Суперечливий закон
7 липня група депутатів від владної партії «Право і справедливість» подала на розгляд Сейму проєкт поправок до закону про телерадіомовлення (так званий «lex TVN»), набуття чинності якого має призвести до продажу контрольного пакета акцій TVN Group, який зараз належить американському концерну Discovery.
У пояснювальній записці група депутатів-авторів зазначила: «Волею законодавця є, щоб спілки, які базуються в Польщі, не могли контролюватися суб’єктами з-поза меж Європейської економічної зони».
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, відповідаючи на запитання щодо законопроєкту, заявив, що йдеться про протидію захопленню ЗМІ організаціями, пов’язаними з антидемократичними державами, що можуть становити загрозу для безпеки Польщі. У цьому контексті глава польського уряду згадав Росію, Китай та арабські країни.
Новий законопроєкт породив цілу хвилю невдоволення в Польщі. Опоненти влади побачили в ньому черговий доказ авторитарного світогляду владної партії, яка нібито розглядає медіа як інструмент нав’язування суспільству свого бачення світу, а не засіб контролю влади.
Також коментатори погоджуються, що такі зміни спрямовані проти незалежності TVN. Адже Національна рада з радіомовлення Польщі досі не продовжила ліцензію для каналу новин TVN24, термін дії якої добігає 26 вересня 2021 року — попри те, що заява про продовження була подана ще в лютому 2020-го, що може вказувати на упереджене ставлення влади до мовника.
Опозиційно налаштовані політики не могли не скористатися можливістю розкритикувати ініціативу «lex TVN». Так, колишній прем’єр Дональд Туск, який нещодавно повернувся в польську політику, різко виступив проти законопроєкту.
«Влада, яка хоче придушити вільні ЗМІ різними методами, врешті-решт придушить свободу кожного громадянина», — прокоментував ініціативу «ПіС» лідер «Громадянської платформи».
Слід зазначити, що немає одностайності щодо «lex TVN» й у таборі влади. Слабкою ланкою є молодший партнер по коаліції Ярослав Говін, який одразу застеріг, що його партія «Згода» не проголосує за рішення, які обмежують плюралізм ЗМІ в Польщі.
І вже 4 серпня Анна Корнецька, член «Згоди», за рішенням прем’єра Моравецького втратила посаду заступника міністра розвитку, праці та технологій. Офіційна причина — «паралізація» Корнецькою роботи над «Польським ладом» — флагманською програмою уряду «ПіС», покликаною дати додаткові дивіденди владній партії на майбутніх виборах.
Утім причина може бути дещо ширшою. Річ у тім, що за наявною інформацією, у «ПіС» викликала великий ажіотаж промова Корнецької, яка розкритикувала не лише «Польський лад», а й «lex TVN».
Цілком зрозуміло, що такий розклад не влаштовує членів партії «Згода». Через що «ПіС» може не добрати голосів, необхідних для протягування законопроєкту через парламент, що, найпевніше, породить чергову політичну кризу в Польщі.
«Ерозія демократії»
Суперечливу ініціативу «ПіС» широко розкритикували не лише в Польщі, а й за її межами. Так, американський тимчасовий повірений у справах Бікс Аліу написав у своєму Twitter, що «США з усе більшою стурбованістю спостерігають за процедурою, пов’язаною з концесією TVN і новим проєктом змін до закону про ЗМІ» і що «вільна преса має вирішальне значення для демократії».
Однак коли стало зрозуміло, що польська влада не дослуховується до попереджень її дипломатичних представників, у Вашингтоні вирішили задіяти «важку артилерію».
4 серпня американські сенатори опублікували відкритого листа щодо закону «lex TVN», який, на їхню думку, в разі схвалення, порушить свободу та незалежність ЗМІ й поставить під загрозу американські інвестиції в Польщі. Вони висловили стурбованість з приводу «ерозії демократії» з боку уряду Польщі, яка, як вони вважають, останнім часом проявляється через «зусилля з підриву діяльності незалежних медіа».
«Запровадження цих положень матиме негативний вплив на наші відносини у сфері оборони, торгівлі та бізнесу», — написала група конгресменів, якими виявилися сенатори від Демократичної партії Джин Шагін, Дік Дурбін, Кріс Мерфі, Кріс Кунс, Бен Кардін і сенатор-республіканець Джим Ріш.
Усі підписанти є членами Комітету закордонних справ Сенату США і відіграють важливу роль у формуванні американської зовнішньої політики. А це означає, що кожен із перелічених законотворців може блокувати різні важливі для Польщі питання, починаючи від дипломатичних і політичних ініціатив і закінчуючи бюджетними видатками й видатками на допомогу.
Такий розвиток подій може означати, що в разі набуття чинності «lex TVN» відносини Польщі зі США, які вже й без того перебувають не в найкращій стадії, перейдуть до наступної фази охолодження. Оскільки і Білий дім, і Конгрес захочуть одностайно покарати Варшаву.
Утім відреагували не лише американські високопосадовці. Б’ють тривогу й міжнародні журналістські організації, які захищають свободу ЗМІ.
Деякі з них у спільній заяві закликають Євросоюз і США «вжити швидких і рішучих дій для захисту свободи ЗМІ в Польщі та протидіяти серйозному нападу на незалежність TVN».
«Media Freedom Rapid Response (MFRR) закликає Європейський Союз і Сполучені Штати вжити швидких і рішучих заходів для захисту свободи ЗМІ в Польщі й протидіяти серйозному нападу на незалежність найбільшої приватної телевізійної станції країни, TVN, з боку владної партії «Право і справедливість», — читаємо в заяві, опублікованій 4 серпня.
Автори наголошують, що поправка «відкриє шлях для інвесторів, пов’язаних з державою, до купівлі акцій, надіне намордник на найбільш впливову провідну телерадіомовну компанію в країні і посилить державний контроль над медіаринком. Подібну картину можна було вже спостерігати у випадку купівлі регіонального видавництва Polska Press державною нафтовою компанією».
MFRR апелює до Європейської комісії, аби «негайно розглянути можливість відкриття проти Польщі провадження в справі про порушення права ЄС у сфері справедливого та недискримінаційного ліцензування програм радіо і телебачення». А також закликає депутатів, головним чином коаліційних партнерів зі «Згоди», проголосувати проти законопроєкту.
Не перша спроба
Слід зазначити, що подібна законодавча ініціатива вже була раніше: «ПіС» давно намагалася внести зміни в польський медійний ринок.
Уперше законопроєкт про так звану «деконцентрацію ЗМІ» партія Ярослава Качинського підготувала ще у 2017 році: він передбачав значне зменшення частки іноземного капіталу в польському медіаполі. Однак його так і не було винесено на розгляд парламенту.
Повторну спробу було зроблено за рік. Тоді політики від «ПіС» не приховували, що йшлося про польський комерційний телеканал TVN, на який припадає значна частка реклами і який має критичне ставлення до нинішнього польського уряду, що не влаштовує владу.
Саме тоді ідею деконцентрації розкритикували США, попередивши владну партію, що попри прихильне ставлення американського Конгресу до Польщі, ухвалення законопроєкту може це змінити. Після чого останній спіткала така сама доля, що й попередній.
Третю спробу було здійснено після минулорічних президентських виборів, коли головне крісло країни повторно посів Анджей Дуда. Вона також була гостро сприйнятою Америкою, тодішня амбасадор якої Джоржетт Мосбахер назвала ідею цензурою.
З того часу напруга між США і Польщею лише зростає. Особливо вона посилилася після зміни влади у Вашингтоні. Адже «ПіС» традиційно зорієнтований на співпрацю з республіканцями.
І якщо за часів адміністрації Дональда Трампа на чимало процесів у Польщі очі заплющували, то з приходом його наступника ситуація змінилася. І не на користь Варшави.
Так, після інавгурації Джо Байдена більше ніж пів року не було призначено нового посла в Польщі, влада якої те й робила, що чинила різні перешкоди, щоб обраний Білим домом кандидат — Марк Бжезинський (син Збігнева Бжезинського) — якомога довше не міг узятися до виконання своїх обов’язків.
Лише цими днями ситуація із призначення посла США у Варшаві зрушилася.
Однак чи сприяло це покращенню відносин Польщі зі Сполученими Штатами, як і в цілому із Заходом? Судячи з подальших спроб реформувати польський медійний ринок і з негативної реакції на це, на кшталт листа американських сенаторів чи заяв міжнародних журналістських організацій, говорити про подолання кризи поки що зарано. І зовсім скоро стане зрозуміло, яким саме шляхом піде Варшава.