Досягнення унікальне: Артем — другий українець після Андрія Шевченка, кому вдалося відзначитися у воротах суперників 24 рази протягом сезону. Успішний сезон Довбика — перший у «Жироні», і цей факт теж вплинув на результат. Завдяки чому форвард підкорив Ла Лігу й чому опинився саме в цьому клубі — далі в матеріалі.
Трансфер Артема — результат винятково якісної роботи каталонського менеджменту
Довбик перейшов до «Жирони» в ідеальному віці для такого рейду. 26 років — це час, коли футболіст завершує формуватися. Далі він або прогресує, випробовуючи себе в найкращих чемпіонатах світу, або застоюється й виходить на пік форми в невідповідному середовищі. Як наслідок, деградує.
Артем обрав для себе перший шлях. Враховуючи сучасні тенденції розвитку футболу, клуби шукають форвардів, здатних стати наконечниками атак. Навіть Пепа Гвардіолу не оминула ця хвиля — він підписав собі в команду Ерлінга Голанда. Грати без чистого форварда можна, але вкрай важко досягати максимальних результатів. Судячи з усього, «Жирона» зрозуміла це й не захотіла залишатися з 36-річним Крістіаном Стуані як єдиною опцією попереду.
Довбик зарекомендував себе під час виступів за «Дніпро-1» — забив 24 голи в Українській Прем’єр-лізі. Крім того, каталонці вже мали досвід роботи з українцями, зокрема з Віктором Циганковим. Останній буквально закохав у себе місцеву публіку. Тож підписавши Артема, «Жирона» розв'язала дві проблеми: спростила адаптацію Довбика й морально стимулювала Циганкова. У підсумку форвард одразу почав забивати, а вінгер розквітнув по-новому.
Цей факт зіграв ледь не ключову роль в успіху «Жирони» цьогоріч. Водночас не лише він.
«Жирона» підходить Довбику і навпаки
Іспанський тренер каталонців Мічел вирізняється атакувальним стилем. У минулому сезоні «Жирона» стала п’ятою командою Ла Ліги за результативністю (58 голів) і десятою в турнірній таблиці. Тоді вона здивувала яскравою грою, побудованою в основному на орендованих футболістах. Коли розіграш Ла Ліги завершився, довелося попрощатися відразу із сімома футболістами — ті повернулися до розташування своїх клубів.
Перед початком цього сезону від каталонців очікували щонайменше не гірших результатів. Тому вони й підписали Артема Довбика. Українець за футбольними якостями — фактично дешева версія Ерлінга Голанда. Але має перевагу над норвежцем: якісно працює з м’ячем і за потреби вміє грати другим номером. На це вказує кількість гольових пасів Довбика — 8. В інших аспектах гри українець дійсно нагадує зіркового колегу з «Манчестера Сіті». В Артема гарна фізична форма, поставлений удар і пристойна швидкість. Крім того, він добре грає головою. Його єдина очевидна проблема (як, утім, і норвежця) — залежність від партнерів, які постачають / не постачають м’яч.
«Жирона» проповідує атакувальний футбол, часто нехтуючи надійною грою позаду. За такої манери каталонцям важливо не пропустити менше, а забити більше. Це і мав дати команді Артем Довбик. Підсумовуючи, очевидно, він виконав завдання сповна. На рахунку Артема — 24 голи й 8 гольових пасів у 36 поєдинках. Це дозволило йому стати найкращим бомбардиром Ла Ліги в сезоні й здобути трофей Пічічі для найрезультативнішого гравця розіграшу. Саме таке прізвисько Артем мав у «Жироні».
Якісний сезон українця не залишився непоміченим. За інформацією AS, у трансфері Довбика зацікавлений мадридський «Aтлетіко». «Матрацники» уже звернулися до каталонців з офіційною пропозицією, але ті відмовили у продажі свого форварда. Ще рік тому українським вболівальникам складно було уявити такий розвиток подій, але точно не самому Артемові.
Черкаський футболіст, який чітко ставить цілі
Артем Довбик, уродженець Черкас, упродовж кар’єри вирізняється чітким баченням свого майбутнього. Дебютував він за черкаське «Дніпро» у 2014-му. Потім перебрався до однойменного дніпровського клубу, а вже звідти вперше поїхав за кордон — у молдовську «Зорю».
Закордонний вояж був не випадковим, а скоріше пробним. Далі він подався до данського «Мідтьюлланна», згодом у «Сеннер'юск». Цей період вийшов не до кінця успішним, але форвард постійно декларував, що бажає грати за кордоном. Коли повернувся в Україну, а саме у «Дніпро-1», почав обростати м’язами. У першому сезоні за дніпрян відзначився шість разів і віддав один асист. По-справжньому заявив про себе на ковідному Євро-2020. На стадії 1/8 фіналу Артем забив вирішальний гол у ворота Швеції, після чого про нього заговорили не тільки в Україні. У сезоні 2022/2023 Довбик став найкращим бомбардиром УПЛ — 24 голи.
Протягом того сезону форвардом цікавилося київське «Динамо», у складі якого Артем навіть провів тренувальний збір. Для декотрих українських футболістів перехід до столичної команди — мрія. Якщо вдасться домовитися про жирний контракт — узагалі квінтесенція кар’єри. Натомість Довбик заявляв, що мріє грати в команді з п’ятірки кращих ліг Європи. І таки дочекався пропозиції.
Наступна зупинка — Ліга чемпіонів. Можливо, клубна прописка українця зміниться влітку, але якість команди майже гарантовано дозволить зіграти в найпрестижнішому турнірі Європи. Ще одна мрія, на якій наголошував Довбик, — у скарбничку.
Євро як черговий шанс заявити про себе
Без сумніву, успішний сезон для Довбика не закінчується. Попереду на нього чекає Чемпіонат Європи — вітрина для футболістів. Довбик уже заявив про себе, але, з повагою до «Атлетіко», європейська першість може стати трампліном до елітних клубів.
Українець підходить до змагань у відмінних фізичних кондиціях, тому має всі шанси поборотися за «Золоту бутсу» змагань. У цій історії немає тих, кому це могло б бути невигідно. У разі якісної гри форварда «Жирона» зможе підняти на нього ціну для потенційних покупців, а футбольна Україна радітиме успіхам свого гравця, своєї збірної. Артем же має шанс довести, що гра на минулому Євро була лише початком історії українського Пічічі.