Про відносини зі США
Сполучені Штати відновили обмін розвідувальними даними з Україною. Постачання ракет для Patriot, за які сплатили європейські партнери, відбувається в обсязі 12 одиниць на місяць. Водночас міністр війни Піт Геґсет все ще не підписав деякі документи, на які розраховує Україна. Дефіцит ракет є не лише для систем Patriot, а й для NASAM, що збивають крилаті ракети і авіацію.
«Це питання ширше, ніж просто ракети для "петріотів". Йдеться про значний дефіцит "насамсів" – вони також входять до пакету, на який ми чекали від Сполучених Штатів, і який оплатили європейці, оскільки це все в межах програми PURL. Частково в межах PURL Сполучені Штати нам надіслали. Тому ми дуже вдячні партнерам», – сказав президент.
Коментуючи звинувачення власника SpaceX Ілона Маска в використанні Starlink проти росіян, президент наголосив, що цю систему зв'язку використовували лише для ударів по окупованій землі, а не по Росії.
"Ми захищаємось від тих, хто прийшов вбивати наших людей на нашу ж землю. Але ми також використовуємо це переважно для логістики – для забезпечення їжею та водою наших людей. І, звісно, ми почали використовувати їх проти "шахедів", реактивних дронів. Наші "Барси" – це був перший реактивний перехоплювач, тому що в нас уже був "Барс" як далекобійний ударний дрон. Ми знайшли європейську країну. Вони заплатили за 2000 одиниць. Я знав, що ми маємо 2000. Я сказав: "Давайте перевіримо. Можливо, він зможе знищувати цілі". Вони перевірили, і він знищив "шахед". Ми були дуже раді. А потім Старшилд перестав працювати. Ось і все. Тому я точно не знаю, хто сказав SpaceX це зробити. Можливо, це було їхнє власне внутрішнє рішення. Я не знаю, хто ухвалює рішення. Якщо це SpaceX, то, можливо, Ілон. Але якщо йдеться про когось із уряду – я не знаю. Я не маю такої інформації. Я знаю лише, що технічно SpaceX вмикає і вимикає ці системи», – сказав він.
Про вибори
Зеленський стверджує, що спокійно ставиться до заяв Дональда Трампа про необхідність провести вибори в Україні.
«Свобода слова – вона ж не тільки в Україні, в Америці також. Президент Трамп може говорити, що він хоче, особисто про мене, але не про Україну. Коли він говорить щось про Україну, я відповідаю, бо маю таку відповідальність – захищати нашу державу», – сказав він.
Водночас президент нагадав, що проведення виборів неможливе без врегулювання безпекових питань. Тому Україна вимагає припинення вогню на визначений термін.
«Виклики як були, так і залишаються. Як голосувати військовому? Як голосувати людині, яка на тимчасово окупованій території? Як голосувати мільйонам людей, які за кордоном? Як голосувати під ударами ракет, балістики? Як голосувати під масованими ударами “шахедів” і балістики? На всі ці питання потрібно відповісти. На мій погляд, Закон, Конституція і логіка відповідають. На сьогодні голосувати під час усіх цих викликів неможливо», – переконаний Володимир Зеленський.
Про переговори
Україна розраховує на зустріч технічних команд США і Росію на початку листопада в Абу-Дабі. Вона хотіла б, щоб ця зустріч відбулася до того, як на саміт зустрінуться лідери Китаю, США і Росії.
Спершу планували ще одну зустріч, в Брюсселі. Її учасниками мали стати Україна, лідери Євросоюзу, генсек НАТО і Сполучені Штати. Але американська сторона змінила плани.
«Сьогодні Абу-Дабі залежить від американської сторони. Тому що всі сказали, що позитивно розглядають такий формат зустрічі. А для Сполучених Штатів Америки основний фокус уваги – Близький Схід. Тому зміни різного характеру, включно і з можливими політичними змінами в деяких державах, будуть мати вплив на те, що буде розгортатись на Близькому Сході. Там може бути ескалація, і багато хто про це говорить. Я думаю, що буде», – сказав президент.
Відповідаючи на запитання LB про склад переговорної групи, президент сказав, що не має альтернатив нинішнім учасникам, але відкритий до змін.
«Поки що в мене немає альтернативної групи. Є затверджена мною група, яка працює і знає всіх радників із питань нацбезпеки інших країн, з якими вони проговорюють питання дипломатичного процесу, гарантій безпеки, економіки тощо. Тобто це велика щоденна робота. Я завжди відкритий, якщо є альтернатива людям, які займаються цим питанням. В медіа дуже часто слухаєш політиків і дипломатів, які начебто знають, як правильно закінчити війну. Особливо з великим досвідом – 20-30 років. Я дуже відкритий, чесно», – запевнив глава країни.
Про участь Європи в дипломатичному процесі
Президент Фінляндії Александр Стубб і голова уряду Норвегії Йонас Гар Стьоре консультувалися з Україною перед тим, як подзвонити Владіміру Путіну. Після дзвінка вони знову зв'язалися з українським президентом і розповіли про зміст перемовин.
«Вони хочуть брати більшу участь. Я позитивно ставлюсь до цих лідерів і до цих країн – ми їм вдячні. Ми проходимо довгий шлях і проходимо його разом. Формат їхньої комунікації мені зрозумілий», – прокоментував Володимир Зеленський.
Розмову з Путіним Стубб і Стьоре вели не від імені всієї Європи, а як лідери країн-сусідів Росії. Україна хотіла б, щоб Євросоюз брав повноцінну участь в перемовному процесі, оскільки є питання, які прямо його стосуються. Це питання гарантій безпеки і повоєнного відновлення України.
Після зустрічі Трампа і Путіна на Алясці дипломатична ізоляція Росії закінчилася, і країни Європи проводили перемовини з росіянами на різних рівнях. Деякі – відкрито, деякі – таємно.
Про гарантії безпеки та можливі варіанти
«Існує кілька форматів гарантій безпеки, які ми обговорюємо: в якомусь Європа є, і в якомусь Європи немає. Перший формат – це двосторонні гарантії безпеки США для України. Тут йдеться про систему гарантій “Article 5-like”. Другий формат – це Коаліція охочих з бекстопом від Америки. Цей формат не може бути обговорений без Європи. Третій варіант – це НАТО. І це також не може обговорюватись без Європи – без тієї Європи, яка є частиною Альянсу», – сказав президент.
Про вимоги Росії
Москва теж вимагає гарантій безпеки, і не виключено, що справді намагатиметься «відсунути» межі НАТО.
«І Росія піднімає таке саме питання, що їм також потрібні гарантії безпеки... Росія не вперше в тому чи іншому форматі піднімає питання гарантій безпеки так, як вони це бачать. Вони кажуть: “Якщо ви хочете гарантії безпеки для України, то ми хочемо для Росії”. Треба розуміти, який сенс у це вкладає Росія. Це не просто про те, що Україна не буде завдавати по них ударів. Для них це набагато ширше і більш специфічне питання. Вони хочуть свій договір з НАТО чи зі Сполученими Штатами як таким фундаментальним учасником НАТО», – сказав Зеленський.
Також Росія продовжує пов'язувати можливість укладання мирного договору з питанням території.
«Ще починаючи з “28-пунктного плану” була одна з альтернативних пропозицій від американської сторони – демілітаризовані зони. Після цього в різних документах по-різному це обговорювалось. Що буде з ЗАЕС? Що буде з деякими територіями, які американці пропонували вирішувати у форматі “land swaps”? Потім було питання щодо Донбасу, була пропозиція зробити буферну зону або демілітаризовану зону в обидві боки від лінії зіткнення. Як компроміс, ми були готові це проговорювати. Також Кінбурнська коса: вони пропонували зробити одну частину демілітаризованою, яка може бути під контролем України. Всі ці питання – це питання територій», – сказав Зеленський, підкресливши, що обговорювати це можна винятково на рівні лідерів.
Про зв'язки США і Росії
Росія не є союзницею США, але є союзницею Трампа, лише для того, аби він не застосував проти неї сильні санкції.
«Я думаю, Сполучені Штати обговорюють з Росією тематику Ірану – що може зробити Росія для цього. Не випадково останнім часом риторика Президента Сполучених Штатів звучить так, що Росія, якщо й допомагала Ірану, то дуже мало. Я думаю, що це виправдовування Росії. Чому це робить Президент Америки? Може, тому, що хоче, щоб Росія більше допомагала Америці? Я не знаю. Але схоже на це. Те, що Росія допомагає Ірану, – факт», – сказав Зеленський.
Зеленський не знає, про що може йтися на саміті Путіна, Трампа і Сі, але впевнений, що ця зустріч найбільше потрібна саме Росії, а найменше – Китаю.
Про вплив війни на Близькому Сході на Україну
Війна на Близькому Сході погано впливає на весь світ. Причиною енергетичних викликів по всьому світу є лише Ормузька протока, і всі це визнають, сказав президент.
Однак на Україну війна на Близькому Сході має й інший вплив – це падіння постачання озброєння.
«Весь 2026-й рік Україна отримує від США 12 ракет для “петріотів” на місяць. Коли вже підходить до кінця цей рік, я можу про це відкрито говорити. Тим більше, всі й так це вже зрозуміли – по кількості збиттів, яких, на жаль, мало. Безумовно, мої домовленості з іншими країнами вплинули на кількість ракет для “петріотів”, які мала Україна. Але від Америки ми отримували 12 ракет на місяць. Причина – Близький Схід. І уявіть собі: ви можете розраховувати від Америки на 150 ракет на рік, а збивати повинні 150 балістичних ракет в місяць. Я думаю, це відповідь на багато різних запитань. Я говорю про це відкрито в момент, коли розумію: ми хочемо, щоб американці почали підписувати країнам, з якими ми домовляємося, можливість поставок в Україну антибалістики – ракет-перехоплювачів», – сказав він.
Про удари по НПЗ
Україна призупиняла атаки на російську нафтопереробку на три доби. Але Росія не зупинила ударів по українській енергетиці, тож тепер жодних обмежень немає.
«До нас дійсно неодноразово зверталися з сигналом – не бити по російських НПЗ. Ми сказали: “Давайте попрацюємо над деескалацією щодо енергетики”. Потім Президент США вийшов із такою публічною позицією в Truth Social про енергетичне перемирʼя. Ми її підтримали, і після цього три доби ми не відповідали ударами по російських НПЗ, коли Росія завдавала ударів по нашій енергетиці. Я сказав: “Давайте ми щонайменше 72 години будемо спокійно відповідати по інших цілях. Не чіпаємо НПЗ”. Це не допомогло. Була різна риторика. І нам ніхто не подякував за ці три доби. Щодо інших відповідей по НПЗ: у ці дні наші хлопці намагалися бути, напевно, трішечки обережнішими. Але вони не мають наказу не відповідати», – сказав він.
Про гуманітарне перемир'я в Олешках
Україна попросила американців приїхати в Олешки з журналістами, оскільки Росії довіряти не можна.
«Ми вдячні, що вони (США. – Ред.) організують таку можливість евакуації людей. Я не знаю, яку сторону оберуть люди. Звісно, з Олешок простіше виїхати вглиб тимчасово окупованої території України. Але я також знаю, що там велика кількість людей, які хочуть виїхати на підконтрольну Україні територію. Я знаю, як технічно може відбуватися евакуація до України, але я не знаю, як це буде насправді. Це те, що мені розповіли наші люди, військові та розвідка. І, звісно, у них є вся інформація про те, що робити та як комунікувати між собою. Дамо кілька днів на це, і побачимо результат», – сказав президент Зеленський.
Про кадри і Київ
Зеленський не задоволений підготовкою Києва до викликів зими, але в його ставленні до Віталія Кличка немає нічого особистого. Президент хотів би, щоб міський голова сам обрав собі радників, але він цього не робить, а спроби посилити київську команду сприймає як наміри його замінити.
«Бо як тільки ми проговорюємо з якимись менеджерами про те, як посилити Київ, у мера складається враження, що хтось хоче його замінити. Коли звертаєшся до людей з проханням допомогти, вони кажуть: "Ні. дякую. Ми все бачили, все чули. Нехай людина сама. Має відповідальність – хай відповідає"», – сказав Зеленський.
Президент сказав, що обговорював посаду голови Київської міської військової адміністрації з різними людьми, і всі відмовилися.
«Я попросив Прем'єра зібрати спеціальний кабінет для Києва – менеджерів бізнесу, сильних людей. Я готовий особисто поговорити з тим, кого вони мені назвуть і попросити його. Зробіть такий кабінет та напрацьовуйте рішення. Я буду робити те, що я можу. Я хотів до цієї групи долучити Малюка (колишній голова СБУ. – Ред.) в контексті питань безпеки. Говорив також із Кубраковим (ексміністр інфраструктури – Ред.), Гройсманом (експрем'єр. – Ред.). Сухомлин (ексмер Житомира і колишній голова Агентства з відновлення. – Ред.) відмовився – як тільки про Київ почув. Говорив з людьми з бізнесу, з інших сфер державного управління. Ніхто не хоче бути дотичним, бо потім ніхто дякую не скаже, і постійно говоритимуть інші – про політику», – зазначив президент.
Також президент розповів, з ким обговорював призначення послом у США. Розмови вели з колишньою прем'єркою Юлією Свириденко, ексміністром закордонних справ Дмитром Кулебою і полковником та заступником голови ОП Павлом Палісою.
«Ми обговорювали кандидатури Юлії Свириденко, Дмитра Кулеби, Павла Паліси, бо в нього є американська освіта, знання мови, там треба багато працювати саме щодо військових питань і його знає Трамп. Паліса був би хорошим послом, але не хоче. Сказав: "На фронт мене, поверніть мене терміново в бригаду. Я нікуди з України не поїду". Будемо продовжувати консультації щодо цього», – прокоментував президент.