Історія змагань поки не дуже багата, адже цього року пройде лише четвертий розіграш Кубку Лейвера. Ініціаторами проєкту стали компанія Роджера Федерера TEAM8 і Tennis Australia. Вони надихнулися турніром з гольфу – Кубком Райдера, адаптувавши формат під теніс.
Тож в чому особливість та неповторність Laver cup? У змаганнях беруть участь дві команди – «збірна Європа» та «збірна Світу». Команда Старого Світу складається із шести найкращих європейських тенісистів, а команда світу – це шість кращих гравців з неєвропейських країн. Тренерами і капітанами команд стануть легендарні швед Б'єрн Боргі та амереканець Джон Макінрой, чиє суперництво було одним з найзахоплюючих в історії тенісу. За «Європу» зіграють росіяни Рубльов і Медведєв, Стефанос Ціціпас (Греція), Олександр Звєрєв (Німеччина), Маттео Берреттіні (Італія) і Каспер Руд (Норвегія). До складу збірної Світу потрапили двоє канадців – Денис Шаповалов і Фелікс Оже-Альяссім, два американці – Райлі Опелка і Джон Ізнер, також Дієго Шварцман з Аргентини і австралієць Нік Кіріос.
Матчі Кубка відбуваються упродовж трьох днів, по чотири матчі за добу – три одиночних і один парний. За кожну перемогу в перший день нараховують по одному очку, в другий – по два, в третій, не важко здогадатися – по три. Команда-переможець повинна набрати 13 очок. Якщо команди набирають по 12 очок, то грають вирішальний матч. Інтрига полягає в тому, що тренери обох команд вибирають на кожен матч гравців, не знаючи кого виставить його візаві.
На попередніх розіграшах в Празі (2017), Чикаго (2018) і Женеві (2019) збірна Європи неодмінно ставала переможцем, але схоже що цього року є всі підстави для сенсації. Нинішній Кубок Лейвера стане першим, на якому, через травми та втому за Європу не зіграє ніхто з «Великої трійки»: Роджер Федерер, Рафаель Надаль та Новак Джокович. На попередніх розіграшах Федерер як організатор виступав на всіх трьох Кубках Лейвера, Надаль приїжджав до Праги і Женеву, а Новак виступив в Чикаго. Ці втрати важливі не лише в ігровому плані, а й в моральному, бо важко переоцінити авторитет і вплив кожного з цих «тенісних гігантів». На заміну цим лідерам прийшли нові – Данило Медвєдєв, Стефанос Ціціпас та Олександир Звєрєв, які просто терпіти не можуть один одного, і важко уявити, як вони збираються грати в одній команді захищаючи спільні інтереси, а можливо навіть у парному розряді один з одним.
Ціціпас і Медвєдєв не ладять, ще з часів легендарної словесної перепалки у 2019, коли грек лайливо обізвав росіянина, а той назвав Стефаноса маленьким хлопчиком, який не має характеру.
Двома тижнями раніше Саша Звєрєв яскраво пройшовся по Ціціпасу. Німець звинуватив грека в махінаціях з туалетними перервами, після чого на грека вилилося чимало хейту від вболівальників, преси та навіть деяких гравців.
Медведєв в свою чергу ображений на Звєрєва через його відкриту критику під час конфлікту росіянина з місцевими вболівальниками на US Open 2019. Загалом це все більше схоже на низькосортний бразильський серіал, ніж на еліту світового тенісу.
Інтриги додають і деякі ймовірні протистояння тенісистів, які не дуже полюбляють один одного. Так, тенісні фанати дуже очікують матч Нік Кіріос- Матео Берретіні. Італієць зараз зустрічається з колишньою дівчиною Ніка – тенісисткою Айлою Томлянович. Ще однією «зарубою» може стати матч між тим таки Кіріосом та норвежцем Каспером Рудом, свого часу скандинав назвав австралійця «повним ідіотом», а Кіріос звинуватив свого опонента у тому, що той хитрує набираючи рейтингові очки заявляючись на не дуже престижні турніри.
Проте не тільки драматичні стосунки деяких гравців накаляють градус Кубку Лейвера, знайшлося місце і комічним припущенням, що в парі один з одним цілком можливо можуть зіграти Дієго Шварцман і Райлі Опелка – Давид і Голіаф світу тенісу. Зріст малюка Дієго всього 1,69 м, в той час як його американський друг напевно може вкручувати лампочки без драбини зі своїми 2.12м.
Запровадження Кубка Лейвера можна сміливо назвати успішним експериментом. Класичний, елегантний та стриманий теніс організатори спробували перетворити на шоу та яскраве видовище. Найкращою оцінкою цього експерименту є скажений інтерес публіки до турніру, який навіть язик не повертається назвати не офіційним.