Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин вперше визнав, що КНДР стикнулася з демографічною кризою, яка може підірвати економіку країни, пише Bloomberg.
Видання зазначає, що маючи мало палива, техніки та передових технологій, Кім потребує зростання населення, щоб підтримати трудомісткі сільськогосподарські та промислові сектори.
Минулого тижня на офіційних зборах матерів він заявив тисячам жінок, що їхній обов'язок − народжувати більше дітей, щоб “зупинити зниження народжуваності”.
“Коли всі матері зрозуміють, що народження великої кількості дітей − це патріотизм, і робитимуть це позитивно, нашу справу побудови потужної соціалістичної країни можна буде прискорити”, − цитують Ина державні ЗМІ країни.
Досі єдиними згадками про зниження народжуваності у великих державних медіа Північної Кореї стосувалися демографічних проблем у Південній Кореї. Сеул намагається розв'язати проблему найнижчого у світі рівня народжуваності − трохи більше ніж 0,81 дитини на жінку − через грошові виплати. Пропагандистський апарат Пхеньяна “радісно заявляв”, що така ситуація є “відображенням сумних проблем його капіталістичного сусіда”.
Сам Кім наразі не оприлюднив власних планів щодо розв'язання проблеми. Bloomberg зазначає, що очільник КНДР може застосувати свій традиційний підхід: заклеїти країну плакатами, проводити масштабні “просвітницькі” програми, насичувати інформацією державні ЗМІ та карати чиновників на всіх рівнях за їх неспроможність досягнути цілей уряду. Наприкінці цього року Ин має намір провести зустріч для визначення основних політичних цілей Північної Кореї у 2025 році і питання про скорочення населення може бути у центрі уваги.
“Втрата продуктивної робочої сили матиме значні наслідки для функціонування економіки Північної Кореї”, − сказав Пітер Уорд, старший науковий співробітник Університету Кукмін у Сеулі.
Цифри, надані Північною Кореєю Фонду народонаселення ООН, показують, що коефіцієнт народжуваності для жінок становить 1,8, а загальна кількість населення у 2023 році – 26,2 мільйона. Аналітики зазначають, що скорочення населення може початися найпізніше у 2034 році. На початку 1970-х років рівень народжуваності у країні становив приблизно 2,5 народження на одну жінку.
Водночас, на думку Пітера Уорда, дослідження поточних цифр вказують на те, що дані з Північної Кореї неправдоподібні, а коефіцієнт народжуваності становить, можливо, 1,4 або 1,6 дитини на жінку.
“Вони мають достатній стимул перебільшувати чисельність свого населення, тому що це допомагає шукати допомогу у зовнішньому світі і допомагає виглядати сильніше у військовому плані”, − сказав він.
Офіційні дані Північної Кореї мало відображають збитки, завдані голодом, внаслідок якого, за низкою оцінок, загинуло понад 10% населення країни. Період, який КНДР називає “Важким маршем”, викликав величезні зміни: все більше жінок стали основним джерелом доходу для своїх сімей, працюючи на створених у той час ринках. До 2016 року на них працював понад мільйон підприємців-жінок, що становило приблизно 15% жіночого населення. Заміжні жінки уникають мати дітей через економічний тягар. Голод вплинув і на бачення дітородних жінок, які пережили його. Вони вирішують мати менше дітей порівняно з поколінням їхніх батьків, оскільки не хочуть, щоб їхні діти відчували труднощі без їжі та одягу, через які вони пройшли.
Кім відмовився згорнути свою ядерну програму в обмін на пом'якшення санкцій, що дозволило б його місцевій промисловості отримати доступ до світових постачань обладнання та найважливіших матеріалів.
Сам Ин прикрашає свій імідж батька тим, що його донька-підліток супроводжує лідера КНДР на багатьох заходах, зокрема запусках ракет.
Вони, серед іншого, відвідали у листопаді презентацію винищувачів і поспілкувалися з авіаторами. “Коли він з'явився на місці фотосесії, весь військовослужбовець радісно зааплодував, дивлячись на великого блискучого полководця, добросердого батька, який завжди піклується про льотчиків і виявляє до них усіляку любов та привілеї”, − написало Корейське центральне інформаційне агентство.
- Навесні 2021 року політбюро Комуністичної партії Китаю вирішило переглянути політику "оптимізації народжуваності" та дозволило сім'ям мати трьох дітей. У Китаї більше трьох десятиліть діяло правило "одна сім'я - одна дитина". Його запровадили у 1979 році і скасували в 2015 році у зв'язку з уповільненням приросту населення. До потрібних результатів це не призвело, і у 2020 році народжуваність в Китаї стала мінімальною за всю історію підрахунків.
- Вперше в історії Японії понад один з десяти жителів країни має зараз 80 років і більше. Національні дані також показують, що 29,1% зі 125-мільйонного населення мають 65 років і більше, що є рекордом. Японія має один із найнижчих рівнів народжуваності у світі, і вона вже давно має проблеми зі забезпечення добробуту свого населення, що старіє.