очолив рух «Стурбовані ветерани за Америку», який фінансували брати Кохи, американські мільярдери, що підтримували найбільш консервативні ініціативи республіканців. У підсумку його звільнили і з цієї організації — через серйозні звинувачення в нездатності навести лад у фінансах, у зловживанні алкоголем і сексуальних домаганнях.
Як писав The New Yorker, Хегсет «неодноразово перебував у стані алкогольного сп’яніння, виконуючи свої офіційні обов’язки, аж до того, що його виводили із заходів організації».
Імовірно, саме через не найкращі управлінські якості Хегсета в міністерстві оборони страхуватимуть досвідчені управлінці.
Номером два у відомстві стане мільярдер Стівен Файнберг, великий інвестор в американські оборонні компанії, голова Консультативної ради президента США з розвідки в перший строк Дональда Трампа.
Ще одним заступником стане Елбридж Колбі, колишній заступник помічника міністра оборони США зі стратегії та розвитку збройних сил з 2017 по 2018 рік, один з розробників Стратегії національної оборони США 2018 року, в якій, зокрема, йшлося, що «центральним викликом для процвітання та безпеки США є поява довгострокової стратегічної конкуренції, насамперед з боку Китаю та Росії».
Алкоголь, жінки і діти
Надмірна пристрасть Хегсета до алкоголю призвела до інциденту, який став ще одним важливим пунктом переліку претензій до кандидата в міністри (разом з пияцтвом і некомпетентністю), — звинувачення в сексуальному насильстві.
У 2017 році активістка Республіканської партії звинуватила Хегсета в тому, що він фізично заблокував її в готельному номері після партійної конференції та вчинив насильство. Сам Хегсет звинувачення спростував, назвав його безпідставним, оскільки «між ними був контакт за згодою», хоч обоє перебували в стані алкогольного сп'яніння. Офіційного звинувачення ведучому Fox не висунули, у тому числі через свідчення, що ймовірна жертва насильства була ініціатором близькості. Та 2020 року Хегсет погодився виплатити їй 50 тисяч доларів. Адвокат відповідача пояснив, що виплату зробили, щоб уникнути дорогого судового процесу. Сам Хегсет заявив, що хотів завершити історію, яка могла б перешкодити його кар'єрі.
Коли кандидатуру Хегсета обговорювали в Сенаті, історію таки реанімували — представники демократів добряче розважилися, обговорюючи поведінку кандидата в міністри, який публічно декларує вірність консервативним і християнським цінностям.
«Ви зраджували дружину. Як ми можемо бути певні, що ви не зрадите Америку?» — запитав один сенатор.
Хегсет одружений втретє, а інцидент 2017 року — лише одна з багатьох подружніх зрад, у яких він зізнався.
2004 року Хегсет одружився вперше, зі шкільною подругою. У 2009-му подружжя розлучилося після того, як Хегсет зізнався в численних зрадах.
2010 року він одружився вдруге, із Самантою Дірінг, співробітницею «Ветеранів за свободу», з якою вже мав сина поза шлюбом. У подружжя народилося ще двоє синів, однак у серпні 2017 року в Хегсета та продюсерки Fox Дженніфер Роше народилася донька. З другою дружиною також довелося розлучатися. Третє весілля з Дженніфер Роше, яка мала трьох дітей від першого шлюбу, зіграли в гольф-клубі Дональда Трампа.
На церемонії присяги міністра Піт Хегсет позував у товаристві дружини й сімох дітей — чотирьох власних і трьох прийомних.
Fox News і Дональд Трамп
2014 року Хегсет приєднався до Fox і швидко став коментатором в основних форматах каналу Fox News, а також Fox Nation, де він, зокрема, вів програми про військових, війни Ізраїлю, освіту і навіть про життя Христа.
Власне завдяки присутності в ефірах Fox Хегсет привернув увагу Дональда Трампа — та так, що у 2016 році той запропонував колишньому військовому посаду міністра у справах ветеранів. Призначення не відбулося, проте Хегсет став неофіційним радником президента США.
«Під час першого терміну Дональд Трамп інколи переривав зустрічі з військових чи ветеранських питань, щоб зателефонувати Піту Хегсету, ведучому телеканалу Fox News, який вразив президента відвертим стилем, що віддзеркалював його власний, — писало видання The Wall Street Journal. — Хегсет критикував лідерів Пентагону на телебаченні й наполягав помилувати солдатів, засуджених за військові злочини, на відміну від обережних кар’єрних чиновників, які розчарували Трампа».
Треба сказати, що сам Хегсет спочатку ставився до Трампа без особливого ентузіазму. Коли той заявив, що сенатор Джон Маккейн «не герой, бо потрапив у полон», Хегсет парирував: «Людина, яка отримала чотири відстрочки як студент, щоб уникнути служби у В’єтнамі, не має абсолютно ніякого права нападати на когось на кшталт Джона Маккейна, який добровільно пішов служити своїй країні й у результаті п’ять з половиною років зазнавав тортур». Хегсет також підтримував конкурентів Трампа на праймериз 2015 року, спочатку Марко Рубіо, чинного держсекретаря, потім Теда Круза.
Хегсет скористався впливом на 45-го президента США, щоб переконати його помилувати кількох американських військових, засуджених за військові злочини. Дональд Трамп навіть публічно цитував Піта Хегсета в дописі у Twitter: «Ми навчаємо наших хлопців бути машинами для вбивства, а потім переслідуємо їх, коли вони вбивають!».
Книги й погляди: ісламофобія, боротьба проти лівих і «пробудженої армії»
Хегсет є автором п’яти книг, чотири мали статус бестселера номер один за версією The New York Times. Вони дають доволі ґрунтовне уявлення про погляди й цінності нового міністра оборони США. І треба сказати, цілком суголосні світогляду Дональда Трампа.
У книзі «Американський хрестовий похід: Наша боротьба за те, щоб залишатися вільними» Хегсет писав, що «ліві оточили традиційних американських патріотів з усіх боків, готові наблизитися, щоб вбити: убити наших засновників, убити наш прапор і вбити капіталізм», тож консерватори повинні нападати першими. Перемога Америки — це «кінець глобалізму, соціалізму, секуляризму, захисту навколишнього середовища, ісламізму, гендеризму та лівацтва».
Хегсет про НАТО: «Це не альянс; це оборонна угода для Європи, яку оплачують і підтримують Сполучені Штати», а «захист Європи не наша проблема».
У творчому доробку Хегсет чимало уваги приділив «ісламській загрозі», стверджуючи, що «іслам не релігія миру і ніколи не був нею», «ісламісти планують демографічно, культурно й політично підкорити Європу й Америку, об’єднавшись із секуляризмом, щоб знищити юдео-християнські інститути нашої нації».
«Британці зазнали вторгнення, і вони навіть не усвідомили цього. Через одне покоління — за відсутності радикальних змін у політиці — Сполучене Королівство не буде ані об’єднаним, ані західним королівством. Зі Сполученим Королівством буде покінчено». Як і з Німеччиною, Францією, Норвегією, зі Швецією та з Нідерландами, які відчинили двері для мусульман і поплатяться за «катастрофічну політику відкритих кордонів».
У книзі «Війна з воїнами» Хегсет звинуватив військове керівництво у просуванні ідеології пробудження, практик DEI, що зробило армію США «слабкою та жіночою». «Вони (“пробуджені генерали”) не зупиняться, доки всім не керуватимуть чорні транслесбійки», — писав він.
«Виявилося, що всі “різноманітні” повідомлення про вербування викликали в деяких дітей — білих дітей — відчуття, що вони непотрібні», — стверджував Хегсет. (Коли він писав книгу, Пентагон просував рекламу рекрутингу із зображенням солдата з двома матерями-лесбійками).
Ще одна улюблена тема нового міністра оборони — захист освіти від тієї самої ідеології пробудження. У книзі «Битва за американський розум» Хегсет і його співавтор Девід Гудвін, видавець журналу The Classical Difference, писали, що, попри перемоги консерваторів у політиці, ліві прогресисти виграють війну за уми, оскільки контролюють систему освіти. Тож державні школи, отруєні лівою ідеологією, потрібно замінити класичною християнською освітою.
«Початкові американські школи не просто змушували дітей запам’ятовувати факти чи навчатися навичок; вони навчили їх мислити вільно й досягати мудрості. Вони дали класику, надихнули любов до Бога і батьківщини, виховали майбутніх громадян, які назавжди змінили світ, — стверджували автори. — Сьогодні після 16 тисяч годин навчання наші діти виходять з державних шкіл, ненавидячи Америку. Вони закочують очі на релігію та зневажають нашу історію. Ми витрачаємо більше грошей на освіту, ніж будь-коли, але діти майже не вміють читати й писати, не кажучи вже про розумні міркування».
Хегсет також критикував Женевські конвенції, оскільки вони «дають несправедливу перевагу» ворогам: «Ми просто воюємо, тримаючи одну руку за спиною — і ворог це знає... Якщо наших воїнів змушують довільно дотримуватися правил і просять пожертвувати більшою кількістю життів, щоб міжнародні трибунали почувалися краще, хіба нам не краще вигравати наші війни відповідно до власних правил?».
На слуханнях у Сенаті кандидата в міністри запитали, чи мають американські війська дотримуватися законів і звичаїв війни. Відповідь була показовою: «Написати книгу — це інше, ніж бути міністром оборони».
Виклик для України
Ключовий союзник США, Ізраїль, може не перейматися через погляди Хегсета: новий очільник Пентагону порівняв підтримку єврейської держави з хрестовими походами, стверджуючи, що «сіонізм і американізм є передовою лінією західної цивілізації та свободи в нашому сучасному світі». Хегсет також не раз відвідував Ізраїль як коментатор Fox News і добре розуміє тамтешню безпекову ситуацію. «Я почав справді цінувати єврейську спадщину та єврейську державу. Я розумію, наскільки геополітично ми пов’язані та наскільки важливо, що ми підтримуємо такого сильного союзника», — сказав він.
З Україною все складніше. У 2022 році він називав Путіна військовим злочинцем і критикував адміністрацію Байдена за те, що вона недостатньо допомагає Україні.
Однак згодом змінив позицію — як і багато трампістів: «Те, що відбувається в Україні, є важливим. Але це блідне порівняно зі злочинністю, яку я бачу на своїх вулицях, з «пробудженням», яке я бачу у своїй культурі, з інфляцією, яку я бачу у своїй кишені, з реальним кордоном, який мене хвилює».
Відповідаючи на запитання сенаторів про війну Росії проти України, Хегсет сказав: «Ми знаємо, хто агресор. Ми знаємо, хто хороший хлопець. Ми хотіли б, щоб це було якомога вигідніше для українців. Але цій війні потрібно покласти край».