Платформа стартапу Alef Education (ОАЕ) допомагає школярам адаптувати навчальний план відповідно до індивідуальних потреб за допомогою штучного інтелекту. Вона орієнтована на основні предмети – математику, природознавство та англійську мову - і націлена допомогти визначити сильні сторони дитини, аналізуючи її здібності в процесі навчання. Окрім цього платформа забезпечує учням, вчителям та батькам зворотний зв'язок в реальному часі, корегуючи таким чином навчання: наприклад, підбирає в індивідуальному порядку навчальний матеріал, щоб дитина могла краще опанувати ту чи іншу програму.
У взаємодії з учнями, штучний інтелект щодня збирає мільйони різних даних, аналізує їх та робить відповідні висновки, надаючи низку персональних рекомендацій. Варто відзначити, що в подальшому вся одержувана і оброблювана інформація може успішно використовуватися й для професійної орієнтації учнів.
«Хіба не було б чудово, якби штучний інтелект та зібрані дані допомогли залучити дітей до правильної кар'єрі, до правильного вибору післяшкільної освіти? – каже генеральний директор платформи Alef Education Джеффрі Альфонсо. – Якщо учень дійсно добре розуміється у науці, чому б не пробудити в нього інтерес до того, щоб стати вченим або космонавтом?»
Станом на сьогодні платформу Alef Education використовують 25 тисяч учнів з 57 державних та кількох приватних шкіл Абу-Дабі (столиця ОАЕ). Крім того, проект викликав інтерес серед прихильників прогресивних освітніх практик у США – платформу вже застосовують у двох приватних американських школах.
На думку президента групи компаній EVEREST Юрія Чубатюка, вливання інноваційних підходів в програми шкільного навчання є ключовим фактором прогресу в будь-який освітній системі і запорукою успішної самореалізації сучасних учнів. «Слід розуміти, що досягнення технологічного прогресу відображають всі галузі без винятку. Освітнє середовище – найподатливіше. Це одна з причин, чому сьогодні багато країн впроваджують в шкільні програми, зокрема, раннє програмування і навчання роботі з ІКТ. Ми повинні готувати нинішнє покоління не просто до того, як бути досвідченими споживачами інновацій, а до того, як з ними взаємодіяти і навіть конкурувати вже в найближчому майбутньому», – підкреслив Чубатюк.
Сьогодні раннє програмування в школах вже практикують Китай, США, Канада, Сінгапур, Австралія, Ізраїль, Індія, Південна Корея, а також значна частина країн Євросоюзу.
Країни Східної Європи також роблять ставку на раннє програмування. British Council розробив трирічну освітню програму для запуску в балканських країнах: Албанії, Боснії і Герцеговині, Косово, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії. Програма під назвою «Школи 21 століття» спрямована на навчання учнів у віці 10-15 років навичкам критичного мислення, вирішення проблем і програмування. Крім того, на початку березня міністр зв'язку Румунії Александр Петреску заявив, що його країна планує впровадити пілотну програму уроків програмування в початковій школі.
Нагадаємо, що департамент базової освіти ПАР розробив «систему навичок для мінливого світу» і планує з наступного року ввести навчання програмуванню в школах, починаючи з «нульового» класу (Grade R в ПАР).
Україна також не стоїть на місці. Як раніше повідомлялося, методична група київської Гімназії А+ за підтримки групи компаній EVEREST розробить для українських шкіл експериментальну освітню платформу з навчання ранньому програмуванню в школах. Проект передбачає включення раннього програмування в курс предмета «Інформатика» для молодших класів.