Українські міста зруйновані, наше море поки що заблоковане, але ми залишаємось вільними.
Про це повідомив у своєму зверненні до спільноти Стенфордського університету президент України Володимир Зеленський.
“Це дійсно честь вдруге звертатися до вашої спільноти – спільноти Стенфордського університету – до студентів, до викладачів, до всіх американців, до всіх американок, які хвилюються за Україну і співпереживають нашій боротьбі за свободу”, - сказав Зеленський.
Він подякував слухачам за їхню зацікавленість і за таку кількість щирих небайдужих світлих поглядів, яку він бачить сьогодні.
“Я бачу перед собою людей, саме людей, які не в бронежилетах, які не у касках і ви не знаходитесь у бомбосховищах. Серед вас немає поранених ворожими обстрілами. Я дуже радий. Радий за вас. І цю нашу зустріч не зможе перервати сигнал повітряної тривоги, бо Каліфорнії не загрожують російські ракети. Але, на жаль, в Україні не так.
Від вересня минулого року, коли я вперше був у Стенфорді під час візиту до Сполучених Штатів, дуже багато змінилося. Але з іншого боку – і дуже багато залишилось таким, як раніше.
Як я тоді і казав, Україна – це країна, де можливо все. Так і було. Але тепер усьому світу відомо, що в Україні можливо навіть те, про що інші багато років просто боялись подумати”, - зазначив президент України.
Він додав, що Україна – це країна, яка знищила міф про надзвичайну потужність російської армії, яка нібито за кілька днів могла б завоювати усіх, кого хоче. Але в Україні російська армія продовжує вести війну, яку не хоче закінчувати, і намагається окупувати всю державу. Але ми відчуваємо в собі достатньо сил, щоб думати про майбутнє України, яка є і буде відкритою для світу.
“Я знаю, що цей шлях буде дуже складним. Дуже болісним. Це буде шлях, на якому молоді люди будуть дивитись не на викладачів в університетах і не на своїх друзів з мирного життя, як це робите ви. А на побратимів в окопах. І на ворогів, яких видно в приціл чи на відео з безпілотника розвідки. Але я знаю також, що для України на цьому шляху обовʼязково настане етап, за яким почнеться мир.
Зараз я використовую слова, які кожен і кожна з вас читають і чують дуже часто в засобах масової інформації, в книгах. “Боротьба за свободу”, “міф”, “російська армія”, “війна”, “пережили”, “окопи”, “шлях”, “мир”. Кожне з цих слів нібито відразу зрозуміле. Але чи всю їхню глибину ви відчуваєте зараз?” - спитав у спільноти Стенфорду президент України.
Він розповів, що вчора російські війська вкотре обстріляли найбільше місто сходу України – Харків. З реактивної артилерії і важкої артилерії великої дальності і потужності обстріляли звичайні житлові квартали Харкова, де не було жодного військового обʼєкта.
Унаслідок цього й інших обстрілів учора в Харкові були вбиті 9 людей. Мирні мешканці. Під обстріл потрапила і родина з маленькою дитиною, їй було 5 місяців. Батько загинув. Дитина загинула. Мати важко поранена.
Зеленський пригадав, що кожному і кожній, хто навчається в Стенфорді, добре знайоме запитання "what matters most to you and why?". Щоб навчатись у цьому університеті, потрібно написати есе у відповідь на це запитання.
“І я впевнений, що за роки існування Стенфорду було написано дуже багато блискучих есе. І я впевнений, що і за останні 8 років було багато блискучих студентів і студенток вашого університету. Мабуть, серед них були й ті, хто пережив війну. І їхні відповіді на це запитання "what matters most to you and why?", напевно, суттєво відрізнялися від відповідей тих, кому пощастило жити у мирі”, - підкреслив президент.
Володимир Зеленський розповів спільноті Стенфорду, що після початку повномасштабної війни в Україні проводять особливу церемонію нагородження захисників і захисниць. Тих, хто відзначився найбільше, кому присвоєне звання Герой України. Як особливу пошану, саме в тій залі президентської резиденції, де зазвичай зустрічали найвищих посадових осіб іноземних держав, які прибували в Україну з візитом – президентів і голів урядів, – сьогодні президент України вручає героям України орден “Золота Зірка”. Або віддає орден рідним Героя, якщо це звання присвоєно посмертно.
“Нещодавно був нагороджений один з наших льотчиків. Пілот бойової авіації. Один із кращих. Він загинув у боях за Україну. Коли я віддавав його «Золоту Зірку» його дружині, я сказав їй слова співчуття. Співчуття, що він пішов з життя. І в неї на очах виступили сльози. Вона відповіла, що він не пішов. Що він 30 років був у небі. І зараз залишився в небі. І в мене виступили сльози. Я відчув, що смерть не підкорила цих людей, цю родину. Він залишився в небі. Він для неї живий. І так буде завжди в цій родині”, - сказав президент України.
Він зазначив, що всі ці слова: “небо”, “життя”, “смерть”, “Герой” – для нього, для неї, для президента, для громади Стенфорду різні своєю глибиною. І ця глибина, ця дистанція у відчуттях – вона насправді сьогодні важить дуже багато. Вона пояснює, наприклад, чому Україна і зараз, на 93-й день війни, змушена говорити про посилення санкцій проти Росії, яке буде достатнім, щоб ця держава нарешті почала реально шукати мир, хоча б думати про нього. Вона пояснює, чому так іноді довго і складно нам домовлятися з партнерами про постачання саме тієї зброї, яка необхідна для звільнення української землі. Хоча вони хочуть допомагати.
“Тому для мене оце запитання, на яке вам потрібно було писати есе, відчувається інакше, трішки інакше. Бо насправді саме на це запитання я відповідаю дуже довго і довше, більш ніж 93 дні, коли намагаюсь дати своїй країні все необхідне, щоб ми могли вистояти, захистити нашу свободу і, зрештою, перемогти.
What matters most to me and why? Не знаю, чи відповідали колись на це запитання чинні президенти держави, що воює за свою свободу. Але ось моя відповідь. Прагматична, - повідомив Зеленський:
– Зброя, яка дозволить подолати технічну і кількісну перевагу російської армії.
Санкції, які дозволять зупинити потік грошей на російський терор.
Фінанси, які дозволять Україні зберігати соціальну нормальність, поки триває війна.
Блокування і конфіскація усіх російських активів, які є в іноземних юрисдикціях і які мають бути направлені на відбудову усього, що зруйнувала ця російська армія.
Справедливий трибунал проти всіх воєнних злочинців, які убивали, катували, ґвалтували і депортували наших громадян.
Оновлена дієва архітектура безпеки, яка не допустить таких нових воєн у світі.
Як зазначив Володимир Зеленський, обовʼязковим є повне відновлення звичайного мирного життя в нашій країні. Щоб наші люди, наші студенти і студентки могли спілкуватися вільно і в повній безпеці з президентами демократичних держав. Щоб українці і українки могли не думати, де бомбосховище, і щоб їм було не потрібно знати, як взагалі звучить сигнал повітряної тривоги.
“І я впевнений, що після цієї війни дещо зміниться у відносинах між вами – між американським народом – і нами. Уже змінюється. Ми стали значно ближчі у наших відчуттях. Ми точно знаємо про себе, що маємо на увазі одне й те саме, коли говоримо слово “свобода”, - запевнив президент України.
Також Зеленський нагадав, що 24 лютого почалася повномасштабна війна проти України, коли 18-річні російські хлопці, військові, зайшли в нашу країну, зайшли в домівки наших людей, щоб убивати, катувати, ґвалтувати.
А рівно за три місяці, 24 травня, в Техасі 18-річний хлопець зайшов у звичайну школу, щоб убити 19 дітей і двох дорослих. Це неможливо зрозуміти взагалі. Це трагедія.
“І ми живемо у страшний час, коли американці висловлюють співчуття українцям через смерті на війні. А українці висловлюють співчуття американцям через смерті в мирі.
Прийміть мої співчуття.
Щодня треба не просто ставити собі ще одне питання, а обовʼязково знаходити на нього відповідь: "Who matters most and why?" Це для мене головне запитання: "Who matters most and why?" Бережіть себе, своїх рідних, близьких, друзів. Бережіть світ”, - підсумував Володимир Зеленський.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський подякував усій журналістській спільноті за об’єктивне висвітлення подій в Україні з перших днів повномасштабного російського вторгнення та за донесення правдивої інформації до людей у різних куточках світу.