Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас вважає, що відправка в Україну інструкторів НАТО для навчання військових не може втягнути Альянс у війну з Росією.
Про це вона заявила в інтерв'ю The Financial Times, пише LRT.
За словами Каллас, НАТО не повинно боятися відправляти своїх інструкторів, оскільки, на її думку, якби російські сили атакували представників Альянсу, це не призвело б до автоматичної дії статті 5 НАТО про взаємну оборону.
"Я не можу уявити, що якщо хтось там постраждає, ті, хто прислав своїх людей, скажуть: "Це п’ята стаття. Розбомбимо Росію". Це не так працює. Це не відбувається автоматично. Тому ці побоювання не мають під собою підстав", – зазаначила очільниця естонського уряду.
Також вона нагадала, що якщо хтось і відправлятиме до України інструкторів, то повинен розуміти, що в країні йде війна і це зона ризику.
Проте в Естонії такий крок потребує схвалення парламенту.
"Це відкрита публічна дискусія, але я не думаю, що на цьому етапі ми повинні щось виключати", – зазначила Каллас і нагадала, що російська пропаганда спрямована на війну з НАТО, тому їй не потрібні виправдання.
"Що б ми не робили… Якщо вони хочуть атакувати, вони нападуть" – сказала прем’єрка Естонії.
Як зазначає The Financial Times, офіційні особи Естонії, а також Литви та Латвії наголошують, що безпека їхніх країн тісно пов'язана з успіхом України. Вони побоюються, що її поразка спонукає президента Росії Володимира Путіна перевірити єдність НАТО, швидше за все, в Балтійському регіоні.
Що таке п’ята стаття НАТО про взаємну оборону
- Стаття 5 договору Північноатлантичного Союзу передбачає, що напад на одного учасника НАТО є нападом на усіх його членів і викликає відповідь усіх держав-членів Союзу. Рішення щодо застосування 5 статті НАТО ухвалюється після консультацій між учасниками блоку.
- У разі введення в дію Статті 5, держави – члени НАТО можуть надавати будь-яку допомогу, яку вважають за доцільне відповідно до обставин. Це обов’язок кожної окремої країни, і кожна країна вирішуватиме, яку саме допомогу вона вважає за доцільне надати у кожному конкретному випадку.
- Допомога надаватиметься у координації з іншими членами НАТО, причому не завжди йдеться про виключно військову допомогу. Характер допомоги залежатиме від наявності матеріальних ресурсів кожної з держав-учасниць. Отже, кожна окрема країна сама вирішуватиме, яким буде її внесок.
- За історію існування НАТО стаття 5 вперше була реалізована після терористичних атак у США 11 вересня 2001 року. Тоді заходи із колективної оборони охоплювали більш активний обмін розвідданими, допомогу Сполученим Штатам у питанні патрулювання повітряного простору тощо.
- НАТО тричі запровадила практичні заходи у галузі колективної оборони на прохання Туреччини, а саме у 1991 році, під час війни у Перській затоці було розгорнуто зенітно-ракетні комплекси «Патріот», у 2003 році під час кризи в Іраку було ухвалено програму оборонних заходів і запроваджено операцію «Дисплей детеренс», а тако у 2012 році у зв'язку з ситуацією в Сирії було знову розгорнуто зенітно-ракетні комплекси «Патріот».
- Внаслідок незаконної анексії Криму Росією у 2014 році і у зв'язку із зростанням викликів безпеці, як походять з півдня, зокрема, безжальних нападів з боку ІДІЛ й інших терористичних угруповань на кількох континентах, в НАТО було здійснено найбільш масштабне зміцнення колективної оборони з часів холодної війни.
- Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну НАТО здійснює додаткові кроки для подальшого зміцнення стримування і оборони по всій території Альянсу. Члени Альянсу додатково розгорнули тисячі військових високого ступеня готовності.
- До того ж на екстреному саміті 24 березня 2022 року лідери держав–членів Альянсу вирішили посилити існуючі бойові групи і додатково створити чотири нових багатонаціональних бойових групи на території Болгарії, Румунії, Словаччини та Угорщини. Таким чином, загальна кількість багатонаціональних бойових груп сягнула восьми.